Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/24179/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/24179/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Біс» доОлімпійського коледжу імені Івана Піддубного простягнення 22252 грн. 24 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Литвиненко С.В. - представник за довіреністю № 1507/01 від 15.07.2015;

Шмарьова Т.О. - представник за довіреністю № 1507/01 від 15.07.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Біс» з вимогами до Республіканського вищого училища фізичної культури Міністерства освіти і науки України про стягнення 22252 грн. 24 коп., з яких 12234 грн. 44 коп. основного боргу, 643 грн. 56 коп. 3% річних та 9374 грн. 24 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 21-1/11 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.11.2013 не здійснив оплату за поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 12234 грн. 44 коп. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 07.12.2013 по 07.09.2015 та інфляційні втрати у розмірі 9374 грн. 24 коп. за грудень 2013 року - червень 2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24179/15; розгляд справи призначено на 05.10.2015.

01.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду та заява відповідача про визнання позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.10.2015 представники позивача подали документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи, та оригінали Договору № 21-1/11 про закупівлю товарів за державні кошти від 21.11.2013 і видаткові накладні для огляду у судовому засіданні; надали усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.10.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103035792841.

У судовому засіданні 05.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 між Республіканським вищим училищем фізичної культури Міністерства освіти і науки України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Біс» (продавець) укладено Договір № 21-1/11 про закупівлю товарів за державні кошти (Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується у 2013 році поставити та передати у власність замовнику вироби канцелярські, паперові (17.23.1); калькулятори (28.23.1); ручки кулькові (32.99.1); продовжувачі (27.33.1) в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити товар.

Додатком № 1 до Договору (Специфікація) сторони погодили найменування товару, його кількість та загальну вартість, що разом з ПДВ становить 12234 грн. 44 коп. (специфікація долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 05.10.2015).

Судом встановлено, що наказом Міністерства освіти і науки України від 24.07.2015 № 812 Республіканське вище училище фізичної культури Міністерства освіти і науки України перейменовано на Олімпійський коледж імені Івана Піддубного (копію вказаного наказу та статуту Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного долучено відповідачем через канцелярію суду 01.10.2015).

Відповідно до п. 2.2 Договору товар, вказаний у специфікації цього Договору, поставляється замовнику партією.

Партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, марками, типами, розмірами та додаткові до комплекту вироби (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору сума Договору становить 12234 грн. 44 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 2039 грн. 07 коп.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку згідно видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 Договору усі розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з рахунку замовника на рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення продавцем оформлених належним чином (підписи, печатки, тощо) рахунка на оплату товару та видаткової накладної. До рахунку обов'язково додаються видаткові накладні.

Згідно з п. 4.3 Договору сума товару, що вказана у рахунку, який надається продавцем замовнику, повинна відповідати специфікації та п. 3.1 цього Договору.

Згідно з п. 4.4 Договору оплата за товар здійснюється в продовж 15 календарних днів з дати підписання рахунку та за умови, що продавець виконав умови п. 4.3 Договору.

Згідно з п. 4.5 Договору у випадку, якщо продавець не виконав умови п. 4.2 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється в продовж 15 календарних днів з дати надання замовнику всіх належних чином оформлених документів згідно з п. 4.2.

Відповідно до п. 4.6 Договору у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється впродовж п'яти банківських днів з дня отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з п.п. 10.1 та 10.2 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 21.11.2013 позивач поставив відповідачу узгоджений у Специфікації до Договору товар на загальну суму 12234 грн. 44 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №РН-2111/007 від 21.11.2013 на суму 10034 грн. 90 коп. та № РН-2111/007 від 21.11.2013 на суму 2199 грн. 54 коп., які підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін.

При цьому, у вказаних видаткових накладних міститься посилання на відповідні рахунки-фактури № СФ-0000767 від 21.11.2013 на суму 10034 грн. 90 коп. та № СФ-0000768 від 21.11.2013 на суму 2199 грн. 54 коп.

Позивач у позовній заяві пояснив, що рахунки-фактури та видаткові накладні були передані відповідачу в день поставки, тобто 21.11.2013, з огляду на що позивач належним чином виконав умови п. 4.2 Договору, що не було спростовано відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.4 Договору оплата за товар здійснюється в продовж 15 календарних днів з дати підписання рахунку та за умови, що продавець виконав умови п. 4.3 Договору.

З огляду на те, що видаткові накладні №РН-2111/007 від 21.11.2013 на суму 10034 грн. 90 коп., № РН-2111/007 від 21.11.2013 на суму 2199 грн. 54 коп. підписані 21.11.2013 та рахунки-фактури № СФ-0000767 на суму 10034 грн. 90 коп., № СФ-0000768 на суму 2199 грн. 54 коп. були виставлені позивачем та отримані відповідачем 21.11.2013, та сума товару, що вказана у них, відповідає специфікації та п. 3.1 цього Договору, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з оплати за поставлений позивачем товар відповідач повинен був виконати у строк до 06.12.2013 (включно).

Разом з тим, суд зазначає, що умова Договору, викладена у п. 4.6, відповідно до якої, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється впродовж п'яти банківських днів з дня отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок, по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору стосовно того, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється впродовж п'яти банківських днів з дня отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Також, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина), та у зв'язку з чим на думку відповідача сторони досягли згоди щодо строку оплати за договором.

Суд наголошує на тому, що вказівка у договорі щодо оплати у випадку наявності бюджетного фінансування не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов'язків , при чому для обох сторін правочину , тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов'язання між сторонами, тобто права і обов'язки у обох сторін.

Крім того, згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі 12234 грн. 44 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Біс» в частині стягнення з Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного основного боргу у розмірі 12234 грн. 44 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 07.12.2013 по 07.09.2015 та інфляційні втрати у розмірі 9374 грн. 24 коп. за грудень 2013 року - червень 2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Біс» в частині стягнення з Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного 3% річних у розмірі 643 грн. 56 коп. та інфляційних втрат у розмірі 9374 грн. 24 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного (02156, м. Київ, вул. Матеюка, буд. 4; ідентифікаційний код: 02125315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Біс» (03022, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 33/162 А; ідентифікаційний код: 35643845) суму основного боргу у розмірі 12234 (дванадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 643 (шістсот сорок три) грн. 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 9374 (дев'ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.10.2015

Суддя І.М. Отрош