Постанова

від 06.10.2015 по справі 809/3997/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. № 809/3997/15

16 год. 00 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Хомі О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінвест» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банківських установах,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2015 року Долинська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінвест» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою орендної плати з юридичних осіб та податку на прибуток в розмірі 23 180,96 грн., а здійснені позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до його погашення, що у відповідності до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20, статті 94 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест", що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча в обох випадках належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку в Долинській оДПІ (а.с. 5-6).

Позивачем, з метою виявлення активів платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест", були направлені запити до Відділу Держземагенства у Долинському районі, Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області.

Відділом Держземагенства у Долинському районі листом від 12.08.2015 року за №733/07/36 повідомлено позивача про те, що інформація щодо власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест" на земельні ділянки на території Долинського району Івано-Франківської області відсутня (а.с.11).

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 12.08.2015 року за індексним номером 42150298 відомості у Державному реєстрі щодо речових прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест" на нерухоме майно відсутні. Проте є відомості щодо накладення арешту на нерухоме майно відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за №34094313 від 26.09.2012 року (а.с.10).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу сплати податкових зобов'язань, регулюються в першу чергу Податковим кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). У відповідності до п.288.7 ст. 288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).

Згідно п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі вищевказаних норм Кодексу відповідачем подано до Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю за 2015 рік та з податку на прибуток за 2014 рік. Згідно декларації з плати за землю сплаті до бюджету за підсумками річного періоду підлягає 46 353,15 грн. Таким чином шляхом подання даної декларації ТзОВ «Екоінвест» самостійно визначило та узгодила податкове зобов'язання з плати за землю за 2015 рік в розмірі 46 353,15 грн. щорічно із щомісячною сплатою 3 862,77 грн.

Однак дане зобов'язання відповідачем не виконано, тому на момент звернення податкового органу до суду недоїмка по податку на землю становить 23 176 грн. (за січень-червень 2015 року) та 4,96 грн. по податку на прибуток. Дана обставина підтверджується дослідженою судом обліковою карткою платника податків та довідкою - розрахунком податкового боргу за період з 27.02.2015 по 20.08.2015 (а.с.14-15, 7).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.( п.287.3 ст.287 ПКУ).

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №15 від 03.01.2012 року на суму 3 091,84 грн., яка вручена головному бухгалтеру Товариства 03.01.2012 року, що підтверджується підписом останнього на корінці податкової вимоги, копія якої знаходиться в матеріалах справи та досліджена судом в якості письмового доказу по справі (а.с.9).

Однак зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.

Таким чином сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінвест» складає 23 180,96 грн.

Дослідивши надані докази, встановивши обставини справи, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості. Податковий борг відповідача підтверджується витягом з облікової картки платника податків, довідкою про борг, податковою декларацією та іншими письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У відповідності до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 цього Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, норми статті 94 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків, а підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, в свою чергу, регулює питання накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг, причому у випадку відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Як наслідок, контролюючі органи уповноважені на звернення до суду позовними вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, наявність такого права передбачена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу та наявний в банківській установі відкритий рахункок, а саме: у акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль", номер рахунку 26003264658 (а.с.8).

Постановою Національного банку України за №22 від 21.01.2004 року затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі по тексту Інструкція), яка розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк) (пункт 1.1).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (пункт 1.3).

Главою 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Відповідно пункту 10.2 глави 10 Інструкції арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Згідно пункту 10.3 даної Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно пункту 10.4 Інструкції банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Згідно пункту 10.10 Інструкції у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

У відповідності до пункту 10.11 глави 10 Інструкції зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Оскільки, судом встановлено наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Екоінвест" податкового боргу в розмірі 23 180,96 грн. та відсутність майна для погашення податкового боргу, тому суд вважає обґрунтованими вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банківських установах, у межах суми податкового боргу в розмірі 23 180,96 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінвест» (код ЄДРПОУ 35225965), що знаходяться на рахунках у банківських установах, у межах суми податкового боргу в розмірі 23 180 (двадцять три тисячі сто вісімдесят) грн. 96 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.