Постанова

від 07.10.2015 по справі 812/1444/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1444/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Михальченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління ДФС у Луганській області, управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует» (далі - позивач, ТОВ «Луганська фірма «Силует») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач № 1, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС у Луганській області), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача № 1, яка полягає у ненаданні органу державного казначейства висновку щодо повернення з Державного бюджету України на користь позивача суми 77435,56 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 77435,56 грн. переплати (надміру сплачених грошових зобов'язань) з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

У лютому 2015 року позивач звернувся в порядку норм статті 44.3 Податкового кодексу України до відповідача № 1 з вимогою повернути переплату (надміру сплачені грошові зобов'язання) позивача з податку на додану вартість в сумі 92 865,00 грн. Листом ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області від 23.02.2015 №2396/10/17-14-20/84 «Щодо заліку коштів», відповідач № 1 інформував позивача, що його переплата з ПДВ, здійснена платіжним дорученням від 27.05.2014 на суму 92865,00 грн. зарахована в рахунок податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2014 № 0000272201, чим фактично відмовив позивачу у поверненні переплати.

Позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення не отримував, тому 10-денний строк для його оскарження, визначений нормами Податкового кодексу України, не сплинув, процедура узгодження податкового зобов'язання, нарахованого податковим повідомленням-рішенням, не розпочата. Відповідач мав право проводити зарахування, встановивши, що позивач фактично отримав податкове повідомлення-рішення та не оскаржив його у 10-денний строк.

Крім того, позивач самостійно у податковій декларації узгодив податкове зобов'язання в сумі 15429,44 грн.

На зазначену суму відповідач мав право зменшити суму переплати, виходячи з розрахунку 92865,00 грн. - 15429,44 грн. = 77435,56 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2015 до участі у справі залучено як відповідачів Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області (далі - відповідач № 2) та Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач № 3) (арк. справи 17).

Ухвалою суду від 29.09.2015 до участі у справі залучено як відповідача управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області (далі - відповідач № 4) (арк. справи 57).

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. справи 14).

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову від 29.09.2015 (арк. справи 39-41), в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та зазначив, що позивач перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська. Згідно наказу ДФС України від 25.09.2014 №142 «Про роботу окремих територіальних органів Міндоходів Луганської області» виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку у відповідача № 1, було покладено у межах компетенції на ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області. 30.01.2015 позивач звернувся до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області з листом щодо повернення переплати з податку на додану вартість в розмірі 92865 грн.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області за результатами розгляду заяви платника податків було відмовлено в поверненні коштів у зв'язку з тим, що у підприємства наявний податковий борг в сумі 15429,44 грн., а сплата за платіжним дорученням від 27.05.2014 зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 21.05.2014 № 0000272201, про що позивача повідомлено листом від 23.02.2014 № 2396/10/12-14-20/24.

Згідно з витягом з облікової картки платника податків з податку на додану вартість на даний час у підприємства відсутня переплата, податковий борг підприємства складає 15429 грн. Доводи позивача щодо наявності переплати в розмірі 92865 грн. спростовуються також даними облікової картки, витягом з АІС «Податковий блок» та випискою з рахунку № 31119029700004 УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська ГУДКСУ у Луганській області за період 27.05.2014, оскільки позивачем при сплаті цієї суми самостійно визначено «призначення платежу» - «код платежу 14010100 сплата грошових зобов'язань за актом перевірки від 21.05.2014 № 932/12-34-22-09/03052658». Зазначений факт свідчить про те, що підприємство було обізнано про результати проведеної перевірки, інших доказів вручення позивачу податкового повідомлення-рішення від 21.05.2014 № 0000272201 надати неможливо, оскільки всі матеріали перевірок залишились на тимчасово неконтрольованій органами державної влади території.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомив.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління ДФС у Луганській області в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову (арк. справи 34-35), в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що з вересня 2014 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області виконувала функціональні обов'язки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська на підставі наказу Державної фіскальної служби від 25.09.2014 № 142 «Про роботу окремих територіальних органів Міндоходів у Луганській області». 30.01.2015 за вх. № 868/10 надійшла заява про повернення суми переплати від ТОВ «Луганська фірма «Силует», у відповідності до вимог наказу Державної фіскальної служби від 25.09.2014 № 142 відповідачем № 3 надано відповідь від 23.02.2015 вих. № 2396/10/12-14-20/24 про те, що згідно зворотнього боку облікової картки платника податків, тобто на час звернення за ТОВ «Луганська фірма «Силует», переплата була відсутня. Наказом ДФС від 07.11.2014 № 256 скасовано наказ від 25.09.2014 № 142 та відновлено діяльність ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, на даний час позивач перебуває на обліку та обслуговується ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська.

