Ухвала

від 06.10.2015 по справі 212/7549/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №212/7549/15-ц Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2219/К/15 Суддя Пустовіт О.Г.

Категорія 41 (ІІ) Доповідач - Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

при секретарі: Петренко К.І.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Кривому Розі, згідно із вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РГ "Пульс: новини, факти, коментарі" на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року про забезпечення позову ОСОБА_1 до Інформаційно-аналітичного тижневика "Пульс: новини, факти, коментарі" про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року, описку в якій виправлено ухвалою того ж суду від 07 вересня 2015 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інформаційно-аналітичного тижневика «Пульс:новини, факти, коментарі» про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Заборонено інформаційно-аналітичному тижневику "Пульс: новини, факти, коментарі", до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили, розміщувати, публікувати або оприлюднювати в інший спосіб в своїх щотижневих виданнях будь-які статті, публікації та відомості, які стосуються та/або в яких міститься (згадується) інформація про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) та/або обставини його життя та діяльності.

В апеляційній скарзі ІАТ «Пульс», посилаючись на порушення норм матеріального права, поставив питання про скасування ухвали суду.

В обґрунтування апеляційної скарги ІАТ «Пульс» зазначив, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, не зазначив достатніх підстав для задоволення заяви, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є необхідним способом для захисту його прав. Також судом не зазначено у чому полягатиме складність виконання рішення в подальшому, у разі невжиття заходів забезпечення позову. Зазначив, що вжитий засіб забезпечення позову перешкоджатиме журналістській та господарській діяльності товариства. Отже на думку представнику відповідача оскаржувана ухвала про забезпечення позову є передчасною і такою, що вирішує спір по суті, що є неможливим до ухвалення рішення, у зв'язку із чим підлягає скасуванню. Також зауважив на тому, що згідно ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Крім того, на думку представника відповідача межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Даний висновок міститься в рішенні Верховного Суду України від 08.04.2009 року у справі 6-25390св08, а також в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.07.1986 року у справі Ленгінса проти Австрії.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІАТ «Пульс» про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІАТ «Пульс», до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили, розміщувати, публікувати або оприлюднювати в іншій спосіб в своїх щотижневих виданнях будь-які статті, публікації та відомості, які стосуються та/або в яких міститься (згадується) інформація про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) та/або обставини його життя та діяльності.

В обґрунтування заяви вказує, що на момент подання заяви відповідачі продовжують систематичне розповсюдження у своїх виданнях недостовірних відомостей, таких, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність і його ділову репутацію, впливають на його емоційний стан.

Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.5 статті 153 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначається вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 за №9, ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 за №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, оскаржувана ухвала не містить мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення заявлених вимог, у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1.

Таким чином доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження матеріалами справи, у зв'язку із чим колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, як обґрунтована, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, в порядку вимог п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РГ "Пульс: новини, факти, коментарі" задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інформаційно-аналітичного тижневика «Пульс:новини, факти, коментарі» про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: