Ухвала

від 08.10.2015 по справі 202/12386/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8239/15 Справа № 202/12386/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л. П. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Українського об'єднання по заготівлі, переробці та збуту вторинних чорних та кольорових металів «УКРВТОРМЕТ» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Українського об'єднання по заготівлі, переробці та збуту вторинних чорних та кольорових металів «УКРВТОРМЕТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Українського об'єднання по заготівлі, переробці та збуту вторинних чорних та кольорових металів «УКРВТОРМЕТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди - задоволені частково.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі за період 01.07.2012 року по 23.10.2014 року в розмірі 33320 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 2404,33 грн., індексацію заробітної плати в розмірі 2398,68 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 листопада 2014 року по 02 липня 2015 року в розмірі 9744 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 48867 грн. 01 коп.

У задоволенні іншій частині позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_4 з відповідача середнього заробітку за один місяць в розмірі 1218 грн.

Стягнуто із Українського об'єднання по заготівлі, переробці та збуту вторинних чорних та кольорових металів «УКРВТОРМЕТ» на користь держави судовий збір в розмірі 722,27 грн. .

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Українське об'єднання по заготівлі, переробці та збуту вторинних чорних та кольорових металів «УКРВТОРМЕТ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 наказом Українського об'єднання по заготівлі, переробці та збуту вторинних чорних та кольорових металів «УКРВТОРМЕТ» № 1-К від 30.01.2004 року був переведений на посаду виконавчого директора - начальника відділу зовнішньоекономічної діяльності та інформатики.

Наказом № 1-К від 23.10.2014 року ОСОБА_4 звільнено з 23.10.2014 року із займаної посади за згодою сторін (ст.36 КЗпП України).

При звільненні ОСОБА_4, згідно до акту прийому-передачі, були передані виконавчому директору Галушкіну В.П. документи.

Також, в Українському об'єднанні по заготівлі, переробці та збуту вторинних чорних та кольорових металів «УКРВТОРМЕТ» на посаді юриста працювала ОСОБА_6 та у всіх первинних звітах, до їх корегування, за період з 07.2012 по жовтень 2014 року зазначалось що заробітна плата нараховувалася замість ОСОБА_4, ОСОБА_6 і вказувався її ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Не нарахування та не отримання заробітної плати за спірній період підтверджується і відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків наданими Лівобережною об'єднаною ДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.02.2015 року № 2408/04-64-11-01 та індивідуальними відомостями наданими УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська №12172 від 23.10.2014 року та УПФ України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська №12172 від 23.10.2014 року про застраховану особу на ОСОБА_4

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Частиною 5 ст. 95 КЗпП України, також передбачено виплату з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільнені, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п.3 ч.2 Постанови КМ України, від 08.02.1995, № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.3 ч.3 зазначеного Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно п.8 зазначеного вище Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 33320,00 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 2404,33 грн. та індексації заробітної плати в розмірі 2398,68 грн., суд першої інстанції посилався на те, що відповідач порушив строки виплати заробітної плати, передбачені ст. 116 КЗпП України, ст. ст. 21, 24, 25,34 Закону України "Про оплату праці".

Також задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час його затримки в розмірі 9744 грн., суд першої інстанції посилався на те, що на даний час заборгованість по заробітній платі не оплачена.

Щодо задоволення позовних вимог в частині моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на наявність у позивача на протязі тривалого часу моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, оскільки він був змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя та визначив цю шкоду в розмірі 1000 грн.

Вказані висновки суду першої інстанції ґрунтуються на обставинах справи, наданих сторонами доказами та відповідних нормах матеріального права. Суд першої інстанції навів ретельне обгрунтування висновків, надав правильну правову оцінку, як правовідносинам, що виникли між сторонами, так і документам, як були надані.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. Посилання апелянта на розгляд справи за його відсутністю, через що суд дійшов не вірних висновків, не є підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем подавалась заява про розгляд справи за їх відсутністю, надавались заперечення та документи, які він вважав за необхідне надати. Щодо незгоди із заборгованістю по заробітній платі, то апелянтом не спростовано, як її наявність, так і її розмір, оскільки судом першої інстанції взята для нарахування заборгованості заробітна плата, яка відповідає заробітній платі, що зазначена в довідці відповідача № 85 від 02.02.2015 р. (а.с.124).

Наявність заборгованості по заробітній платі підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків наданими Лівобережною об'єднаною ДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.02.2015 року № 2408/04-64-11-01 та індивідуальними відомостями наданими УПФ України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська №12172 від 23.10.2014 року та УПФ України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська №12172 від 23.10.2014 року про застраховану особу на ОСОБА_4 та ці відомості апелянтом не спростовано, а посилання на помилково зазначений код не є допустимим та належним доказом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення суд першої інстанції ст.ст. 213, 214 ЦПК, тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Українського об'єднання по заготівлі, переробці та збуту вторинних чорних та кольорових металів «УКРВТОРМЕТ» відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: