Рішення

від 01.10.2015 по справі 910/19518/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015Справа №910/19518/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Групп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс України"

про стягнення 32 577, 98 грн.

за участю представників:

від позивача:Линевич І.Л.- представник за довіреністю б/н від 05.05.2015 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Елегант-Групп" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс України" про стягнення 32 577, 98 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору А № 15/10-2014 від 15.10.2014 р. щодо оплати наданих позивачем ліків клієнтам ТОВ "Асистанс України", внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Елегант-Групп" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс України" заборгованість в сумі 32 577, 98 грн., яка складається з: 18 600,10 грн. - основного боргу, 4 683,97 грн. - пені за період з 06.01.2015 р. по 27.07.2015 р., 2 790,00 грн. - штрафу, 6 231,95 грн. - інфляційної складової суми боргу та 271,96 грн. - 3 % річних.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 15.10.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елегант-Групп" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асистанс України" (асистант) був укладений договір про надання ліків та виробів медичного призначення А № 15/10-2014.

Згідно з п 1.1 вказаного договору виконавець зобов'язаний надавати ліки та вироби медичного призначення клієнтам замовника, які мають на руках договір страхування або сертифікат належного зразка для надання їм медичної допомоги після попереднього замовлення по телефону від відповідальних осіб замовника.

Сторони погодили, що замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконавцю вартість наданих клієнту ліків, виробів медичного призначення (п. 1.2 договору в редакції протоколу розбіжностей від 15.10.2015 р.).

Згідно з п. 2.3.3 договору замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати послуги, надані виконавцем клієнтам замовника.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата послуг виконавця здійснюється замовником протягом 10 календарних днів з моменту надання документів, що підтверджують надання виконавцем послуг клієнтам замовника, на підставі виставленого виконавцем рахунку та/або акту виконаних робіт.

Згідно з п. 6.1 договору даний договір набирає чинності з часу підписання і вважається дійсним до того часу, поки одна із сторін не заявить про його припинення.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов цього договору, на підставі заявок відповідача про видачу медикаментів за період з грудня 2014 р. по січень 2015 р. позивач надав клієнтам відповідача ліки та вироби медичного призначення на загальну суму 18 600,10 грн., що підтверджується видатковими накладними за вказаний період, які були направлені на адресу відповідача поштовими відправленнями, актами виконаних робіт № 02 від 10.12.2014 р., № 04 від 31.12.2014 р., № 01 від 10.01.2015 р., № 03 від 31.01.2015 р. та рахунками-фактури № СФ-371 від 17.12.2014 р., № 3 від 09.01.2015 р., № 6 від 16.01.2015 р., № 12 від 04.02.2015 р.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, своєчасну оплату наданих позивачем ліків та виробів медичного призначення своїм клієнтам не оплатив.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за договором А № 15/10-2014 від 15.10.2014 р. у сумі 18 600,10 грн.

22.06.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 136 щодо сплати заборгованості у вказаній сумі, одночасно направивши позивачу рахунки-фактури для здійснення оплати. Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді, а рахунки - без виконання.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належної оплати поставлених ліків та виробів медичного призначення відповідачем суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у сумі 18 600,10 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 4 683,97 грн. за період з 06.01.2015 р. по 27.07.2015 р. та штраф у сумі 2 790,00 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 6.2 в редакції протоколу розбіжностей до договору у випадку порушення замовником строків оплати наданих виконавцем ліків клієнтам замовника, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на момент прострочення від суми боргу. У випадку порушення замовником строку оплати визначеного п. 4.1 договору більш, ніж на 5 банківських днів, замовник додатково сплачує виконавцю штраф у розмірі 15 % від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 4 683,97 грн., тобто у сумі, про яку просить позивач.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не передбачено законом, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Проведений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 15 % від суми заборгованості на суму 2 790,00 грн. суд вважає обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 6 231,95 грн. за період з січня 2015 р. по червень 2015 р. та 3 % річних у сумі 271,96 грн. за період з 06.01.2015 р. по 27.07.2015 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 6 231,95 грн. та 3 % річних у сумі 271,96 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс України" про стягнення 32 577, 98 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс України" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, ідентифікаційний код 35332288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Групп" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125, літера А, ідентифікаційний код 33549639) основну заборгованість у сумі 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. 10 коп., пеню у сумі 4 683 (чотири тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 97 коп., штраф у сумі 2 790 (дві тисячі сімсот дев'яносто) грн. 00 коп., інфляційну складову боргу у сумі 6 231 (шість тисяч двісті тридцять одну) грн. 95 коп., 3 % річних у сумі 271 (двісті сімдесят одну) грн. 96 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс України" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, ідентифікаційний код 35332288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-Групп" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 125, літера А, ідентифікаційний код 33549639) судовий збір у сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 1 жовтня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 6 жовтня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна