Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/22095/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/22095/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІА НОВА"

про стягнення 1 200,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Кіндер В.А. (довіреність № 10/00-53 від 16.06.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІА НОВА" про стягнення 1200,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами:

- 29.11.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди № 134-ЧН;

- позивач 30.12.2013 р. здійснив оплату забезпечувального платежу у розмірі 1200,00 грн.;

- Договір оренди між сторонами було припинено на підставі ст. 604 ЦК України, а тому позивач просить стягнути з відповідача суму забезпечувального платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/22095/15, розгляд справи призначено на 17.09.2015.

15.09.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по справі, клопотання про долучення до матеріалів справи документів, клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та клопотання, в якому відповідач просить в рішенні суду зазначити реквізити для перерахування коштів.

У поданих поясненнях відповідач зазначає, що згідно даних бухгалтерського обліку ТOB «ПАТРІА ЮВА» кредитове сальдо по взаємовідносинах з ПАТ «БАНК ФОРУМ» складає 1200,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 17.09.2015 не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 р. розгляд справи відкладено на 06.10.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.10.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАТРІА НОВА" (далі - орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (далі - орендар) укладено договір оренди № 134-ЧН (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину площі нежилого приміщення для встановлення банкомату з видачі готівки з використанням платіжних карток.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що орендодавець передає об'єкт оренди орендарю в момент підписання Акту передачі та приймання об'єкта оренди, який має бути підписаний не пізніше 01 грудня 2013 та складає Додаток № 1 до цього Договору.

На виконання умов Договору між сторонами 01.12.2013 р. підписано акт передачі та приймання об'єкта оренди.

Згідно з п. 3.1 Договору, строк оренди встановлюється з дня підписання сторонами акту передачі та приймання об'єкту оренди і діє до 30 листопада 2014 р.

Протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання даного Договору орендар сплачує на користь орендодавця авансом орендну плату за перший місяць оренди в розмірі 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ, та Забезпечувальний платіж в розмірі 1200,00 грн., в т.ч. ПДВ, що дорівнює розміру орендної плати за останній місяць оренди, який після виконання орендарем своїх зобов'язань по цьому Договору може бути зарахований орендодавцем, як орендна плата за останній місяць оренди (п. 4.1 Договору).

На виконання зазначеного пункту Договору, позивач 30.12.2013 р. перерахував суму забезпечувального платежу у розмірі 1 200,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 662417 від 30.12.2013, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

25.06.2014 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду про дострокове розірвання Договору оренди № 134-ЧН від 29.11.2013 р.

Відповідно до п. 2 зазначеної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди достроково розірвати Договір оренди.

Повернення орендованого об'єкта здійснюється на підставі Акту передачі та приймання об'єкта оренди (п. 3 Додаткової угоди).

На виконання зазначеного вище пункту Додаткової угоди, 30.06.2014 р. між сторонами підписано акт передачі та приймання об'єкта оренди, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди.

За твердженням позивача, забезпечувальний платіж не зарахований орендодавцем, як орендна плата за останній місяць оренди, а тому мав бути повернений орендарю.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача з листом від 03.09.2014 р. № 6468/7.6 про повернення суми забезпечувального платежу, однак лист залишився без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення суми забезпечувального платежу у розмірі 1 200,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, який регулювалися відносини між сторонами, за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 9.1.5 Договору, у разі достроково припинення (припинення) дії даного Договору відповідно до п. 9.1.1 Договору в зв'язку з вчиненням орендарем суттєвого порушення, забезпечувальний платіж, що зазначений в п. 4.1 Договору орендарю не повертається.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за Договором оренди.

Як встановлено судом, 30.12.2013 р. позивач перерахував відповідачу суму забезпечувального платежу у розмірі 1 200,00 грн.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Чинним законодавством України не передбачений такий вид забезпечення виконання зобов'язання як забезпечувальний платіж.

Однак, як було зазначено вище, відповідно до п. 9.1.5 Договору, у разі достроково припинення (припинення) дії даного Договору відповідно до п. 9.1.1 цього Договору в зв'язку з вчиненням орендарем суттєвого порушення, забезпечувальний платіж, що зазначений в п. 4.1 Договору орендарю не повертається.

Поняття завдатку визначає ч. 1 статті 570 Цивільного кодексу України згідно якої завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Згідно із ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Слід зазначити, що на відміну від завдатку аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той, хто отримав аванс повинен його повернути. І якщо орендодавець отримав як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.

Оскільки п. 9.1.5 Договору встановлено, що у разі суттєвого порушення орендарем умов Договору забезпечувальний платіж не повертається, суд дійшов висновку, що вказаний у договорі забезпечувальний платіж у розмірі 1 200,00 грн. є завдатком, оскільки носить забезпечувальний характер.

Відповідно до ч. 3 ст. 571 Цивільного кодексу України, у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене вище, а також те, що Договір між сторонами розірваний за згодою сторін, під час дії Договору позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договором, а сума забезпечувального платежу не була використана орендодавцем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 1 200,00 грн. забезпечувального платежу є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (у редакції чинній на час подання позову), за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на час подання позову) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 червня 2014 року прийнято рішення № 49 про ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ».

Рішенням №10 від 19 січня 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК ФОРУМ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірину Миколаївну.

Рішенням №106 від 28 травня 2015 року продовжено до 16.06.2016 року строк здійснення процедури ліквідації Позивача, а також продовжено на зазначений строк повноваження Ларченко І.М.

Враховуючи, те що ПАТ «БАНК ФОРУМ» звільнене від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи те, що розмір заявлених та задоволених позовних вимог становить 1200,00 грн., то з відповідача в доход державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІА НОВА" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код 33466013) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд.7, код 21574573, банк отримувача: Головне управління Національного банку України по м. Києву і Київській області; код банку отримувача: 321024; рахунок отримувача: 32071418601) 1 200,00 грн. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІА НОВА" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код 33466013) в доход Державного бюджету України 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2015

Суддя С.О. Турчин