Постанова

від 01.10.2015 по справі 805/4593/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р. Справа № 805/4593/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Первинної профспілкової організації Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, первинна профспілкова організація Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» про визнання протиправною та скасування постанови від 18.08.2015р. про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках за виконавчим провадженням № 38105811 щодо виконання наказу господарського суду, виданого 15.03.2013р. по справі № 5006/8/55/2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.08.2015р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, у межах суми 91 533 212,22 грн. за виконавчим провадженням № 38105811 щодо виконання наказу господарського суду, виданого 15.03.2013р. по справі № 5006/8/55/2012. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не ґрунтується на приписах Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Представник третьої особи не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Первинна профспілкова організація обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (далі - Позивач) зареєстрована в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 08.11.2000р., що підтверджується випискою з ЄДР. Згідно ст. 4 Статуту Позивача основною метою діяльності ППО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, власниками підприємств, роботодавцями, їх організаціями та об'єднаннями.

Відповідно до п. 17 ст. 5 Статуту Позивач для досягнення мети своєї діяльності надає матеріальну, безоплатну інформаційно-методичну, консультативну, правову допомогу членам та організаціям Профспілки, представляє їхні інтереси при реалізації конституційного права на звернення за захистом прав до судових органів.

Крім Статуту діяльність Профспілок регламентується Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Так, ч. 3 ст. 36 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Згідно ч. 4 ст.19 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ

Статтею 37 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Повноваження виборного органу профспілки визначені ст. 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Відповідач, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є органом державної виконавчої служби, на який покладено примусове виконання рішень, входить до сфери управління Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.

Згідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, завданням якого є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Тобто відповідачі є суб'єктами владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зареєстроване в якості юридичної особи, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 03337119), зареєстроване за юридичною адресою: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, буд. 2, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Виходячи із системного аналізу норм Конституції України, ст. ст. 4, 17, 19, 37, 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Статуту Профспілки Позивачу надані повноваження щодо захисту законних прав, інтересів та гарантій членів профспілок, в тому числі шляхом звернення до суду.

Більшість членів ППО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є працівниками Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», їхня кількість складає більше 3000 (трьох тисяч) осіб.

25.09.2015 року на адресу ППО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» від працівників ОКП «Донецьктеплокомуненерго» надійшли чисельні звернення з приводу затримки виплати заробітної плати. З метою перевірки факту затримки виплати заробітної плати ППО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулась з листом від 25.09.2015р. на адресу Роботодавця - ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з проханням пояснити об'єктивність причини затримки виплати заробітної плати працівникам із наданням відповідних доказів.

Того ж дня на адресу ППО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» надійшла відповідь від адміністрації ОКП «Донецьктеплокомуненерго» згідно якої, затримка у виплаті заробітної плати працівникам є наслідком арешту всіх грошових коштів ОКП «Донецьктеплокомуненерго» згідно Постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 18.08.2015р. по виконавчому провадженню № 38105811. До відповіді адміністрації підприємства була надана копія згаданої Постанови.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2012р. по справі № 5006/8/55/2012 на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» стягнуто суму заборгованості у загальному розмірі 86 017 141,33 грн., з якої: 74 249 571,95 грн. - сума основного боргу; 572 088,99 грн. - сума інфляційних;1 383 590,15 грн. - сума 3 % річних;4 543 787,14 грн. - сума пені;5 268 103,10 грн. - сума штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На виконання зазначеного рішення судом видано відповідний наказ, який пред'явлено Стягувачем для виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відповідач).

18.08.2015р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, у межах суми 91 533 212,22 грн. за виконавчим провадженням № 38105811 щодо виконання наказу господарського суду, виданого 15.03.2013р. по справі № 5006/8/55/2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Не погоджуючись із даною постановою державного виконавця, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України В«Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ).

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є стороною (боржником) виконавчого провадження №38105811.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі - Закон № 606).

Згідно ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, перелік яких визначено ст. 17 Закону № 606.

Частиною першою та другою статті 11 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Разом з цим, при здійсненні виконавчого провадження мають враховуватись інтереси як стягувача, так і боржника.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункти 5 та 6 частини 3 статті 11 Закону № 606).

Системний аналіз наведених норм свідчить, що за своїм соціальним призначенням система органів державної виконавчої служби покликана забезпечити реальну дію правових норм із застосуванням заходів примусового виконання, санкціонованих державою. Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння у реалізації своїх процесуальних прав.

Так, в силу статті 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів зазначених у рішенні; інші заходи передбачені рішенням.

Пунктом 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція) передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилучення у боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору (п. 5.1.4 Інструкція).

Таким чином, арешт грошових коштів та іншого майна боржника як засіб забезпечення реального виконання судового рішення має накладатися з урахуванням певної послідовності та виключно у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, оскільки накладення арешту на грошові кошти та інше майно у розмірі, що перевищує суму стягнення за судовим рішенням призведе до порушення прав боржника в частині обмеження права власності та права вільно, тобто на свій розсуд, розпоряджатися власними грошовими коштами (майном).

Всупереч зазначеним приписам діючого законодавства державний виконавець виніс постанову про накладення арешту на кошти боржника, що містяться на сорок одному рахунку у десяти банківських установах, при цьому жодним чином не пересвідчившись про реальний розмір грошових коштів на кожному з рахунків боржника у цих банках.

Між тим, станом на 18.08.2015р. сума боргу за даним рішенням суду складає 31 691 231,06 грн.

Наявність суми боргу у такому розмірі підтверджується наступним.

Як зазначено вище, господарським судом за рішенням по справі № 5006/8/55/2012 стягнуто з Боржника суму боргу у загальному розмірі 86 017 141,33 грн., з якої: 74 249 571,95 грн.- сума основного боргу;11 767 569,38 грн. - загальна сума штрафних санкцій (572088,99 грн. - сума інфляційних; 1 383 590,15 грн. - сума 3% річних; 4 543 787,14 грн. - сума пені; 5 268 103,10 грн. - сума штрафу).

В процесі виконання Боржником частково погашено суму боргу у розмірі 2 798 130,22 грн.(документи на підтвердження такого погашення у теперішній час перебувають у м. Донецьку, тобто на території, не підконтрольній українській владі).

Дана сума зарахована Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» як погашення заборгованості з основного боргу та штрафних санкцій. При цьому зарахування проводилось наступним чином: частина суми у розмірі 1 690 723,90 грн. зарахована як погашення основного боргу. Внаслідок цього, залишок суми основного боргу складає 72 558 848,05 грн. (74 249 571,95 грн. - 1 690723,90 грн.);частина суми у розмірі 1 107 406,32 грн. зарахована як погашення штрафних санкцій. Внаслідок цього, залишок суми штрафних санкцій складає 10 660 163,06 грн.(11 767 569,38 грн. - 1 107 406,32 грн.).

Зазначені відомості підтверджуються підписаним обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» актом звіряння розрахунків за природний газ станом на 24.12.2014р.(а.с.15)

Крім того, за договором № 14/2487/11 від 30.09.2011р. (за яким було стягнуто борг за рішенням суду по справі № 5006/8/55/2012 Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» проведено взаєморозрахунок, про що укладено договори про організацію взаєморозрахунків: № 1587/30 від 24.12.2014р. на суму 11 153 338,98 грн.; № 1589/30 від 24.12.2014р. на суму 26 813 939,35 грн.; № 1591/30 від 24.12.2014р. на суму 13 560 501,72 грн.(а.с.16-18)

Загальна сума взаєморозрахунку складає 51 527 780,05 грн.

Дану суму заборгованості перераховано Боржником на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 29.12.2014р. платіжними дорученнями №№ 4, 6, 8 від 29.12.2014р. у рахунок погашення основного боргу, стягнутого за рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2012р. по справі № 5006/8/55/2012.

Таким чином, на момент винесення постанови про арешт грошових коштів: залишок суми основного боргу за рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2012р. по справі№ 5006/8/55/2012 складає 21 031 068,00 грн. (74 249 571,95 грн. - 1 690 723,90 грн. - 51 527 780,05 грн.);залишок суми штрафних санкцій за рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2012р. по справі № 5006/8/55/2012 складає 10 660 163,06 грн.

Загальна сума боргу за рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2012р. по справі № 5006/8/55/2012 складає 31 691 231,06 грн.

Таким чином, сума боргу за рішенням суду по справі № 5006/8/55/2012 у три рази менше за суму, на яку державним виконавцем накладено арешт.

Слід додати, що частина 3 статті 57 Закону № 606 обмежує арешт сумою стягнення, розміром витрат пов'язаних з виконанням рішення, що відповідає принципу співмірності втручання держави в право мирного володіння своїм майном та вільного розпорядження власними коштами.

Таким чином, державний виконавець, приймаючи рішення про арешт коштів повинен був пересвідчитися у розмірі суми боргу за рішенням суду по справі № 5006/8/55/2012.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014р. затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу (далі - Порядок № 217).

На виконання Порядку № 217 обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» укладено договір банківського рахунку № 1523/1 від 11.12.2014р. з публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - Договір № 1523/1).

За даним договором Банк відкриває підприємству поточні рахунки із спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від категорій споживачів: «населення», «бюджетні установи», «інші споживачі», «релігійні організації» (п. 1.1 Договору № 1523/1).

Відповідно до пп. «б» п. 3.1.5 Договору № 1523/1 (в редакції додаткового договору № 1 від 27.03.2015р.) Банк зобов'язується до 12 години кожного банківського дня здійснювати договірне списання (перерахування) коштів, розподілених згідно Реєстрів: на поточний рахунок теплопостачальної організації ОКП «Донецьктеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03337119, № 26009053605514, відкритий в Краматорській філії ПАТ КБ «Приватбанк», код банку 335548.

