Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/24214/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/24214/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "РЕЙЛ ІНВЕСТ"

до ЛАНДОРА ЛІМІТЕД (LANDORA LIMITED)

про стягнення 849631,5971 дол. США, що еківалентно 11003363,01 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Бодня С.О. - директор

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "РЕЙЛ ІНВЕСТ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ЛАНДОРА ЛІМІТЕД (LANDORA LIMITED) (відповідач) про стягнення 849631,5971 доларів США на підставі Контракту № 1 від 15.07.2014, з яких: 849150,00 доларів США - вартості неоплаченого товару та 481,5971 доларів США - вартості транспортних послуг. Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Контракту № 1 від 15.07.2014 позивач поставив для відповідача на користь вказаної в наведеному контракті особи (SUKCES SPZО.О 22100, Chelm Chemiczna, 5С str. Польща) на умовах FCA (Вишневе, Україна) товар вартістю 849150,00 доларів США, проте, відповідач в порушення умов Контракту № 1 від 15.07.2014 зобов'язання стосовно своєчасної оплати поставленого товару не виконав, що призвело до виникнення у відповідача спірної заборгованості. Стосовно підсудності даного спору Господарському суду міста Києва позивач послався пункт 8.2 Контракту № 1 від 15.07.2014, згідно змісту якого сторони узгодили, що спори з питань, які виникають з наведеного контракту або пов'язані з його виконанням, підлягають розгляду Господарським судом міста Києва відповідно до матеріального права України.

Судом встановлено, що відповідач по справі (ЛАНДОРА ЛІМІТЕД (LANDORA LIMITED), яка знаходиться в Белізі) є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Враховуючи що Беліз являється підписантом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція, 1965), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 № 2052-ІІІ, суд дійшов висновку, що для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судові документи підлягають надісланню через Головне управління юстиції у м. Києві до Міністерства юстиції України для їх направлення по дипломатичним каналам компетентному органу Белізу для їх подальшого вручення відповідачу. При цьому документи, що підлягають врученню відповідачу згідно з дорученням Господарського суду міста Києва, слід складати та вручати в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 порушено провадження у справі № 910/24214/14, призначено розгляд справи на 05.10.2015 о 10:00 год. та зобов'язано позивача надати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову процесуальних документів, необхідних для надіслання через Головне управління юстиції у м. Києві до Міністерства юстиції України для їх направлення по дипломатичним каналам компетентному органу Белізу для їх подальшого вручення відповідачу.

16.02.2015 через відділ діловодства суду позивач супровідним листом надав на виконання вимог ухвали суду у справі № 910/24214/14 нотаріально засвідчені переклади процесуальних документів для їх надіслання відповідачеві.

03.03.2015 Господарський суд міста Києва направив до Головного управління юстиції у м. Києві судове доручення у справі № 910/24214/14 (далі - судове доручення) для надіслання останнього до Міністерства юстиції України з метою направлення по дипломатичним каналам компетентному органу Белізу для подальшого вручення відповідачу.

В судове засідання, призначене на 05.10.2015, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.10.2015, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.11.2014 не виконав.

Водночас, про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином шляхом звернення Господарського суду міста Києва з судовим дорученням через Головне управління юстиції у м. Києві до Міністерства юстиції України для направлення цього доручення по дипломатичним каналам компетентному органу Белізу для вручення відповідачу.

Станом на час розгляду справи № 910/24214/15 до Господарського суду міста Києва не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку судового доручення відповідачу.

При цьому судом встановлено, що з дати направлення судового доручення сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить більш, ніж шість місяців з дати направлення Господарським судом міста Києва судового доручення для його вручення відповідачу.

За Конвенцією, 1965, яка згідно із статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зокрема, судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може постановити рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Водночас судом також враховано, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція, 1950) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Суд також зазначає, що відкладення розгляду, можливість якого передбачена статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б перешкоджали вирішенню спору в судовому засіданні 05.10.2015 за відсутності відповідача, суд вважає відкладення розгляду справи недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Отже, зважаючи на наведене, враховуючи приписи пункту 1 статті 6 Конвенції, 1950, частини другої статті 15 Конвенції, 1965, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.10.2015 без участі представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2015 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2015 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.10.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "РЕЙЛ ІНВЕСТ" (позивач), визначеним як продавець, та ЛАНДОРА ЛІМІТЕД (LANDORA LIMITED) (відповідач), визначеним як покупець, був укладений Контракт № 1 від 15.07.2014 (надалі - Контракт).

