Постанова

від 05.10.2015 по справі 922/2942/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Справа № 922/2942/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т.В., суддя Гребенюк Н.В.,

при секретарі Томіній І.В.,

за участю представників:

позивача - Счастлива Я.О. - дов. № 38-1867 від 28.05.2010р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4093 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2015р. у справі № 922/2942/15,

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків

про стягнення 77 671,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.07.15 р. по справі № 922/2942/15 (суддя Кухар Н.М.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за неналежне виконання договірних обов'язків у розмірі 77671,28 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.07.15 р. по справі № 922/2942/15 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства "Харківські теплові мережі". Як зазначає відповідач, судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам, які були надані позивачем в обґрунтування своєї правової позиції у даній справі, а саме, актам на включення та відключення опалення. На думку апелянта, позивачем не надано доказів факту наявності рахунків на оплату послуг за спірним договором, а також, доказів підключення до джерела теплової енергії приміщень відповідача.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, 05.10.2015р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 13755) про продовження строку розгляду даної справи та відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечення надання додаткових доказів.

Судова колегія, розглянувши дане клопотання представника відповідача, вважає його необґрунтованим, не доведеним належними доказами та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи містять всі необхідні документи для повного та всебічного розгляду справи. До того ж, розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідача, проте своїм процесуальним правом він не скористався та свого представника не направив до суду.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства. Позивач вказав, що судом першої інстанції в повному обсязі були досліджені докази в підтвердження факту постачання теплової енергії до приміщень відповідача та надано належну оцінку актам на включення та відключення опалення.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаної особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та у відзиві на неї доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.2003р. між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивачем) та Акціонерним товариством "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (відповідачем) було укладено Тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 11134, згідно з п. 1.1. якого позивач, як енергопостачальна організація, взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві, як споживачу, теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

На підставі даного Тимчасового договору та Розпоряджень про початок опалювальних сезонів 2013-2014р.р., 2014-2015р.р. позивач здійснив постачання теплової енергії до приміщень відповідача за адресами: вул. Коломенська,15, пр. Леніна,56, пл. Павлівська, 10, у зв'язку з чим відповідачу були направленні рахунки про сплату за спожиту теплову енергію, а саме: рахунки за грудень 2013р., січень 2014р., лютий 2014р., березень 2014р., квітень 2014р. направлені відповідачу з супроводжуваним листом 01.07.2014р., копії яких, а також супроводжуваного листа №154 від 27.06.2014р. та фіскального поштового чеку є в матеріалах справи (а.с. 15-21). Рахунок за жовтень 2014р. направлений відповідачу з супроводжуваним листом 22.01.2015р.

Судом першої інстанції встановлено, що факт постачання теплової енергії відповідачу у зазначені опалювальні періоди підтверджується актами на включення та на відключення опалення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.2. Тимчасового договору про постачання теплової енергії, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3. Тимчасового договору визначено, що споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду повинен сплачувати енергопостачальній організації попередню вартість необхідного обсягу теплової енергії, що є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

У відповідності до п. 6.7. Тимчасового договору, погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника або 7 днів після відправлення поштою.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, відповідач пред'явлені до сплати рахунки не сплачував, тому у нього утворилась заборгованість перед КП "Харківські теплові мережі" за неналежне виконання договірних обов'язків за період з грудня 2013 року по жовтень 2014 року в сумі 77671,28 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт постачання теплової енергії до приміщення відповідача та не сплати відповідачем виставлених позивачем рахунків.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із Законом України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань за період з грудня 2013 року по жовтень 2014 року у сумі 77671,28 грн. за постачання теплової енергії є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку стосовно того, що факт постачання теплової енергії відповідачу у зазначений опалювальний період підтверджується актами на включення та відключення опалення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, такі твердження апелянта є неправомірними, оскільки судом першої інстанції в повному обсязі були досліджені докази у підтвердження факту постачання теплової енергії до приміщень відповідача та надано належну оцінку вищезазначеним доказам.

Так, за опалювальний період 2013-2014 р.р. - акт №173/1782 від 06.10.2013 р. про підключення споживача до джерела теплової енергії, що розташований у житловому будинку за адресою вул. Коломенська, 15, підписаний та скріплений печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача житлового будинку за вказаною адресою, а саме дільницею №7 КП "Жилкомсервіс"; акт № 178/645 від 04.10.2013р. про підключення споживача до джерела теплової енергії, що розташований у житловому будинку за адресою пл. Рози Люсембург,10, підписаний та скріплений печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувачем житлового будинку за вказаною адресою, а саме дільницею №58 КП "Жилкомсервіс"; акт №173/302-В від 21.10.2013 р. про включення вбудованого споживача до джерела теплової енергії, що розташований за адресою пр. Леніна, 56, підписаний та скріплений печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації".

Також, акт №173/309 від 14.04.2014 р. про відключення житлового будинку за адресою вул. Коломенська, 15, в якому розташоване приміщення відповідача, підписаний та скріплений печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача житлового будинку за вищевказаною адресою, тобто Дільницею №7 КП "Жилкомсервіс"; акт № 178/338 відключення споживача житлового будинку за адресою пл. Павлівська, 10 та акт № 173/1732 від 27.03.2014 року відключення опалення будівлі за адресою пр. Леніна, 56 також підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача житлового будинку за вказаними адресами.

За опалювальний період 2014-2015 р.р. - акт №173/2939 від 23.10.2014 р. підключення житлового будинку, що розташований за адресою вул. Коломенська,15, підписаний та скріплений печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача вказаного житлового будинку, а саме Дільниця №7 КП "Жилкомсервіс"; акт № 178/1379 від 25.10.2014 р. підключення житлового будинку, що розташований за адресою пл. Павлівська,10, підписаний та скріплений печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача даного житлового будинку; акт № 173/2339 від 23.10.2014 р. підключення житлового будинку, що розташований за адресою вул. Коломенська,15, підписаний та скріплений печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача даного житлового будинку; акт №173/4432 від 03.11.2014 р. підключення будівлі, що розташована за адресою пр. Леніна, 56, підписаний та скріплений печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та відповідача.

Вище перераховані акти є в матеріалах справи та додатково додані до відзиву на апеляційну скаргу. Таким чином, вказані матеріали були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Крім того, посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачем не надано доказів факту наявності рахунків на оплату послуг за спірним договором, також спростовуються матеріалами справи.

Отже, судова колегія вважає, що позивачем були надані до матеріалів справи всі докази у підтвердження фактів, викладених у позовній заяві, а судом першої інстанції правомірно надано оцінку цим доказам.

Також, судова колегія бере до уваги те, що приміщення відповідача, які знаходяться за адресами вул. Коломенська, 15 та пл. Павлівська, 10 розташовані у житловому будинку і система опалення житлових будинків є єдиною з системою опалення приміщень відповідача, які не обладнані окремим тепловим вводом, тому у позивача не має технічної можливості відключити систему опалення приміщення відповідача. Постачання теплової енергії здійснюється до усього житлового будинку в цілому. Приміщення відповідача, що міститься за адресою пр. Леніна, 56 розташоване у адміністративній будівлі.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.2003р. XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова" і метою діяльності підприємства позивача є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб. Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію, у тому числі з боку відповідача, призводять до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, перешкоджають надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

На підставі вищевикладеного, доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2015р. у справі № 922/2942/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2015р. у справі № 922/2942/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 07.10.2015 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.