Рішення

від 23.09.2015 по справі 908/4488/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.2015                     Справа № 908/4488/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сиса А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВИТЯЗЬ», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення: 28 939,01 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СВИТЯЗЬ», м. Львів, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ», м. Маріуполь Донецької області, суми основного боргу у розмірі 20 306 грн., інфляційних витрат у розмірі 8 187,38 грн., 3% річних у розмірі 445,63 грн. (Всього 28 939,01 грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу № 936 від 01.03.2013 року в частині розрахунків за реалізований товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію протоколу розбіжностей від 01.03.2013 року до договору, копії накладних на розхід про відвантаження товару, копії накладних про повернення товару.

Ухвалою від 11.08.2015року господарським судом Запорізької області у відповідності до приписів статті 17 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВИТЯЗЬ», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ», м. Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 28 939,01 грн. направлено за підсудністю до господарського суду Донецької області.

18 серпня 2015 року вказані матеріали надійшли на адресу господарського суду Донецької області та, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передані на розгляд судді Подколзіна Л.Д.

Слухання справи відкладалось, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання та клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав.

22 вересня 2015 року через канцелярію суду позивач подав витребувані судом документи та письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВИТЯЗЬ», м. Львів, (надалі по тексту - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ», м. Маріуполь Донецької області, (надалі по тексту - покупець) укладений договір купівлі – продажу № 936, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.6.1.4. договору покупець зобов'язаний оплатити кожну товарну накладну за переданий продавцем товар не пізніше 30 календарних днів з моменту реалізації такої партії товару.

Пунктом 12.6. договору в редакції протоколу розбіжностей від 01.03.2013 року передбачено, що на протязі 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту прийняття рішення про зупинення роботи з товаром, що поставляється покупцю та/або ліквідацію, продавець зобов'язаний на вимогу покупця:

- прийняти весь нереалізований останнім товар, оформити всі пов'язані –з цим документи;

          - надати покупцю акт звірки взаєморозрахунків;

          - виконати всі обов'язки передбачені цим договором.

          Покупець в свою чергу зобов'язаний розрахуватись з продавцем за реалізований товар.

Відповідно п.9.1. договору, він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013 року.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України (далі: ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності до вищевказаного договору, за видатковими накладними позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 59 748 грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

25 червня 2014 року відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою.

На усну вимогу позивача, відповідач повернув весь нереалізований товар на загальну суму 29 442 грн., що підтверджується накладними на повернення товару. Остання накладна про повернення товару від 06.11.2014 року, отже починаючи з 07.11.2014 року відповідач зобов'язаний розрахуватись з позивачем.

Крім того, відповідачу направлена претензія Вих. № 181 від 10.07.2015 року з проханням погашення заборгованості у розмірі 20 306 грн., однак вона залишилась без відповіді та задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВИТЯЗЬ» щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 20 306 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних за період з 07.11.2014 року по 31.07.2015 року у розмірі 445,63 грн., інфляційних витрат у розмірі 8 187,38 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.6.1.4. та п.12.6. договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 445,63 грн. 3% річних в повному обсязі.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 8 187,38 грн. задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВИТЯЗЬ», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ», м. Маріуполь Донецької області, про стягнення 89 013,97 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНУКРТОРГ», м. Маріуполь Донецької області, (87516, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Перемоги, буд. № 36/23, код ЄДРПОУ 38264305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВИТЯЗЬ», м. Львів, (79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. № 174, код ЄДРПОУ 13815844, р/р 26005000003139 в ПАТ «ВіЕс Банк», МФО 325213) суму основного боргу у розмірі 20 306 грн., інфляційні витрати у розмірі 8 187,38 грн., 3% річних у розмірі 445,63 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.09.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

          Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2015 року.          

          Суддя Л.Д. Подколзіна