Таким чином, грошові кошти, як плата за теплову енергію від всіх категорій споживачів надходять на рахунок, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк».

03.12.2014р. між обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» та Краматорським філіалом ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір № 14СО2000023 про розрахунково-касове обслуговування підприємства/організації з видачі заробітної плати/стипендії з використанням платіжних карток» (далі - Договір № 14СО2000023).

Пунктом 1.1 Договору № 14СО2000023 встановлено, що Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта в частині відкриття карткових рахунків на користь фізичних осіб для виплати заробітної плати, стипендії та інших видів виплат, розрахунково-касового обслуговування під час видачі заробітної плати, стипендії та інших видів виплат, які передбачені чинним законодавством України працівникам/студентам Клієнта з використання платіжних карток.

Позивач додано до позову копії платіжних доручень, які підтверджують перерахування коштів на виплату заробітної плати працівникам ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

Суд зауважує, що основною метою діяльності ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є належне та якісне надання послуг з теплопостачання значній частині населення та організацій Донецької області. Кошти від усіх категорій споживачів надходять саме на рахунки, які на даний час перебувають під арештом.

Враховуючи, що зарплатний рахунок арештовано, підприємство не має можливості здійснити розрахунок по виплаті заробітної плати з власними працівниками.

В цей же час, згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Приписами ст. 115 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Таким чином, в результаті накладення арешту на рахунки підприємства спірною постановою порушується право на отримання заробітної плати працівниками підприємства, закріплене нормами Конституції України та Кодексу законів про працю України.

Як зазначалось вище, державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, що містяться на 41 рахунку у 10-ти банківських установах.

Крім того, накладення арешту на рахунки підприємства, крім неможливості проведення обов'язкових щомісячних виплат заробітної плати власним працівникам, унеможливило подальше здійснення боржником сплати податкових і інших обов'язкових платежів до бюджету, а також кредиторам ОКП «Донецьктеплокомуненерго» щодо заборгованості за енергоносії (газ та електрична енергія), а також погашення заборгованості за природний газ перед НАК «Нафтогаз України» по іншим виконавчим провадженням.

Через накладення арешту на всі рахунки ОКП «Донецьктеплокомуненерго» державним та місцевим бюджетом не отримуються доходи у вигляді податкових платежів. Підприємство не має можливості виконувати зобов'язання, передбачені положеннями п. 16.1.4 Податкового кодексу України та сплачувати податкові зобов'язання.

Невиконання підприємством своїх зобов'язань перед державним бюджетом щодо сплати податків, працівниками щодо виплати заробітної плати, кредиторами щодо сплати енергоносіїв матиме наслідком численні звернення з позовами до підприємства з боку зазначених осіб, та, відповідно, поставлення його у ще більш скрутне фінансово-економічне становище.

Накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках, унеможливило подальше здійснення боржником обов'язкових щомісячних виплат заробітної плати власним працівникам, сплати податкових і інших обов'язкових платежів до бюджету, та іншим кредиторам боржника, а також погашення заборгованості за природний газ перед ДК «Газ України» по іншим виконавчим провадженням.

Суд звертає увагу на те, що арешт коштів боржника фактично зупинив господарську діяльність комунального підприємства, основною метою діяльності якого є належне та якісне надання послуг з теплопостачання значній частині населення та організацій Донецької області. Під реальною загрозою стає проведення опалювального періоду 2015-2016 років, оскільки без обігових коштів неможливе придбання необхідних енергоносіїв (природний газ, вода, електрична енергія), без яких здійснення діяльності щодо надання послуг з теплопостачання взагалі неможливо.

Споживачами послуг підприємства є велика кількість соціальних закладів та установ, серед яких, лікарні, школи, інтернати, дитячі садки тощо. Тобто забезпечення надання підприємством послуг з теплопостачання для мешканців Донецької області є суттєво важливим та необхідним й таким, що не повинно бути зупиненим на будь-якій час.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено, що оскаржувана постанова від 18.08.2015р. про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках за виконавчим провадженням № 38105811 щодо виконання наказу господарського суду, виданого 15.03.2013р. по справі № 5006/8/55/2012 прийнята законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 69-71, 79, 86, 87, 94, 122, 138, 143, 151-154, 158,160,162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Первинної профспілкової організації Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.08.2015р. про арешт коштів боржника - обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 03337119), що містяться на рахунках за виконавчим провадженням № 38105811 щодо виконання наказу господарського суду, виданого 15.03.2013р. по справі № 5006/8/55/2012.

Постанову ухвалено у порядку письмового провадження 01 жовтня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду

Суддя Христофоров А.Б.