Рішення

від 29.09.2015 по справі 910/18497/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.2015Справа №910/18497/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/18497/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Центр», м. Київ,

про стягнення 72 336,07грн.,

за участю представників:

позивача - Клінішева М.В. (довіреність від 25.05.2015 № 31-15);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006» (далі - ТОВ «Технобудсервіс 2006») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Центр» (далі - ТОВ «ТСК Центр»): 42 623,66 грн. грошових коштів, які були сплачені як передоплата за товар; 28 223,50 грн. втрат від інфляції; 1 488,91 грн. 3% річних, а всього 72 336,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 порушено провадження у справі №910/18497/15 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 розгляд справи було відкладено на 15.09.2015, у зв'язку з неявкою представників сторін.

15.09.2015 позивач подав суду письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представником позивача у судовому засіданні 15.09.2015 було подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 розгляд справи було відкладено на 29.09.2015; продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 29.09.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суд не виконав, відзив на позов не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.09.2015 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

У судовому засіданні 29.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару, відповідно до якої відповідач вистав позивачу такі рахунки-фактур:

- від 23.05.2012 № ТЦ-0831 на суму 2 799,60 грн.;

- від 28.05.2012 № ТЦ-0879 на суму 879,60 грн.;

- від 28.05.2012 № ТЦ-0882 на суму 9 896,26 грн.;

- від 12.06.2012 № ТЦ-1081 на суму 12 238,56 грн.;

- від 13.06.2012 № ТЦ-1092 на суму 31 363,20 грн.;

- від 27.06.2012 № ТЦ-1271 на суму 150 026,86 грн.

ТОВ «Технобудсервіс 2006» на виконання умов усної домовленості повністю сплатило вказані рахунки на загальну суму 207 204,08 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

У свою чергу, ТОВ «ТСК центр» зобов'язання з поставки товару належним чином та у повному обсязі не виконало, а саме поставило позивачу товар на загальну суму 164 580,42 грн., що підтверджується такими видатковими накладними: від 29.05.2012 № ТЦ-0736 на суму 1 511,78 грн.; від 29.05.2012 № ТЦ-0735 на суму 879,60 грн.; від 13.06.2012 № ТЦ-0900 на суму 9 896,26 грн.; від 16.07.2012 № ТЦ-1191 на суму 31 363,20 грн.; від 23.07.2012 № ТЦ-1255 на суму 87 986,82 грн.; від 31.08.2012 № ТЦ-1631 на суму 32 942,76 грн.

Таким чином, сума на яку відповідач не поставив позивачу товар складає 42 623,66 грн. (207 204,08 грн. - 164 580,42 грн.).

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною п'ятою статті 265 ГК України передбачено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

17.03.2014 та 13.05.2014 позивач надсилав відповідачу претензії (від 14.03.2014 № 58-0314 та від 13.05.2014 № 117-0514) з вимогами поставити товар або у семиденний строк з моменту отримання листів повернути грошові кошти.

Претензія від 14.03.2014 № 58-0314 була отримана відповідачем 20.03.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, попередня оплата за непоставлений товар має бути повернута позивачу, а тому позовні вимоги щодо стягнення 42 623,66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми попередньої оплати, позивач просить стягнути з відповідача 28 223,50 грн. втрат від інфляції та 1 488,91 грн. 3 % річних.

Позивач визначає період прострочення з 27.03.2015 по 25.05.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині визначення розміру втрат від інфляції та 3% річних.

Період розрахунку має розпочинатися з 28.03.2014, оскільки семиденний строк спливає 27.03.2014, а прострочення починається з наступного дня, тобто з 28.03.2014.

Проте здійснення перерахунку судом інфляційних втрат фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду вказана сума становить 29 782,13 грн.).

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення інфляційних втрат, а тому стягненню з відповідача підлягає 28 223,50 грн. інфляційних втрат.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 1 485,41 грн. 3 % річних.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 28 223,50 грн. втрат від інфляції 1 485,41 грн. 3% річних.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно із статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Центр» (03191, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 9, корпус 3, кв. 181; ідентифікаційний код: 36791776) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудсервіс 2006» (02081, м. Київ, вул. О.Пчілки, 2; ідентифікаційний код: 34574357): 42 623 (сорок дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 66 коп. передоплати; 28 223 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять три) грн. 50 коп. втрат від інфляції; 1 485 (одну тисячу чотириста вісімдесят п'ять) грн. 41 коп. 3% річних і 1 826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 91 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 05.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук