Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/20026/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/20026/15

За позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву

до Державного підприємства "Біоімплант"

про стягнення 4 303,76 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Черних Я.С. - за дов.;

від відповідача: Алещенко І.Є. - за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Біоімплант" про стягнення 27 496,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 4842 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.12.09р.

Ухвалою від 05.08.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.08.2015 р.

17.08.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

17.08.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 18.08.2015 р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2015 р.

09.09.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано заява про зменшення розміру позовних вимог та додаткові матеріали по справі.

21.09.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано заява про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить стягнути 4 303,76 грн. інфляційних, оскільки, відповідачем сплачено частково суму заборгованості. Тобто, у вказаній заяві позивач фактично зменшує позовні вимоги.

Вищеописана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається до розгляду та свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі (п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482).

Судове засідання 22.09.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 29.09.15р. розгляд справи призначено на 06.10.15р.

В судовому засіданні 06.10.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2009р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - Позивач) та Державним науково-виробничим підприємством „Біоімплант" (надалі - Відповідач) був укладений договір оренди (надалі - Договір) № 4842 нерухомого майна загальною площею 73,00 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9, на першому поверсі 24,40 кв.м. та у підвані - 48,60 кв.м. будівлі морфологічного корпусу, що перебуває на балансі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (надалі - Балансоутримувач) та належить до державної власності.

Майно було передано в оренду з метою розміщення:

науково-дослідної лабораторії (установи) - 24,40 кв.м на першому поверсі;

складу - 48,60 кв.м. у підвалі.

Договір було укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 30.12.2009р. до 30.11 2012р. включно, (п. 10.1 Договору).

08.06.2011р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір №4842/01 про внесення змін до договору оренди №4842 від 30.12.2009р. Умови зазначеного договору стосувалися назви Орендаря, яку читати як Державне підприємство „Біоімплант" МОЗ України" та змін реквізитів Орендаря.

В подальшому, 26.12.2011р між сторонами було укладено договір №4842/02 про внесення змін до договору №4842 від 30.12.2009р. в частині зміни розрахунку орендної плати, змін в п. 3.11 розділу 3 та п. 10.11 Договору.

Окрім цього 26.04.2013р. між сторонами було укладено також договір № 4842/03 про внесення змін до договору №4842 від 30.12.2009р. в частині зміни розрахунку орендної плати та продовження строку дії Договору на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 30.11.2012р. до 30.10.2015р. включно.

Відповідно до умов спірного Договору Орендар зобов'язаний:

п. 5.3 - своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (цей обов'язок встановлено і п. 3 ст. 18 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон);

п. 3.6 - перерахування здійснювати до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

п. 5.9 - щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, та відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, на час прийняття рішення по справі відповідачем сплачено частково основний борг.

Згідно п. 3.11. розділу 3 Договору (зі змінами, внесеними Договором 4842/02)

- у разі розірвання за згодою сторін договору оренди, Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

06.11.2014р. між Позивачем та Відповідачем відповідно до акту приймання- передачі (повернення) орендованого майна від 30.09.2014р., був укладений Договір №4842/05 про припинення Договору №4842 від 30.12.2009р.

Згідно п. 7 ст.193 ГК України - одностороння відмова від виконання зобов'язання умов не допускається.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.762 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, та враховуючи заяву про зменшення позовних вимог останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 4 303,76 грн. інфляційних.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 303,76 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та такими, що не заперечуються відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень не надав, контррозрахунок суми позову не здійснив.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Біоімплант» Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32916479) на користь до Державного бюджету України: одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва - плата за оренду майна бюджетних установ, 4 303 (чотири тисячі триста три) грн.. 76 коп. інфляційних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.10.2015 р.

Суддя І.О. Домнічева