Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/24419/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/24419/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діон"

до Приватного підприємства "Нові рішення"

про стягнення 80614,30 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Грабчак В.М. за довіреністю б/н від 29.05.2015

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діон" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Нові рішення" (відповідач) про стягнення 80614,30 грн. на підставі Договору оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012 та додаткової угоди до цього договору про збільшення на 44,9 квадратних метри площі об'єкту від 15.04.2015, з яких: 80205,59 грн. - основний борг, 408,71 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов наведених договору та додаткової угоди до нього не виконав зобов'язань щодо сплати орендної плати за користування об'єктом оренди та оплати електроенергії, водопостачання, послуг зв'язку за липень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в загальному розмірі 80205,59 грн. Також, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, позивачем нараховані до стягнення з відповідача 3% річних у вищенаведеній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/24419/15 та призначено розгляд справи на 05.10.2015 р. о 11:40 год.

29.09.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої на виконання вимог ухвали суду від 17.09.2015 позивач станом на 29.09.2015 підтвердив відсутність в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між ТОВ "Діон" та ПП "Нові рішення" по стягненню заборгованості по Договору оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012 за липень 2015 року. Одночасно позивач повідомив суд, що стягнення з ПП "Нові рішення" заборгованості за наведеним договором за інші періоди 2014 р. та 2015 років було та є предметом розгляду справ, які розглядались або розглядаються Господарським судом міста Києва.

29.09.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 17.09.2015, а саме: копій судових рішень по справах за позовом ТОВ "Діон" до ПП "Нові рішення" про стягнення заборгованості за інші періоди дії Договору оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012, які розглядались Господарським судом міста Києва.

В судове засідання, призначене на 05.10.2015, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.10.2015, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 010,035928492.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали вирішенню справи в даному судовому засіданні, судом не встановлено.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився в судове засідання 05.10.2015, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній документами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2015 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.10.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діон" (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством "Нові рішення" (орендар, відповідач) укладено Договір оренди нежилих приміщень № 2-03 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) прийняти в тимчасове платне користування без права викупу для здійснення господарської діяльності нежиле приміщення в будівлі, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33 В, загальною площею 295,6 квадратних метрів, а також відповідні перегородки, зовнішні стіни (надалі - об'єкт оренди/приміщення). Об'єкт оренди є частиною належних орендодавцю приміщень у будівлі торговельно-побутового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.33 В.

Згідно з п. 2.2 Договору приміщення площею 295,6 квадратних метрів належить орендодавцю на підставі права власності (Свідоцтво № 1738-В, серія САВ № 472716 від 26 грудня 2006 року, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва 26 грудня 2006 року, зареєстроване у Київському міському БТІ).

Відповідно до п. 2.3 Договору об'єкт оренди використовуватиметься орендарем для здійснення господарської діяльності, яка відповідає цільовому призначенню об'єкта оренди.

Згідно з п. 3.1 Договору строк оренди складає 365 днів з дати фактичної передачі об'єкту оренди орендарю.

Відповідно до п. 4.1 Договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом двох днів з дня підписання сторонами цього Договору шляхом підписання Акту приймання-передачі об'єкта оренди.

24.02.2012 р. відповідно до Акту прийому-передачі майна від 24.02.2012 р. до Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 295,6 квадратних метрів, зазначене в п. 2.1 Договору. В наведеному акті зазначено, що майно передане повністю, відповідно до умов Договору, зауважень щодо стану немає.

Згідно з п. 5.2 Договору сторони погодились, що щомісячна орендна плата за користування об'єктом оренди сплачується орендарем в гривнях, але її розмір визначається орендарем в Євро, виходячи з еквіваленту суми орендної плати за користування приміщеннями, відповідно до Офіційного обмінного курсу НБУ, встановленого на дату здійснення платежів.

Відповідно до п. 5.3 Договору загальна сума орендної плати за користування всіх приміщень на місяць, що підлягає сплаті за цим Договором, становить 1467 Євро за Офіційним обмінним курсом НБУ на дату виставлення рахунку (з врахуванням ПДВ 20 %).

