Ухвала

від 29.09.2015 по справі 820/3032/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р.Справа № 820/3032/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. по справі № 820/3032/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство"

до Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство" (далі - позивач, ТОВ "Лозівське ХПП"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Лозівська ОДПІ), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.10.2014 року № 0000562220 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 11837, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення - рішення від 04.02.2015 року № 0000022220 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 23675, 00 грн. за основним платежем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство" - задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 29.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Лозівське ХПП" зареєстроване юридичною особою 27.11.2001 р. за №1 476 145 0000 000762, про що свідчать копії виписки та витягу з ЄДР ЮО та ФОП (а.с. 4 - 13 т.2), діє на підставі статуту, зареєстрованого в новій редакції 10.02.2014 року реєстраційною службою Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області (а.с. 54-66 т.1), перебуває на податковому обліку з 30.11.2001 року в Лозівській ОДПІ за № 307 та зареєстроване платником ПДВ з 06.12.2001 р. (свідоцтво № 200054707 від 11.07.2012 р.).

На підставі направлення від 02.10.2014 року № 664, виданого Лозівською ОДПІ, та відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п.п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ та відповідно до наказу Лозвської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області № 740 від 30.09.2014 року, посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лозівське ХПП", за результатами якої складений акт перевірки "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське хлібоприймальне підприємство" (код за ЄДРПОУ 31148877) з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ "Ю Онлайн" (код ЄДРПОУ 37589984) за липень 2014 року" № 1035/20-27-22-12/31148877 від 15.10.2014 р. (а.с. 14-23 т.1).

Відповідно до висновку вказаного акта перевіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Ю Онлайн" за липень 2014 року, внаслідок чого порушено норми ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку, що залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 29.10.2014 року № 0000562220 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 11837, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 24-25 т.1).

Позивачем у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового Кодексу України, до ГУ Міндоходів у Харківській області за № 745 від 10.11.2014 року направлена скарга з вимогою про скасування вищезазначеного податкового повідомлення - рішення, за результатами розгляду якої рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області № 191/10/20-40-10-04-17 від 15.01.2015 р. "Про результати розгляду скарги" позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 23675, 00 грн. за основним платежем, визначеного в податковому повідомленні - рішенні від 29.10.2014 року № 0000562220 (а.с. 26-31 т.1).

Позивачем до Державної фіскальної служби України направлено скаргу (вх. № 2250/6 від 02.02.2015 р.) на прийняте податкове повідомлення - рішення та рішення ГУ Міндоходів у Харківській області № 191/10/20-40-10-04-17 від 15.01.2015 р. "Про результати розгляду скарги", за результатами розгляду якої рішенням "Про результати розгляду скарги" № 3225/6/99-99-10-01-01-25 від 18.02.2015 року Державна фіскальна служба України оскаржувані податкове повідомлення-рішення та рішення ГУ Міндоходів у Харківській області № 191/10/20-40-10-04-17 від 15.01.2015 р. про результати розгляду первинної скарги залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 32- 35 т.1).

За результатами рішення ГУ Міндоходів у Харківській області № 191/10/20-40-10-04-17 від 15.01.2015 р. "Про результати розгляду скарги" Лозівською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 04.02.2015 року № 0000022220 про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 23675, 00 грн. за основним платежем.

Не погодившись з висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є правомірними, підтвердженими матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування таких підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ТОВ "Лозівське ХПП" у перевіряємому податковим органом періоді мало взаємовідносини з ТОВ „Ю Онлайн", яке зареєстровано юридичною особою 28.02.2011 р., номер запису 1066 102 0000 008013, видами господарської діяльності ТОВ „Ю Онлайн" за КВЕД 2010 є: 45.31. оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення; 46.52 оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 62.01 комп'ютерне програмування; 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування. Місцезнаходження юридичної особи: 40007, м. Суми, вул. Черкаська, 4; статус відомостей про юридичну особу - відомості підтверджено, про що свідчить копія витягу з ЄДР ЮО та ФОП № 20742544 станом на 18.06.2015 р. (а.с. 14-20 т.2).

Так, ТОВ "Лозівське ХПП" (Замовник) укладено з ТОВ "Ю Онлайн" (виконавець) договори поставки обладнання № 618 від 12.06.2014 р. та № 643 від 25.06.2014 р., за умовами яких виконавець поставляє обладнання в комплекті згідно специфікації, а саме: персональний трекер UР-200-UА/2000 в кількості 20 штук, вартістю за одиницю 2399,00 грн., загальна вартість обладнання з урахування податку на додану вартість становить 47980,0 грн. (а.с. 36 - 38 т.1), та ліцензії ПЗ у кількості 20 шт., вартістю 8840, 00 грн. з урахуванням ПДВ. (а.с. 39 - 41 т.1).

15.07.2014 р. між сторонами укладено договір поставки за № 746 на поставку 30 трекерів UP-300-UA/2400 та 30 ліцензій для програмного забезпечення до трекерів на загальну вартість обладнання та робіт 85230, 00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 42-44 т.1).

Згідно з п. 2.2 вищезазначених договорів № 618 від 12.06.2014 р., № 643 від 25.06.2014 р. та № 746 від 15.07.2014 р. замовник зобов'язаний здійснити перевірку кількості обладнання в момент приймання обладнання. Претензії замовника щодо кількості та комплектності обладнання після підписання відповідних видаткових накладних не приймається.

Гарантійний строк обладнання становить 12 календарних місяців з дати вводу в експлуатацію. Датою вводу в експлуатацію є дата підписання Сторонами видаткової накладної на постачання обладнання (п.п. 2.3.1 п. 2 Договору).