Продавець за Контрактом (відповідач) є нерезидентом, місцем реєстрації якого є Беліз.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право ".

Приписами ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно п. 1. ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 cт. 32 Закону "Про міжнародне приватне право" зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Згідно змісту п. 8.2 Контракту сторони узгодили, що спори з питань, які виникають з Контракту або пов'язані з його виконанням, підлягають розгляду Господарським судом міста Києва відповідно до матеріального права України

Враховуючи наведені положення законодавства та п. 8.2 Контракту, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в Господарському суді міста Києва та до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Предметом укладеного між сторонами Контракту визначено продаж продавцем та покупку покупцем на умовах FCA (Вишневе, Україна) (згідно Інкотермс 2010) масла конопляного (далі - товар) в кількості, вказаній в інвойсах до Контракту (п. 1 Контракту).

Згідно п. 2.1. Контракту ціна на товар встановлена в доларах США та вказується в інвойсах до Контракту.

Відповідно до п. 4.2. Контракту продавець зобов'язувався здійснити поставку товару на умовах FCA (Вишневе, Україна) в термін до 30.08.2014.

Згідно п. 4.3. Контракту сторони узгодили, що поставка здійснюється SUKCES SPZО.О 22100, Chelm Chemiczna, 5С str. Польща.

Вищенаведені умови Контракту свідчать про те, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Контракт є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, пунктами 3.1, 3.2 Контракту встановлено обов'язок покупця здійснити оплату вартості товару в доларах США шляхом прямого банківського перерахування на рахунок продавця протягом 30 днів після поставки товару.

Судом по матеріалам справи встановлено, що на виконання умов Контракту позивач поставив для відповідача на користь SUKCES SPZО.О 22100, Chelm Chemiczna, 5С str. Польща на умовах FCA (Вишневе, Україна) товар вартістю 849150,00 доларів США, який був обумовлений рахунок (Інвойсом) № 1 від 08.08.2014, що підтверджується такими документами:

- вантажно-митна декларація № 125130012/2014/448994 від 08.08.2014;

- експортна вантажно-митна декларація № 125130012/2014/448994 від 08.08.2014 з відміткою про фактичне вивезення товару за межі митної території України 11.08.2014;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 002386 від 08.08.2014.

Крім того, вартість наданих позивачем транспортних послуг становила 481,5971 доларів США, що підтверджується вищезазначеними документами, а також наявною в матеріалах справи довідкою № 487 від 08.08.2014 про транспортні витрати.

Таким чином, позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Контрактом.

Проте, відповідач, в порушення умов п. 3.2 Контракту, не здійснив оплату поставленого позивачем товару за Контрактом протягом 30 днів після поставки товару, а також не оплатив надані позивачем транспортні послуги.

З огляду на наведене, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем на підставі Контракту становить 849631,5971 доларів США, з яких: 849150,00 доларів США - вартості неоплаченого товару та 481,5971 доларів США - вартості транспортних послуг.

При цьому судом враховано, що станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості у вищенаведеній сумі, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" від 30.09.2015 № 212-К6 про ненадходження на поточний рахунок позивача валютних коштів по Контракту № 1 від 15.07.2014 від ЛАНДОРА ЛІМІТЕД (LANDORA LIMITED).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач відзив на позов та докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на підставі Контракту № 1 від 15.07.2014 в загальній сумі 849631,5971 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського кодексу України та повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 73080,00 грн. повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 4-2, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 123, 124, 125 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ЛАНДОРА ЛІМІТЕД (LANDORA LIMITED) (Беліз, м. Беліз, вул. Мапп, 1 (1 Марр Street, Belize City, Belize), ідентифікаційний номер 115191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "РЕЙЛ ІНВЕСТ" (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, 49, ідентифікаційний код 37432674) заборгованість у розмірі 849631,5971 доларів США (вісімсот сорок дев'ять тисяч шістсот тридцять один долар США 5971 центів), судовий збір у розмірі 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.10.2015.

Суддя Гумега О.В.