Згідно з п. 6.1 Договору сторонами погоджено, що постачання електроенергії, води має здійснюватися відповідними міськими постачальниками комунальних послуг - АЕК "Київенерго" га ВАТ "Київводоканал" відповідно, а також, що додатково до плати за оренду, орендар щомісяця сплачує орендодавцеві, на підставі виставлених орендодавцем рахунків, плату за спожиті орендарем електроенергію, воду та тепло, згідно з показниками лічильників на підставі чинних тарифів, послуги зв'язку.

Відповідно до п. 7.2. Договору сплата орендної плати за користування об'єктом оренди здійснюються орендарем щомісячно авансом (наперед) до 10 (десятого) числа поточного місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 7.3. Договору орендар сплачує щомісячно авансом (наперед) до 10 (десятого) числа поточного розрахункового місяця платежі за договірний обсяг активної електроенергії, холодну воду та послуги зв'язку на наступний розрахунковий період.

Відповідно до п. 7.4. Договору орендар здійснює остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, перетікання реактивної електроенергії, холодну воду та послуги зв'язку до 10 (десятого) числа поточного місяця, шляхом оплати різниці між вартістю обсягу фактично спожитої протягом розрахункового періоду та сумою коштів сплачених відповідно до п. 7.3, після підписання Акту приймання-передачі товарної продукції.

Згідно з п.п. 11.1.2 п. 11.1 Договору орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди та комунальні платежі.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору орендар повертає орендодавцю об'єкт оренди за відповідним Актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його Орендарю, з врахуванням нормального фізичного зносу, не пізніше п'яти робочих днів з дня припинення або розірвання Договору, при цьому на дату підписання відповідного Акту приймання-передачі об'єкт оренди має бути звільнений від майна орендаря.

Пунктом 19.4 Договору сторони узгодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і закінчується одночасно зі спливом строку оренди, зазначеного в п. 3.1 цього Договору.

Згідно з підпунктами 19.4.1, 19.4.2 п. 19.4 Договору всі зміни, доповнення і додатки до даного договору підлягають оформленню у письмовому вигляді, підписанню уповноваженими представниками сторін і скріпленню печатками, в свою чергу, оформлені наведеним чином зміни, доповнення і додатки до даного Договору є невід'ємною частиною Договору і обов'язкові для сторін в рівній мірі.

23.02.2013 р. сторонами Договору підписано Додаток № 1 до Договору, згідно якого сторони продовжили термін дії Договору до 24.02.2014 року та визначили можливість подальшої пролонгації Договору.

Враховуючи відсутність доказів того, що укладений сторонами Договір припинив свою дію, а орендоване приміщення було повернуто орендодавцю, враховуючи те, що орендар продовжив фактичне використання орендованого приміщення, зокрема, 15.04.2015 сторонами було укладено додаткову угоду до Договору про збільшення на 44,9 квадратних метри площі об'єкту оренди, а в липні 2015 року сторонами підписувались на підставі даного Договору акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000060 від 01.07.2015, № ДІ-0000061 від 31.07.2015, № ДІ-0000062 від 31.07.2015, суд дійшов висновку, що термін дії Договору оренди нежилих приміщень за № 2-03 від 24.02.2012 р. було пролонговано сторонами.

Як вище зазначено, 15.04.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду про збільшення на 44,9 квадратних метри площі об'єкту оренди до договору оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012, відповідно до умов якої сторони погодили, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти за актом прийому-передачі нежиле приміщення загальною площею 44,9 квадратних метри, за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-В (далі - Додаткова угода до Договору).

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди до Договору, загальна сума орендної плати за користуванням нежилим приміщенням визначеним в пункті 1, 2 даної угоди, становить 180 євро 00 євроцентів (з ПДВ) за місяць оренди, і щомісячно підлягає перерахунку і визначається пропорційно зміні української гривні до євро та сплачується в національній валюті за офіційним обмінним курсом НБУ на дату виставлення рахунку.