Згідно з п. 4.1 договору загальна ціна обладнання виконавця за цим договором вказана у специфікації та рахунку - фактурі. Замовник здійснює 100% оплату обладнання згідно із специфікацією та рахунком-фактурою, отриманою від виконавця п. (4.2 договору).

Факт реального здійснення господарських операцій за договором № 618 підтверджується копіями: рахунку № 618 від 12.06.2014 р. на 20 трекерів UA -300-UA/2400 (а.с. 21 т.2), платіжного доручення № 2923 від 07.07.2014 р., проведеного банком 08.07.2014 р. (а.с. 48 т.1), податкової накладної №22 від 08.07.2014 р. (а.с. 52 т.1), видаткової накладної № 500 від 08.07.2014 р. (а.с. 45 т.1).

За договором поставки № 643 копіями: рахунку на оплату № 643 від 25.06.2014 р. на 20 ліцензій для програмного забезпечення до трекерів (а.с. 22 т.2), платіжного доручення № 2917 від 02.07.2014 р., проведеного банком 08.07.2014 р. (а.с. 50 т.1), податкової накладної № 20 від 08.07.2014 р. (а.с. 51 т.1), видаткової накладної № 501 від 08.07.2014 р. (а.с. 46 т.1).

За договором поставки № 746 - копіями: рахунку № 746 від 15.07.2014 р. на 30 трекерів UP-300-UA/2400 та 30 ліцензій для програмного забезпечення до трекерів (а.с. 23 т.2), платіжного доручення № 3070 від 21.07.2014 р., проведеного банком 21.07.2014 р. (а.с. 49 т.1), податкової накладної № 70 від 21.07.2014 р. (а.с. 53 т.1), видаткової накладної № 638 від 02.09.2014 р. (а.с. 47 т.1).

Доставка товару з м. Києва підтверджується копіями: звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 11.07.2014 р., посвідчення про відрядження №120, видаткового касового ордеру від 22.07.2014 р., звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 11.07.2014 р., посвідчення про відрядження № 199, фіскальних чеків на ПММ, подорожнього листа службового легкового автомобілю (а.с. 1-10 т.3).

Оприбуткування отриманого товару підтверджується відомостями основних засобів по рахунку 106 (трекера) та по рахункам 105 та 104 (техніка), оборотно-сальдовими відомостями з картками по рахунку 63131 та по рахунку 1521 за липень 2014 року (а.с. 24 - 52 т.2).

Використання в подальшій господарській діяльності підтверджується копіями: наказів "Про введення в експлуатацію основних засобів" та актів приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 58-138 т.2), договорів оренди майна та автотранспортної техніки з додатковими угодами, специфікаціями та актами приймання - передачі транспортних засобів (а.с. 139-167 т.2), копіями договорів про надання послуг по перевезенню вантажів з актами приймання - передачі трекерів та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 168-235 т.2).

Суми податку на додану вартість за отриманими від ТОВ "Ю Онлайн" податковими накладними включено до податкового кредиту липня 2014 року, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за липень 2014 року (а.с. 246- 250 т. 2).

В свою чергу, ТОВ „Ю Онлайн" відніс суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними позивачу до податкових зобов'язань липня 2014 року, що підтверджується копією податкової інформації від 22.09.2014 р. № 1948/7/26-56-22-05-07 (а.с. 98-116 т.1).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Лозівське ХПП". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Лозівське ХПП" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ „Ю Онлайн", взаємопов'язаності позивача та ТОВ „Ю Онлайн", обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у позивача товарно - транспортних накладних, колегія суддів зазначає на таке.

В ході розгляду справи встановлено, що доставка товару з м. Києва підтверджується копіями: звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 11.07.2014 р., посвідчення про відрядження №120, видаткового касового ордеру від 22.07.2014 р., звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 11.07.2014 р., посвідчення про відрядження № 199, фіскальних чеків на ПММ, подорожнього листа службового легкового автомобілю (а.с. 1-10 т.3).

Крім того, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. визначено лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податку.

При цьому, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснені господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку, первинними документами, що підтверджують факт господарської операції, є видаткові, податкові накладні та розрахункові документи.

Також, необхідно зауважити на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що загальна сума господарської операції між позивачем та ТОВ „Ю Онлайн" з придбання товару включена до складу податкового кредиту.

Придбаний позивачем товар використовувався у власній господарській діяльності.

Не приймаються до уваги і доводи відповідача щодо відсутності технічної документації, яка б характеризувала придбані трекери в цілому та кожну одиницю окремо, а також виробника зазначеної продукції, такі як паспорт, інструкція, гарантійний талон тощо, оскільки жодний нормативний акт не покладає на підприємство обов'язок зберігати технічну документацію на товари, що були фактично передані замовнику цих товарів, так як технічна документація не є первинним бухгалтерським документом та в ній не фіксується господарська операція, під якою Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" розуміє операцію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки та в апеляційній скарзі про відсутність факту реального вчинення господарських операцій через податкову інформацію, отриману від ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 22.09.2014 р. № 1948/7/26-56-22-05-07 щодо відсутності за місцезнаходженням ТОВ „Ю Онлайн", колегія суддів зауважує на таке.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, оскільки ТОВ "Лозівське ХПП" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження суми податку.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що господарські операції між ТОВ "Лозівське ХПП" та ТОВ „Ю Онлайн" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2014 року № 0000562220, від 04.02.2015 року № 0000022220 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. по справі № 820/3032/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П'янова Я.В. Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2015 р.