Рішення

від 05.10.2015 по справі 908/2600/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/70/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015 Справа №908/2600/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9) в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 35)

до відповідача - 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до відповідача -2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АРПИ - ВОСТОК", (83036, м. Донецьк, вул. П. Колодіна, буд. 23, кв. 10)

про стягнення солідарно 5 876 981, 79 грн. заборгованості

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Боєва О.С., Носівець В.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Воробйов Д.В., довіреність №453/12 від 11.10.2012р.;

від відповідача -1 - не з'явився;

від відповідача -2 - Алейніков М.С., довіреність від 03.09.2015 р.;

СУТЬ СПОРУ:

16.04.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ з позовною заявою до відповідачів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРПИ - ВОСТОК", м. Донецьк про стягнення солідарно 5 876 981, 79 грн. заборгованості.

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Ухвалою від 16.04.2015р. порушено провадження у справі № 908/2600/15-г, справі присвоєно номер провадження 4/70/15, судове засідання призначено на 21.05.2015р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 21.05.2015р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/2600/15-г на п'ятнадцять днів, до 01.07.2015 р., судове засідання призначити на 01.07.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області Вознесенської О.І. від 01.07.2015 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку із складністю предмету спору, справу №908/2600/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді -Колодій Н.А., Сушко Л.М.

Ухвалою суду від 01.07.2015 р., прийнято справу № 908/2600/15-г до розгляду, судове засідання призначено на 03.08.2015 р. Ухвалою від 03.08.2015 р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі №908/2600/15-г на п'ятнадцять днів, до 16.09.2015 р., в судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2015р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області Вознесенської О.І. від 27.08.2015 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку з виробничою необхідністю, справу №908/2600/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - судді Боєва О.С., Попова І.А.

Ухвалою від 27.08.2015 р. праву прийнято до розгляду колегією суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Боєва О.С., Попова І.А., судове засідання призначено на 07.09.2015р. Ухвалою від 07.09.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, судове засідання відкладено на 05.10.2015р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області Вознесенської О.І. від 02.10.2015 р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку з виробничою необхідністю, справу №908/2600/15-г передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - судді Боєва О.С., Носівець В.В.

Ухвалою від 02.10.2015 р. праву прийнято до розгляду колегією суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Боєва О.С., Носівець В.В., судове засідання призначено на 05.10.2015р.

В судовому засіданні 05.10.2015р. справу розглянуто і прийнято, на підставі ст. 85 ГПК України, рішення.

За письмовим клопотанням позивача та відповідача-2 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 05.10.2015р. відповідач-2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання контрозрахунку щодо нарахування заборгованості за відсотками та 174 851, 96 грн. пені за не своєчасне погашення кредиту.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, судом клопотання про відкладення розгляду справи відхилено.

При вирішенні клопотання суд виходив з того, що у відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Суд неоднарозово зобов'язував відповідача-2 надати суду контррозрахунок по нарахуванню відсотків за користування кредитом та пені, у зв'язку з чим відкладав розгляд справи. Крім того, представником ТОВ "АРПИ - ВОСТОК" не подано жодного доказу неможливості надати зазначений контррозрахунок в судовому засіданні 05.10.2015р.

В судове засіданні представник відповідача -1 не з'явився, проте 03.08.2015р. на адресу суду від відповідачів надійшов відзив по справі, який в судовому засіданні 05.10.2015р. відповідач-2 підтримав. В відзиві на позов відповідачі зазначають, що ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "АРПИ - ВОСТОК" погоджуються із заявленою Банком сумою основного боргу у розмірі 3 749 056, 89 грн., проте заперечують проти позовних вимог про стягнення 1953072, 85 грн. заборгованості за відсотками та 174 851, 96 грн. пені у зв'язку з їх недоведеністю та незаконністю, оскільки із даних розра хунків відповідачам незрозуміло у якій сумі нараховані відсотки та із засто суванням якої відсоткової ставки та не вказано періоду нарахування пені. Крім того, зазначили, що ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «АРПИ-ВОСТОК» зареєстровані у м. Донецьку, де безпосеред ньо проводиться антитерористична операція та де останні провадили свою господарську діяльність, у зв'язку з чим вважають, що позивач зобов'язаний скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором за період з 07.04.2014 р. по теперішній час.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі, ст., ст. 526, 553-554, 610 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, кредитного договору №012/05/00548 від 14.08.2008р. та договору поруки №12/42-2/0502 від 30.06.2011р. просить позов задовольнити, стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРПИ - ВОСТОК", м. Донецьк 3749056,89 грн. основної заборгованості за кредитом, 1953072,85 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 174851,96 грн. пені.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача -2, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

14.08.2008р. Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (позивач у справі, далі за текстом - Кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (відповідач-1 у справі, далі за текстом - Позичальник) був укладений кредитний договір №012/05/00548 (далі за текстом - Кредитний договір), з відповідними змінами та додатками до нього.

Протоколом Загальних зборів акціонерів № 36-45 від 14.10.2009 року прийняте рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до умов кредитного договору Кредитор, на положеннях та на умовах договору відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію (кредит) у сумі 995 000,00 дол. США строком до 11.08.2018 року із сплатою 13,25% річних. (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору кредитор надає Позичальнику кредит на його забезпечення, цільового використання, строковості повернення та плати за користування.

Згідно до п. 6.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах передбачених договором. Проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісячно, основна заборгованості (позичкова) погашається Позичальником у відповідності до Графіка погашення заборгованості.

У Додатку № 1 до Договору кредиту, сторонами погоджено Графік сплати кредиту, відповідно до якого встановлено кожну дату місяця, до якої належить сплатити кредит та відсотки, визначено щомісячний розмір суми, належної до сплати.

Умовами пункту 9.1 передбачено, що Договір набирає чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені).

28.12.2009 року між Позивачем та Відповідачем -1 укладена Додаткова угода №012/05/00548/1 до Кредитного договору № 012/05/00548 від 14.08.2008 року, відповідно до якої фактична заборгованість збільшена на суму прострочених відсотків та станом на 28.12.2009 року становить 990 721,66 дол. США.

28.12.2009 року між Позивачем та Відповідачем1 укладена Додаткова угода №012/05/00548/2 до Кредитного договору № 012/05/00548 від 14.08.2008 року, відповідно до п. 1.1. угоди, проведено рефінансування кредитної заборгованості, шляхом надання кредитних коштів в розмірі 7 925 773,28 грн. та погашення існуючої заборгованості в сумі 990 721,66 дол. США.

Погашення нового кредитного траншу, згідно до п. 1.1. повинно здійснюватися згідно нового встановленого графіку погашення.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди № 012/05/00548/2 визначено, що за користування новим кредитним траншем щомісячно сплачуються відсотки, виходячи до встановленої відсоткової ставки в розмірі 21,5% річних.

Згідно до п. 3 Додаткової угоди № 012/05/00548/2 сторони встановили, що позичальник здійснює погашення рівними щомісячними платежами, відповідно до графіка погашення починаючи з лютого 2010 року, а саме: з 01.02.2010 року по 31.07.2018 року (включно) щомісячно погашається по 76 949, 25грн.;- з 01.08 по 11.08.2018 року погашається 76 949,78 грн.

30.06.2011р. між Позивачем та Відповідачем -1 укладена Додаткова угода №012/05/00548/3 до Кредитного договору № 012/05/00548 від 14.08.2008 року, згідно до якої п. 1.1 Кредитного договору викладений у новій редакції, а саме: «Кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 6 560 885,61 грн., строком до 11.08.2018 року із сплатою процентів в розмірі 10,0% річних протягом періоду з 01.06.2011 року до 31.05.2012 року та із сплатою процентів в розмірі 21,5% річних протягом періоду з 01.06.2012 року»

Також, пунктом 4 Додаткової угоди № 012/05/00548/3 внесені зміни до п. 6.1. Кредитної договору, а саме Позичальнику відстрочена сплата прострочених відсотків за період з лютого 2010 року по травень 2011 року в розмірі 2 111 676,20 грн., які повинні бути сплачені у строк до 31.05.2012 року.

Додатковою угодою № 012/05/00548/4 від 30.06.2011 року змінено графік погашення кредиту.

30.08.2012 року між Позивачем та Відповідачем -1 укладена Додаткова угода №012/05/00548/5 до Кредитного договору № 012/05/00548 від 14.08.2008 року, відповідно до якої Позичальнику тимчасово на строк з 01.06.2012 року до 31.05.2013 року надана пільгова відсоткова ставка в розмірі 16,0% річних. Починаючи з 01.06.2013 року Позичальник повинен сплачувати відсотки виходячи із відсоткової ставки 21,5% річних.

Відповідно до п. 1.3. Додаткової угоди № 012/05/00548/5 пільговий період - визначений цією угодою період часу, на протязі якого встановлюється Пільгова відсоткова ставка з користування кредитом. Дія Пільгового періоду закінчується ( з одночасним припиненням дії Пільгової процентної ставки) при настанні при наймі одного з таких випадків: При простроченні Позичальником виконання своїх зобов'язань по погашенню основної суми заборгованості за Договором та/абро процентів за Договором більш ніж на 30 календарних днів дія пільгового періоду припиняється з 31 дня. Дія пільгового періоду поновлюється не раніше ніж на 31 день після погашення Позичальником прострочених основної суми заборгованості за Договором та/або процентів, шляхом укладення додаткової угоди до Кредитного договору з цього приводу.

