Постанова

від 21.08.2015 по справі 804/9026/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2015 р. Справа № 804/9026/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Приватного підприємства "Профі" про накладання арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ :

20.07.15 року Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства В«ПрофіВ» про накладення арешту на кошти підприємства.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у боржника виник податковий боргу у розмірі 7 027, 37 грн.

У зв'язку з відсутністю у відповідача будь-якого майна, не укладення відповідачем будь-яких угод, пов'язаних з придбанням або відчудженням рухомого і нерухомого майна, позивач просить накласти арешт на кошти, що знаходяться у банках, обслуговуючих Приватне підприємство В«ПрофіВ» , в сумі 7027,37 грн.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство В«ПрофіВ» (код ЄДРПОУ 30950172) зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 02.08.2000 року, є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 28.08.2000 року № 1507(2156) .

Станом на дату подання позову за Приватним підприємством В«ПрофіВ» рахується заборгованість перед Державним бюджетом України в сумі 7027,37 грн. ( податковий борг за податковим зобов'язанням 4 775 грн. 70 коп., штрафні санкції 2 251грн. 67 коп. ), який виник внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з єдиного податку з юридичних осіб визначених податковою декларацією від 08.11.2012 № 29101, а також податковим повідомленням - рішенням від 15.01.2015 № НОМЕР_1, яке прийняте не підставі акту перевірки від 24.11.2014 № 1888/04/81/15/02/39950172 внаслідок порушення термінів сплати по єдиному податку з юридичних осіб. Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідач в судовому або адміністративному порядку не оскаржував.

Відповідно до ст. 46, п. 49.18 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (далі ПК України) податкові декларації подаються за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, півріччю, три квартали, рік.

Підпунктами 14.1.39 та 14.1.156 ст. 14, ст. 36, 49, 57, ст. 152 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку та строки визначені законодавством. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором, платник податків самостійно обчислює суму податкового та /або грошового зобов'язання та /або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені законодавством. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було направлено податкову вимогу форми В«ЮВ» № 277 від 22.11.2012 року, але як свідчать матеріали справи, податкова вимога не була отримана уповноваженою особою відповідача, а повернута на адресу відправника, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням. Відповідно до абз.3 п. 58.3 ПК у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніш ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.п.95.1,95.2 ст. 95 ПК України).

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року у справі №804/4020/13 позов державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Профі" про стягнення заборгованості на загальну суму 4775грн. 00 коп. задоволено.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Позивачем вживались заходи щодо розшуку майна відповідача, у зв'язку з чим були направлені запити до органів реєстрації щодо встановлення рухомого та нерухомого майна відповідача.

Згідно з даними УДАІ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області транспортні засоби за Приватним підприємством В«Профі В» не зареєстровані . ( а.с.28)

Згідно з листом - відповіддю Криворізького гірничопромислового територіального управління від 17.06.2015 № 12-15/1213 технологічні транспортні засоби на обліку не перебувають.(а.с.32)

Згідно з листом - відповіддю Управління Держземагенства в Криворізькому районі Дніпропетровської області від 25.06.2015 року № 8-404-0.10-3201/2-15 згідно з обліковими даними Державної статистичної звітності відповідач як землекористувач ( землевласник ) не зареєстровані.(а.с.33)

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речових прав на нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано. (а.с.29 - 31)

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього права. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, податкові органи наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника майна достатнього для погашення податкового боргу майна.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 7 027 грн. 37 коп.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Профі" про накладання арешту на кошти - задовольнити .

Накласти арешт на кошти, що знаходяться в банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Профі» (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, б.4, код ЄДРПОУ 30950172) в розмірі податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 7 027 , 37 грн. (сім тисяч двадцять сім гривень 37 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1