Згідно з пунктами 4, 5 Додаткової угоди до Договору, остання набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору.

15.04.2015 між сторонами підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення загальною площею 44,9 квадратних метрів, відповідно до якого, позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення загальною площею 44,9 квадратних метрів, за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-В.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказав, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по орендній платі та оплаті за електроенергії, водопостачання та послуг зв'язку на підставі Договору за липень 2015 року в загальній сумі 80205,59 грн. (основний борг), до складу якої входять такі суми:

- 34478,52 грн. за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000061 від 31.07.2015 (оренда приміщення 295,6 м2);

- 42201,58 грн. за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000060 від 01.07.2015 (відшкодування витрат на оплату електроенергії, водопостачання та послуг зв'язку) та відповідно до Розрахунку компенсації комунальних послуг за липень 2015 року від 01.07.2015;

- 3525,49 грн. за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000062 від 31.07.2015 (оренда приміщення 44,9 м2).

Оскільки за період з 11.07.2015 по 10.09.2015 (дата складання позовної заяви) відповідачем не здійснювались оплата за користування орендованими приміщеннями та не відшкодовувались витрати на оплату електроенергії, водопостачання та послуг зв'язку на підставі Договору за липень 2015 року, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача відповідних сум заборгованості.

Відповідач в судове засідання 05.10.2015 не з'явився, відзив на позов та докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Умови укладеного між позивачем та відповідачем Договору оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012 (в т.ч. Додаткової угоди від 15.04.2015 до нього) свідчать, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень частин 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Додаткової угоди до нього сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 80205,59 грн., а саме: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000060 від 01.07.2015 (відшкодування витрат на оплату електроенергії, водопостачання та послуг зв'язку); Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000061 від 31.07.2015 (оренда приміщення 295,6 м2); Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДІ-0000062 від 31.07.2015 (оренда приміщення 44,9 м2), належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи. При цьому з наведених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що вони підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками сторін та містять зазначення про те, що сторони претензій одна до одної не мають.

Також, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Розрахунку компенсації комунальних послуг за липень 2015 року, що підписаний та скріплений печатками обох сторін, який містить перелік таких послуг як: електроенергія (активна та реактивна), холодна вода та абонплата за послуги зв'язку на загальну суму 42201,58 грн.

Судом також встановлено, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендної плати та відшкодування витрат на оплату електроенергії, водопостачання, послуг зв'язку на підставі Договору за липень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 80205,59 грн. за липень 2015 року.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати позивачу орендної плати та відшкодування витрат на оплату електроенергії, водопостачання, послуг зв'язку за липень 2015 року у строк, передбачений пунктами 7.2, 7.3 Договору, відповідачем суду не надано, заборгованість в розмірі 80205,59 грн. не спростовано, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та відшкодуванню витрат на оплату електроенергії, водопостачання, послуг зв'язку за липень 2015 року в розмірі 80205,59 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасної та повної оплати орендної плати та відшкодуванню витрат на оплату електроенергії, водопостачання, послуг зв'язку за липень 2015 року, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати та відшкодування витрат на оплату електроенергії, водопостачання, послуг зв'язку за липень 2015 року позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 11.07.2015 по 10.09.2015 в розмірі 408,71 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

В силу частини 1 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням умов Договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми 3% річних, наведеного в тексті позовної заяви від 10.09.2015, суд дійшов висновку, що даний розрахунок виконаний позивачем арифметично вірно, відповідно до встановлених обставин справи та приписів статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 408,71 грн. 3 % річних за період з 11.07.2015 по 10.09.2015 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Зважаючи на задоволення позову повністю, судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Приватного підприємства "Нові рішення" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33 В, ідентифікаційний код 36351830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33 В, ідентифікаційний код 20060613) 80205,59 грн. (вісімдесят тисяч двісті п'ять гривень 59 коп.) основного боргу, 408,71 грн. (чотириста вісім гривень 71 коп.) 3% річних, 1218,00 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.10.2015

Суддя Гумега О. В.