Постанова

від 30.09.2015 по справі 804/10840/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р. Справа № 804/10840/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ :

19 серпня 2015 р. Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» (далі - відповідач) з вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, обслуговуючомуТовариство з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» (код ЄДРПОУ 39372057), у розмірі податкового боргу на суму17 269,30грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» станом на 17.08.2015 р. має податковий борг у загальному розмірі 17 269,30грн. з податку на додану вартість.Сума податкового боргу утворилась внаслідок несплати по строкам оплати самостійно визначених зобов'язань, а також несплатинарахованих контролюючим органом штрафних санкцій, про що винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015р. №0003411501. На даний момент податкове повідомлення-рішенняне оскаржено відповідачем в установленому порядку.На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України 07.05.2015 р. виставлена податкова вимога №80-23, яка направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням. Проте, сума боргу залишається непогашеною. Накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, є передбаченим Податковим кодексом України заходом, спрямованим на стягнення податкового боргу, який є доцільним в даному випадку в зв'язку з відсутністю у відповідача іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належність повідомлення відповідача про судове засідання підтверджується матеріалами справи. Про причини не прибуття в судове засідання уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» суд не повідомлено. Будь-яких клопотань або заперечень на позов надано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» зареєстроване юридичною особою, про що 01.09.2014 р. вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 230 102 0000 004922; код ЄДРПОУ 39372057.

Відповідач узятий на облік в органи державної фіскальної служби 02.09.2014 р. за №040714109246.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно з Розрахунком суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3», наданого Нікопольською ОДПІдо адміністративного позову, станом на 17.08.2015 р.Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3», код ЄДРПОУ 39372057, має податковий борг з ПДВ на загальну суму 17269,30грн., в т.ч. 10,90грн. податкового боргу за штрафними санкціями.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з договору № 1 про визнання електронних документів від 10.11.2014 р. відповідачу надано право звітувати засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях із застосуванням електронного цифрового підпису.

Так, позивачем до позову долучено завірені копії податкових декларацій з ПДВ:

- від16.04.2015 р. за звітний березень 2015 р., в якій задекларовано до сплати 7706грн.;

- від 20.05.2015 р. за звітний квітень 2015 р.,в якій задекларовано до сплати 3712грн.;

- від 19.06.2015 р. за звітний травень 2015 р., в якій задекларовано до сплати 5850грн.

По строку оплати задекларовані зобов'язання не сплачені позивачем.

Сума задекларованих зобов'язань зменшена за рахунок переплати на 9,60грн.

Також, 05 травня 2015 року фахівцем Нікопольської ОДПІ проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3», код ЄДРПОУ 39372057, щодо своєчасної сплати задекларованих зобов'язань згідно декларації з ПДВ від 17.01.2015 р. №9078080996.

За результатами перевірки складено Акт від 05.05.2015 р. №170/151/39372057.

Копія акту вручено відповідачу 05.05.2015 р.

15.05.2015 р. на підставі Акту №170/151/39372057 відносно відповідача винесено податкове повідомлення-рішення №0003411501, згідно з яким ТОВ «ЮЛИП.МЕД.3» визначено суму штрафних санкцій у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою, у розмірі 10,90грн.

Копія податкового повідомлення-рішення №0003411501 від 15.05.2015 р. вручена керівнику товариства 15.05.2015 р., що підтверджено матеріалами справи.

На виконання ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ю» від 07.05.2015 року №80-23 на суму 7696,40грн.

Копія податкової вимоги від 07.05.2015 року №80-23 надіслана відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, позивачем надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.08.2015 р., Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування міст Нікополь, Орджонікідзе, Марганець, Нікопольського та Томаківського районів Державтоінспекції від 29.07.2015 р. за вих.14/1208-1939, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 16.07.2015 р. за вих.№07.1/07.1-08/4580.

Відповідно до довідки Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №б/н відповідач має розрахункові рахунки в установі банку.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до вимог п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідноіз п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановоюНаціонального Банку України № 22 від 21.01.2004 р. вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.

Згідно до п.п. 10.1-10.3, 10.6 Інструкції виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арештукоштів на рахунках платника податків, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 ПК України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, при чому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації та на підставі отриманих відповідей встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано (а.с.23-27).

Відповідно до положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Матеріалами справи також підтверджено, що сума податкової заборгованості з ПДВ, що заявлена у даній справі, є саме податковим боргом відповідача.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач порушує строки сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених самостійно в деклараціях з ПДВ від 16.04.2015 р. за звітний березень 2015 р., від 20.05.2015 р. за звітний квітень 2015 р. та від 19.06.2015 р. за звітний травень 2015 р.

По строку сума задекларованих зобов'язань не сплачена відповідачем.

За рахунок наявної переплати в КОР сума зобов'язань зменшена на 9,60грн.

Також матеріалами справи підтверджено належність узгодження суми штрафу, визначеного відповідачу контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015р. №0003411501.

Копія вказаного податкового повідомлення-рішення вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Докази оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015р. №0003411501

в адміністративному або судовому порядку відсутня. Сума штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 15.05.2015р. №0003411501, не сплачена в строк, визначений Податковим кодексом України, тому набула статусу боргу.

Підтверджено також виконання позивачем вимог ст.59 Податкового кодексу України та направлення відповідачу податкової вимоги від 07.05.2015 р. форми «Ю» №80-23.

Крім того, позивачем до позовудодано перелік рахунків, відкритих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» в установах банків.

Отже, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, котрі передують зверненню з відповідним позовом до суду.

Доказів погашення боргу, в тому числі часткових проплат, відповідачем не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено наявність обставин, встановлених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України для звернення податкового органу до суду з позовом про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банках, виключно на суму податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а самеарешт підлягає накладенню на суму податкового боргу в розмірі 17 269,30грн.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» про накладення арешту - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, обслуговуючихТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛИП.МЕД.3» (код ЄДРПОУ 39372057),в межах суми податкового боргуз податку на додану вартість в загальному розмірі 17 269,30грн. (сімнадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 30 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 30.09.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2