Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/20239/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/20239/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гратас" доПублічного акціонерного товариства "Київхліб" простягнення 39 926 грн 69 коп. Представники: від позивача:Пономарьов А.О. - представник за довіреністю від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратас" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Київхліб" про стягнення 39 926 грн 69 коп. заборгованості за договором на постачання та монтаж холодильного обладнання № 04/08/2014-1 від 04.08.2014, в тому числі 25 372 грн 40 коп. основного боргу, 4 896 грн 87 коп. пені, 9 254 грн 94 коп. інфляційних втрат та 402 грн 48 коп. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору підряду на проведення проектних робіт № 29/02-2012П від 29.02.2012 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 25 372 грн 40 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 4 896 грн 87 коп. пені, 9 254 грн 94 коп. інфляційних втрат та 402 грн 48 коп. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2015 порушено провадження у справі № 910/20239/15, розгляд справи призначений на 03.09.2015.

31.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 розгляд справи відкладено на 06.10.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

06.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 06.10.2015 не з'явився та вимоги суду не виконав. Розглянувши, подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки неможливість забезпечення явки представника у судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, суд зазначає, що строк вирішення спору є обмеженим у відповідності до норм статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 06.10.2015 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гратас" (підрядник за договором) та Публічного акціонерного товариства "Київхліб" (замовник за договором) укладено договір на постачання та монтаж холодильного обладнання № 04/08/2014-1, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по постачанню холодильної установки, для охолодження та підтримання температури повітря в камері охолодження сусла згідно технічного завдання, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу.

У відповідності до пункту 10.1 договору даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з пунктом 2.2. договору підрядник надає замовнику комплекс послуг та робіт, зокрема: постачання та встановлення холодильних установок для охолодження повітря в камері охолодження сусла; налаштування системи керування і контролю.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору вартість обладнання та необхідних матеріалів відповідно до специфікації складає 118 000 грн 00 грн. з ПДВ. Вартість робіт по встановленню та введенню в експлуатацію обладнання складає 8 862 грн 00 грн.

Загальна сума договору складає 126 862 грн 00 коп. (пункту 3.3 договору).

Положеннями пунктів 3.4 - 3.7 договору сторонами погоджено порядок розрахунків за договором, а саме: перший платіж в розмірі 40% від суми вказаної в пункті 3.3, що на день підписання договору складає 50 744 грн 80 коп. здійснюється покупцем в термін 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору. Другий платіж в розмірі 40 % від суми вказаної в пункті 3.3, що на день підписання договору складає 50 744 грн 80 коп., здійснюється покупцем в термін 3-х банківських днів, перед відвантаженням товару зі складу підрядника, після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження. Третій платіж в розмірі 20 % від суми вказаної в пункті 3.3, що на день підписання договору складає 25 372 грн 40 коп., здійснюється покупцем на протязі 5-й календарних днів з дати завершення монтажних і пусконалагоджувальних робіт, що вказується в актах прийому-здачі виконаних робіт підписаного сторонами.

У відповідності до пункту 4.16 договору замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підрядником, та підписати відповідний акт виконаних робіт в дводенний термін з дня повідомлення підрядником про закінчення роботи, оглянути її і в разі виявлення допущених недоліків у роботі, негайно заявити про них підрядникові, в разі не підписання акту без представлення виявлених недоліків в дводенний термін після закінчення робіт акт вважається підписаним

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було поставлено обладнання, що підтверджується видатковою накладної № 13 від 23.01.2015 на суму 119 737 грн 00 коп., та виконані роботи із встановлення обладнання, що підтверджується підписується між сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 23.01.2015 на загальну суму 7 125 грн 00 коп. , належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати робіт за договором на постачання та монтаж холодильного обладнання № 04/08/2014-1 від 04.08.2014, а саме відповідачем не здійснено третій платіж за договором на суму 25 372 грн 40 коп., у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 25 372 грн 40 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати виконаних робіт на суму 25 372 грн 40 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з виконаних робіт згідно за договором на постачання та монтаж холодильного обладнання № 04/08/2014-1 від 04.08.2014, вимоги позивача про стягнення 25 372 грн 40 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 402 грн 48 коп. 3 % річних, 9 254 грн 94 коп. інфляційних втрат та 4 896 грн 87 коп. пені, нарахованих за період прострочення з 24.01.2015 по 04.08.2015.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 4.10. договору при порушеннях, встановлених даним договором строків, замовник сплачує неустойку в розмірі 0,1 % від неоплаченої суми договору за кожний день прострочення, а в разі злісного невиконання пункту 3 даного договору підрядник має право розірвати договір в односторонньому порядку та забрати належне йому майно, повернувши кошти оплачені замовником в якості посередньої оплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування неустойки) відповідно до пункту 4.10 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, враховуючи те, що акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1 підписаний сторонами 23.01.2015, з урахуванням пункту 3.7 договору у відповідача виник обов'язок з оплати послуг з 24.01.2015 по 28.01.2015, а з 29.01.2015 виникло прострочення виконання обов'язку з оплати робіт.

З урахуванням положень договору та приписів законодавства, позивач має право на нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення оплати виконаних робіт, починаючи з 29.01.2015.

Крім того, судом встановлено, що в порушення норм статті 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано пеня за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд наводить власний розрахунок пені, з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України, інфляційних втрат та 3 % річних з урахуванням дати виникнення прострочення виконання зобов'язання з оплати робіт та в межах визначеного позивачем періоду нарахування, а саме кінцевої дати нарахування:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 25372.40 29.01.2015 - 04.08.2015 188 3 % 392.06

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 25372.40 29.01.2015 - 28.07.2015 181 0.1 % 4592.40

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 29.01.2015 - 04.08.2015 25372.40 1.351 8908.67 З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3 % річних та пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду, а саме 3 % річних у розмірі 392 грн 06 коп., інфляційних втрат у розмірі 8 908 грн 67 коп. та пені у розмірі 4 592 грн 40 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київхліб" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код 00381574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратас" (03061, м. Київ, пр-т. Відрадний, буд. 10-А, кв. 41, ідентифікаційний код 38419481) заборгованість у розмірі 25 372 (двадцять п'ять тисяч триста сімдесят дві) грн 40 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 908 (тринадцять тисяч триста двадцять сім) грн 67 коп., 3 % річних у розмірі 392 (триста дев'яносто дві) грн 06 коп ., пеню у розмірі 4 592 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 796 (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) грн 75 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 07.10.2015

Суддя Н.Б. Плотницька