Ухвала

від 12.05.2015 по справі 910/3021/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

12.05.2015

№ 910/3021/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі – АМК),

про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та помилки в наказі господарського суду міста Києва від 06.04.2015, виданому на виконання вказаного рішення суду

зі справи № 910/3021/15-г

за позовом АМК

до товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза", м. Київ,

про стягнення 5 250 грн. штрафу та 5 250 грн. пені,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

АМК звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" (далі – ТОВ “Архбудекспертиза”) 5 250 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням АМК від 24.06.2014 №358-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” у справі №127-26.13/152-13, та 4 095 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №358-р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2015 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ “Архбудекспертиза” з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України на рахунок управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі міста Києва за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 (р/р 31118106700010; МФО 820019; ідентифікаційний код 38050812; отримувач: ГУ ДКСУ у місті Києві) 5 250 грн. штрафу і 5 250 грн. пені; стягнуто з ТОВ “Архбудекспертиза” в доход державного бюджету України 1 827 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано накази від 06.04.2015.

29.04.2015 від АМК надійшла заява про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та помилки в наказі суду від 06.04.2015, мотивована тим, що:

у рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 допущено описку, оскільки позов АМК задоволено, але при цьому резолютивна частини судового рішення не відповідає викладеній вимозі в позовній заяві АМК; так, судом помилково зазначено в частині стягнення з ТОВ «Архбудекспертиза» коштів «з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду»; у зв'язку з цим допущено помилку і в наказі, виданому на підставі вказаного рішення;

з огляду на викладене державний виконавець з метою виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/3021/15-г за пред'явленим наказом господарського суду міста Києва від 06.04.2015 вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення лише на кошти, які перебувають на рахунках у банках, тим самим унеможливлюючи виконання вказаного рішення у разі їх відсутності.

Відповідно до частини першої статті 89 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Згідно з частиною другою статті 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Підпунктом 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що частинами другою - п'ятою статті 117 ГПК України визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом. У застосуванні зазначених приписів господарським судом необхідно враховувати таке. Відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК України у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 117 ГПК України, про що виноситься ухвала.

Пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, оскільки до заяви про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та помилки в наказі господарського суду міста Києва від 06.04.2015, виданому на виконання вказаного рішення суду зі справи № 910/3021/15-г, не надано доказів надіслання ТОВ “Архбудекспертиза” копії такої заяви та доданих до неї документів, то суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви АМК без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу заявникам на те, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закону) у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 32 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами другою, п'ятою та шостої статті 52 Закону передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

З огляду на викладене право визначати порядок стягнення заборгованості з боржника покладено Законом саме на державного виконавця, а наявна в резолютивній частині рішення суду фраза «з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду» не свідчить про необхідність стягнення коштів лише з рахунків відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 частини першої статті 63, статтями 86, 89, 117 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Заяву про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та помилки в наказі господарського суду міста Києва від 06.04.2015, виданому на виконання вказаного рішення суду, зі справи № 910/3021/15-г повернути Антимонопольному комітету України без розгляду.

Суддя                                                                                 О. Марченко