Ухвала

від 23.09.2015 по справі 2270/12274/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2270/12274/11

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

23 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідача: Зозулі В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, приватного підприємства "Укрпродекспорт" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Укрпродекспорт" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову повністю. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Відповідач посилався, зокрема, на те, що позивачем перераховано попередню оплату для ВАТ "Молочник" в сумі 195 0000 грн. Однак, така попередня оплата відбулась, але фактично товар не був отриманий, тому підприємство не мало статусу отримувача товару, внаслідок чого неправомірно заявлено в декларації за серпень 2010 року та додатку 2 суму в розмірі 325000 грн. до бюджетного відшкодування.

Позивач також подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду І інстанції в частині відмови у задоволення позовних вимог та задовольнити позов у повному обсязі. Позивачем вказано стосовно відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000382300 від 10 травня 2011 року, що використання позивачем приміщень у м. Старокостянтинів не позбавляє його права брати в оренду приміщення у м. Києві, що вказує на відсутність порушення позивача при віднесенні податкового кредиту ПДВ у період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року в сумі 15 923 грн. з вартості орендної плати по договору із ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" і відсутності порушення п..п. 7.4.1 п. 7.4 закону України "Про податок на додану вартість".

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000382300 від 10 травня 2011 року, позивач, зокрема, вказав, що такі послуги як просування товару на ринку, маркетингові послуги пов'язані з господарською діяльністю. Реальність господарських операції та досягнення економічного ефекту внаслідок укладення договору з ПП "Бандур" підтверджується наданими позивачем документами: зовнішньоекономічними контрактами, договором про надання послуг від 05 січня 2010 року № УПЕ _ 2010/1, актами здачі-приймання наданих послуг за період січень-липень 2010 року, додатками до актів здачі, кошторисом на виконання робіт за період січень - липень 2010 року. Таким чином, вартість таких послуг може бути віднесена до складу валових витрат позивача відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Укрпродекспорт", на підставі якої складено акт перевірки № 449/231/35190283 від 15.04.2011 та прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000392300 від 10 травня 2011 року, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку додану вартість на загальну суму 19904 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 15923 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3981 грн.,

-№ 0000382300 від 10 травня 2011 року, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 44294 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 35435 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8859 грн.,

-№ 0000402300 від 10 травня 2011 року, яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 325000 грн., за серпень 2010 року.

Не погоджуючись із рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).

Позивач 16 червня 2007 року зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску його територіальні органи.

Однією із функцій органів державної податкової служби, яку вони виконують згідно підпункту 19.-1.1.1 пункту 19.-1.1 статті 19 Податкового кодексу України, є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок встановлений статтею 77 Податкового кодексу України.

Посадовими особами Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Укрпродекспорт».

Згідно пункту 77.9 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами перевірки відповідач склав акт «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Укрпродекспорт», код ЄДРПОУ 35190283 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року» № 449/231/35190283 від 15 квітня 2011 року.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв такі податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000392300 від 10 травня 2011 року, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку додану вартість на загальну суму 19904 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 15923 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3981 грн.,

-№ 0000382300 від 10 травня 2011 року, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 44294 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 35435 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8859 грн.,

-№ 0000402300 від 10 травня 2011 року, яким відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 325000 грн., за серпень 2010 року.

Висновки акту перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення № 0000392300 від 10 травня 2011 року, № 0000382300 від 10 травня 2011 року, суд вважає такими, що відповідають вимогам Податкового кодексу України, тобто є правомірними і скасуванню не підлягають, враховуючи наступне.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року встановлено їх завищення всього у сумі 219615 грн.

За висновками акту перевірки безпідставне віднесення до витрат з податку на прибуток грошових сум сплачених позивачем за отримані послуги відбулось внаслідок господарських відносин із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, а також за договором оренди приміщення в м. Києві.

При проведені перевірки досліджено договір про надання послуг № УПЕ-2010/1 від 05 січня 2010 року , укладений між замовником-ПП «Укрпродекспорт» та виконавцем-фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, згідно якого виконавець надає комплекс послуг інформаційно-консультаційного характеру.

За період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року перераховано ОСОБА_3, 140000 грн., та віднесено ці кошти до валових витрат.

Для перевірки надані акти здачі-приймання наданих послуг за договором, додатки до актів виконаних робіт, кошториси до таких актів, платіжні доручення про оплату послуг.

Також при проведені перевірки досліджено договір оренди № 55/2010 від 15 вересня 2010 року, укладений між орендодавцем-закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та орендарем-ПП «Укрпродекспорт».

За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення площею 140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41.

Крім того для перевірки надано додаткову угоду № 1 від 01 грудня 2010 року, № 2 від 27 грудня 2010 року.

За період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року ПП «Укрпродекспорт» перерахувало ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» 95538,05 грн., а віднесено до валових витрат 79615 грн.

Також при проведені перевірки досліджено рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення.

Завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 15923 грн., відбулось внаслідок безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях за договором оренди офісного приміщення в м. Києві.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.1997), до складу валових витрат включаються валові витрати виробництва та обігу, а саме: сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із змісту вказаної норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що основними умовами включення витрат до складу валових витрат підприємства є отримання послуг від контрагентів які будуть використанні в подальшому у власній господарській діяльності підприємства за переліком витрат, які включаються до валових витрат, визначених пунктом 5.2 статті 5 цього Закону, та переліком витрат які не включаються до складу валових витрат, визначених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Посадовими особами позивача при проведенні перевірки, представником позивача не надано жодних доказів того яким чином отримані послуги за договором про надання послуг № УПЕ-2010/1 від 05 січня 2010 року, укладеному між замовником-ПП «Укрпродекспорт» та виконавцем-фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, згідно якого виконавець надає комплекс послуг інформаційно-консультаційного характеру, та договором оренди № 55/2010 від 15 вересня 2010 року, укладеним між орендодавцем-закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та орендарем-ПП «Укрпродекспорт», використані підприємством у власній господарській діяльності.

Акти прийому-здачі наданих послуг за всі періоди їх складення ідентичні за змістом і не містять в собі визначення отриманого позивачем економічного ефекту від послуг інформаційно-консультаційного характеру.

Перевіркою встановлено, що позивач недоцільно проводив витрати на оплату послуг інформаційно-консультаційного характеру в зв'язку з тим, що на підприємстві передбачено посаду начальника відділу зовнішньоекономічної діяльності та менеджера зовнішньоекономічної діяльності. За змістом посадових інструкцій вказаних працівників ПП «Укрпродекспорт», посадові обов'язки начальника відділу ЗЕД та менеджера ЗЕД співпадають із переліком послуг за договором про надання послуг № УПЕ-2010/1 від 05 січня 2010 року, укладеним із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Таким чином, види послуг, передбачені до виконання вказаним договором є функціональними обов'язками штатних працівників ПП «Укрпродекспорт».

Враховуючи наведене, суд вважає, що ПП «Укрпродекспорт» безпідставно відніс до валових витрат суми витрат сплачені фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, за договором про надання послуг № УПЕ-2010/1 від 05 січня 2010 року, згідно якого виконавець надає комплекс послуг інформаційно-консультаційного характеру, в зв'язку з тим, що позивачем не надано належних доказів та не доведено використання таких послуг платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За договором оренди № 55/2010 від 15 вересня 2010 року, укладеним між орендодавцем-закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та орендарем-ПП «Укрпродекспорт», плата за користування офісним орендованим приміщенням становить без податку на додану вартість 23588,65 грн.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО № 656579 ПП «Укрпродекспорт» зареєстровано 16 червня 2007 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області за адресою: вул. Івана Франка, 20 м. Старокостянтинів Хмельницької області та фактично знаходиться за такою адресою.

Договір оренди офісного приміщення за вказаною адресою укладений із ТОВ «Блок-Майстер». Також позивач використовує для забезпечення своєї діяльності приміщення по вул. Івана Франка, 47 м. Старокостянтинів Хмельницької області.

Актом перевірки та в судовому засіданні встановлено, що оформлення документів, відправлення товару для експорту відбувається на території ДП «Старокостянтинівський молочний завод» по вул. Івана Франка, 47 м. Старокостянтинів Хмельницької області, митне оформлення товару в секторі митного оформлення у м. Красилові Хмельницької області.

Засновником ПП «Укрпродекспорт» є ЗАТ «Укрпродукт груп», яке знаходиться за тією ж адресою, що і орендоване позивачем у ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» приміщення, а саме: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ПП «Укрпродекспорт» безпідставно відніс до валових витрат суми витрат сплачені ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за договором оренди № 55/2010 від 15 вересня 2010 року, укладеним між орендодавцем-закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та орендарем-ПП «Укрпродекспорт», згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення площею 140,2 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, в зв'язку з тим, що позивачем не надано належних доказів та не доведено використання таких послуг платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, оскільки характер господарської діяльності ПП «Укрпродекспорт» свідчить про те, що оренда приміщення у м. Києві не пов'язана з господарською діяльністю підприємства.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 встановлено його завищення в сумі 15923 грн., при сплаті податку на додану вартість за договором оренди № 55/2010 від 15.09.2010, укладеним між орендодавцем-закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та орендарем-ПП «Укрпродекспорт», згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення площею 140,2 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не спростовано висновки суду І інстанції щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000382300 та № 0000392300 від 10 червня 2015 року, а відтак апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000402300 від 10 травня 2011 року, яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 325000 грн., колегія суду погоджується з висновком суду І інстанції щодо необхідності його скасування, враховуючи наступне.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі якщо платник податків правомірно сформував податковий кредит за відповідний звітний період, у наступному звітному періоді він має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у разі, якщо сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» має від'ємне значення.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України у цій справі, за результатами розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2009 року включено суми податку на додану вартість в розмірі 325000 грн., на підставі податкової накладної № 3699 від 30 вересня 2009 року, виданою позивачу ВАТ «Молочник». Факт оплати позивачем товару підтверджується платіжними дорученнями № 507 від 02 вересня 2009 року, № 532 від 15 вересня 2009 року, поставка товару підтверджена розхідними накладними № МО-00808, та № МО-00809 від 30 березня 2010 року.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження протиправності формування позивачем податкового кредиту за відповідними господарськими операціями та відповідно протиправності визначення суми бюджетного відшкодування сплаченого податку на додану вартість.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000402300 від 10 травня 2011 року, яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 325000 грн., необхідно визнати протиправним та скасувати. Отже, апеляційна скарга відповідача також не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, приватного підприємства "Укрпродекспорт" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 вересня 2015 року.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.