Пунктом 10 Додаткової угоди № 012/05/00548/5 до Кредитного договору доданий п. 10.5, згідно до якого за невиконання або неналежне виконання Позичальником обов'язків, передбачених пуантами 6.3, 6.6, 6.12, 6.13, 6.14, 6.17, 6.18, 6.19 Договору, Позичальник на вимогу Кредитора сплачує останньому неустойку у розмірі 0,17% від суми фактичної заборгованості за Кредитом на дату виявлення Кредитором факту порушення за кожне порушення обов'язку. Сплата неустойки не звільняє Позичальника від виконання порушеного (невиконаного) обов'язку. Якщо кожного наступного календарного місяця порушений обов'язок залишається не виконаним, Позичальник надалі, на вимогу Кредитора, сплачує останньому повторно неустойку у розмірі визначеному в цьому договору, до моменту належного виконання порушеного обов'язку.

31.05.2013 року між Позивачем та Відповідачем -1 укладена Додаткова угода № 012/05/00548/8 відповідно до якого тимчасово на строк з 01.06.2013 року до 31.05.2014 року включно, застосовувалася пільгова процентна ставка у розмірі 16,0% річних.

Починаючи з 01.06.2014 року Позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі Фіксованої процентної ставки в розмірі 21,5% річних.

26.12.2013 року між Позивачем та Відповідачем -1 укладена Додаткова угода №012/05/00548/9 згідно до якої змінено п. 1.1. Кредитного договору, а саме « Кредитор, на положеннях та умовах Договору, відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 4 274 042,89 грн., терміном до 10.08.2018 року із сплатою 21,5% річних в період з 28.12.2009 року по 31.05.2011 року включно, 10% річних протягом періоду з 01.06.2011 року до 31.05.2012 року включно; 16% річних протягом періоду з 01.06.2012 року по 26.12.2013 року включно; 21,5% річних протягом періоду з 27.12.2013 року до дати остаточного погашення кредиту»

Пунктом 2 Додаткової угоди № 012/05/00548/9 Позичальнику тимчасово на строк з 27.12.2013 року до 10.08.2018 року включно надана пільгова відсоткова ставка у розмірі 16,0% .

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши положення Кредитного договору №012/05/00548 від 14.08.2008р., колегія суддів дійшла висновку, що за своєю правовою природою даний Договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов'язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором, 30.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - «Кредитор», позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРПИ - ВОСТОК" (надалі - «Поручитель», відповідач-2) був укладений договір поруки №12/42-2/0502 (надалі -«Договір поруки»)

Відповідно до п.1.1 Договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Боржником за виконання Кредитних зобов'язань , у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути кредит, сплатити відсотки за користування Кредитор, а також пені та штрафні санкції у разі наявності таких.

Згідно до п. 2.1. Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником всіх або окремих Кредитних зобов'язань, Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором.

Відповідно п.2.2. Договору поруки поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених кредитних зобов'язань протягом 10(десяти) банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти Вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідно до приписів законодавства порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, тому поручитель несе відповідальність у об'ємі, передбаченому кредитним договором.

На виконання умов Кредитного договору банк перераховував на рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерами, доданими до матеріалів справи.

Фактичні обставини справи свідчать, в порушення умов Кредитного договору та вимог чинного законодавства Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (Позичальник) взяті на себе зобов'язання належним чином та у встановлені для сплати кредиту строки не виконав.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Пунктом 7.4. Кредитного договору передбачено право Банку, у разі невиконання Позичальником п. 6.1., 6.4., 6.8., 6.9., та 6.11 вимагати дострокове погашення заборгованості за кредитом включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Позивач скористався наданим йому правом вимагати дострокового повернення кредитних коштів у зв'язку порушенням позичальником графіку погашення кредиту та відсотків. Судом встановлено, що банк не має можливості направити повідомлення вимогу про погашення заборгованості на адреси Відповідачів, оскільки місцем реєстрації Відповідачів є м. Донецьк у якому проводиться антитерористична операція та відповідно до листа Генеральної дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 22.07.2014 року № 522 31/205 «щодо часткового призупинення приймання до пересилання поштових відправлень» призупинено приймання для пересилання поштових відправлень у м. Донецьк, у зв'язку з активною фазою антитерористичної операції у населених пунктах Донецької області.

Проте, суд враховує, що відповідачі визнали факт порушення графіку погашення кредиту та наявності підстав для дострокового повернення кредитних коштів.

Згідно наданих позивачем розрахунків, станом на 24.03.2015 р., які підтверджено наявними у справі доказами, заборгованість позичальника перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" становить 3749056,89 грн. основної заборгованості за кредитом, 1953072,85 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, за період з 28.12.09.2009р. по 24.03.2015р.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується використати кредит у зазначені цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених договором.

Отже, зобов'язання відповідача 1 (Позичальника) по повному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач 1 (Позичальник) доказів належного і повного виконання зобов'язань по поверненню основної суми заборгованості по кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, згідно узгодженому сторонами графіку, суду не довів.

Частиною 2 ст. 196 ГК України визначено, що у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має прав вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначалося вище, Договором поруки № 12/42-2/0502 від 30.06.2011 р. встановлено солідарний обов'язок Поручителів щодо виконання зобов'язання, встановленого кредитним договором № 012/05/00548 від 14.08.2008р.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні жоден з відповідачів не довів суду повне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом.

Відповідачі позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 3 749 056, 89 грн. основного боргу за кредитним договором №012/05/00548 від 14.08.2008р. визнали у повному обсязі, про що повідомили у відзиві.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за можливе прийняти визнання відповідачами позову, у зв'язку з чим прийняти рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно на користь позивача 3749056,89 грн. основної заборгованості за кредитом.

Колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідачів, щодо безпідставності нарахування 1 953 072, 85 грн. заборгованості за відсотками за період з 28.12.2009р. по 24.03.2015р., оскільки наявними матеріалами справи підтверджується, що за період з 28.12.2009 року по 24.03.2015 року за користування кредитними коштами нараховані відсотки в розмірі - 4 953 242,55 грн., за період з 28.12.2009 року по 24.03.2015 року за кредитним договором сплачені відсотки в розмірі 3 000 169,70 грн. Станом на 24.03.2015 року залишаються несплаченими відсотки в розмірі 1 953 072,85 грн. Обгрунтованого розрахунку, який би спростовував наявний у справі, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно 1953072,85 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за Кредитним договором №012/05/00548 від 14.08.2008р.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 10.2 Договору кредиту сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п.1.1.6.1 договору. Позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожень день прострочення.

Враховуючи вищевказані умови Кредитного договору, за прострочення Позичальником виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за користування кредитом Банком нарахована пеня, за період з 01.07.2012р. по 24.03.2015р. в сумі 174851,96 грн.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збе реження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого входить м. Донецьк, де розташовується ТОВ "АРПИ - ВОСТОК" та ФОП ОСОБА_3 (на час винесення рішення дію Розпорядження зупинено). При цьому, проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО є загальновідомим фактом і не потребує доказування на підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 2 Закону „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Періодом проведення антитерористичної операції вважається час з 14 квітня 2014 року до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Листом від 05.11.2014р. №18-112/64483 Національний банк України повідомив банкам про необхідність неухильного дотримання вимог України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та про відповідальність керівників банків за їх невиконання. Позивач не надав суду доказів скасування банком пені нарахованої на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором у період проведення антитерористичної операції.

Враховуючи вищевикладене, пеня за прострочення виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в розмірі 435, 29 грн., яка розрахована за період з 01.07.2012р. по 31.08.2012р., розрахована позивачем вірно та підлягає задоволенню. Пеня в розмірі 174416,67 грн. за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 01.06.2014 р. по 24.03.2015 р. нарахована позивачем відповідачу безпідставно, внаслідок чого в цій частині позовних вимог відмовляється.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідачів колегія суддів визнала хибними.

На підставі викладеного вище, вимоги про стягнення суми основного боргу, заборгованості по відсоткам та пені колегія суддів вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині солідарного стягнення з відповідачів 3749056,89 грн. основної заборгованості за кредитом, 1953072,85 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 435, 29 грн. грн. пені.

В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати присуджуються до стягнення солідарно з відповідачів 1 і 2 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів , то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну . Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір пропорційно задоволеним вимогам складає 70911, 14 грн. та підлягає розподіленню порівну між двома відповідачами, по 35455,57 грн.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ до відповідачів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "АРПИ - ВОСТОК", м. Донецьк задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРПИ - ВОСТОК", (83036, м. Донецьк, вул. П. Колодіна, буд. 23, кв. 10, код ЄДРПОУ 36511833) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", (юридична адреса : 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, адреса для листування : 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Артема, 4д, каб.706, код ЄДРПОУ 14305909) 3749056 (три мільйони сімсот сорок дев'ять тисяч п'ятдесят шість) грн. 89 коп. заборгованості по кредиту, 1953072 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят три тисячі сімдесят дві) грн. 85 коп. заборгованості по відсоткам, 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 29 коп. пені. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", (юридична адреса : 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, адреса для листування : 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Артема, 4д, каб.706, код ЄДРПОУ 14305909) 35 455 (тридцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 57 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРПИ - ВОСТОК", (83036, м. Донецьк, вул. П. Колодіна, буд. 23, кв. 10, код ЄДРПОУ 36511833) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", (юридична адреса : 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.9, адреса для листування : 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Артема, 4д, каб.706, код ЄДРПОУ 14305909) 35 455 (тридцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 57 коп. судового збору. Видати наказ.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "07" жовтня 2015 р.

Головуючий Н.Г.Зінченко

Судді О.С. Боєва

В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.