Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/20272/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа № 910/20272/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бар'єр.Безпека бізнесу" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Істерн Менеджмент Україна" простягнення 55 068 грн 63 коп. Представники від позивача:Паньшин С.С. - керівник від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бар'єр.Безпека бізнесу" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Істерн Менеджмент Україна" про стягнення 55 068 грн 63 коп. заборгованості договором про надання послуг з охорони об'єкту № ФО/46 від 04.08.2012, в тому числі: 24 000 грн 00 коп. заборгованості за надані послуги, 20 503 грн 24 коп. пені, 7 930 грн 04 коп. інфляційних втрат та 2 635 грн 35 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг з охорони об'єкту № ФО/46 від 04.08.2012 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 24 000 грн 00 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 2 635 грн 35 коп., інфляційних втрат у розмірі 7 930 грн 04 коп. та пені у розмірі 20 503 грн 24 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2015 порушено провадження у справі № 910/20272/15, розгляд справи призначений на 03.09.2015.

02.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 розгляд справи відкладено на 06.10.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 06.10.2015 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У судове засідання 06.10.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Істерн Менеджмент Україна" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бар'єр.Безпека бізнесу" (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг з охорони об'єкту № ФО/46, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з охорони об'єкту, що визначений цим договором, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу на умовах цього договору.

У відповідності до розділу 10 договору договір набирає чинності з 04.08.2012 і діє до 04.08.2013 .Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його у такому випадку договір вважається продовженим на один календарний рік без обмеження кількості разів.

Згідно з пунктом 1.2. договору замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, який розташований за адресою: Україна, Київська обл., Броварський р-н, Погребський шлях, 72.

Відповідно до пункту 1.4 договору під визначенням "об'єкт" приймається територія підприємства, обмежена по периметру огорожею, з розташованим на ній комплексом виробничих споруд та обладнання з різновидами матеріально-технічних цінностей (надалі - об'єкт).

Охорона об'єкту здійснюється цілодобово методом організації пропускного режиму на об'єкті, періодичним патрулюванням та безпосереднім оглядом всіх елементів об'єкту. Обов'язки працівників виконавця (далі - охоронники) визначаються «Інструкцією щодо організації охорони об'єкту», узгодженою та підписаною уповноваженими представниками сторін, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.5. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору вартість послуг за договором визначається «Протоколом узгодження договірної ціни на надані послуг охорони», який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.3. договору оплата вартості охоронних послуг, яку визначено протоколом узгодження договірної цін здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 5-го числа місяця в якому надаються охоронні послуги.

Пунктом 3.4 договору визначено, що фактичне надання виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому "Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг)", який складається не пізніше 10-го числа наступного місяця, що

слідує за звітним. У разі, якщо на протязі 10 (десяти) діб після вказаного у цьому пункті договору термін замовник не підпише такого акту або не надасть аргументованої відмови від його підписання, послуги вважаються наданими за відповідний період в повному обсязі та належним чином.

Як вбачається з протоколу узгодження договірної ціни на надання послуг охорони об'єкту, а саме додатку № 1 до договору, сторонами досягнуто згоди щодо розміру вартості послуг з охорони за один календарний місяць, яка становить 12 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ - 2 000 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони.

Згідно зі статтею 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Це забезпечується введенням спеціального режиму, який забезпечує недоторканість майна, що охороняється. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання послуг з охорони об'єкту № ФО/46 від 04.08.2012 позивачем були надані відповідачу послуги з охорони об'єкту на загальну суму 383 016 грн 40 коп., що підтверджується підписаним між сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з серпня 2012 року по березень 2015 року.

Як встановлено судом відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати послуг згідно з договором про надання послуг з охорони об'єкту № ФО/46 від 04.08.2012, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату послуг у розмірі 359 016 грн 40 коп., у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 24 000 грн 000 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманих послуг з охорони об'єкту на суму 24 000 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг з охорони об'єкту № ФО/46 від 04.08.2012 та факту наявності заборгованості у розмірі 24 000 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 24 000 грн 00 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20 503 грн 24 коп. пені, 7 930 грн 04 коп. інфляційних втрат та 2 635 грн 35 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 05.08.2013 по 04.08.2015.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 7.6. договору у випадку прострочення грошового зобов'язання замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню від суми прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня за кожен день прострочення.

У відповідності до положень пункту 7.4. договору замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплачує на користь виконавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 7.6 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 503 грн 24 коп. пені, 7 930 грн 04 коп. інфляційних втрат та 2 635 грн 35 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 05.08.2013 по 04.08.2015, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Істерн Менеджмент Україна" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 15, ідентифікаційний код 33598026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бар'єр. Безпека бізнесу" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 16, ідентифікаційний код 36558405) заборгованість у розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 2 635 (дві тисячі шістсот тридцять п'ять) грн 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 930 (сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн 04 коп., пеню у розмірі 20 503 (двадцять тисяч п'ятсот три) грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.10.2015

Суддя Н.Б. Плотницька