Представник відповідача управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову від 28.09.2015 (арк. справи 31-32), в яких просив розглянути справу без його участі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та зазначив, що для перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковий орган повинен надати на адресу управління казначейської служби висновок, а не самостійно перерахувати кошти. Відповідний висновок до відповідача № 4 не надходив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Судом установлено, що ТОВ «Луганська фірма «Силует» зареєстрована як юридична особа 03.07.2002, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.10.2015 (арк. справи 62-63), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області, зареєстрований платником податку на додану вартість, що визнається сторонами.

Відповідно до п. 2 наказу Державної фіскальної служби України від 25.09.2014 № 142 «Про роботу окремих територіальних органів Міндоходів у Луганській області» виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, та функцій, закріплених наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 888 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів» за їх структурними підрозділами, покладено у межах компетенції на Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області (арк. справи 64-65).

Згідно із наказом Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 № 256 «Про переміщення та закінчення простою» (зі змінами та доповненнями) вважати закінченим простій у роботі територіальних органів Міністерства доходів і зборів України та Державної фіскальної служби України та визнати такими, що втратили чинність, зокрема, наказ від 25.09.2014 № 142 (арк. справи 66-68).

Відповідно до п. 3 наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 № 256 функціональні обов'язки з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку у територіальних органах, що переміщуються, покладено у межах компетенції на територіальні органи відповідно до додатка, зокрема, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська.

Таким чином, функціональні обов'язки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області з 25.09.2014 по 07.11.2014 виконувала ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбачені статтею 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судом установлено, що 30.01.2015 на адресу ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області надійшла заява ТОВ «Луганська фірма «Силует» про повернення суми переплати, в якому позивач просить повернути переплату в сумі 92865,00 грн., зазначивши, що ці кошти є переплатою, оскільки грошове зобов'язання з податку на додану вартість не узгоджене (арк. справи 37).

23.02.2015 за № 2396/10/12-14-20/24 відповідач № 3 направив відповідь позивачеві «Щодо заліку коштів», в якій зазначив, що станом на 20.02.2015 в особовому рахунку по ПДВ, що ведеться в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, обліковується податковий борг в сумі 15429,44 грн. Переплата по платіжному дорученню від 27.05.2014 в сумі 92865,00 грн. зарахована в рахунок погашення грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням (форма «Р») від 21.05.2014 №0000272201. За таких обставин, повернення коштів в сумі 92865,00 грн. не є можливим (арк. справи 36).

Суд зазначає, що питання повернення надміру сплачених грошових коштів розглядається фіскальним органом в межах відповідної заяви, в якій позивач просив повернути переплату в розмірі 92865,00 грн., а не 77435,56 грн., як заначено у прохальній частині позовної заяви.

Заява позивача про повернення грошових коштів надійшла на адресу ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області 30.01.2015 за вх. № 868/10, що підтверджується відповідним штампом про отримання документів.

З облікової картки платника податків з податку на додану вартість слідує, що станом на 30.01.2015 (дата надходження заяви) позивач мав податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 15429,44 грн., яка обліковується за позивачем і на теперішній час (арк. справи 51), що унеможливлює застосування положень ст. 43 Податкового кодексу України та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Луганська фірма «Силует» надміру сплаченої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 77435,56 грн., і свідчить про відсутність бездіяльності ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області щодо ненадання управлінню Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області висновку про повернення з Державного бюджету України на користь позивача 77435,56 грн.

Також судом установлено, що на підставі акта перевірки від 21.05.2014 № 932/12-34-22-01 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.05.2014 №0000272201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (14010100) на 92865,00 грн., з яких за основним платежем - 74292,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18573,00 грн. (арк. справи 43).

Згідно з випискою з рахунку № 31119029700004 в УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська за 27.05.2014 ТОВ «Луганська фірма «Силует» 27.05.2014 сплатило 92865,00 грн., визначивши призначення платежу «*;131;03052658; код платежу 14010100 сплата грошових зобов'язань за актом перевірки від 21.05.2014 № 932/12-34-22-09/03052658» (арк. справи 44-46).

Витягом з облікової картки платника податків з податку на додану вартість підтверджується, що 27.05.2014 позивачем до бюджету сплачено 92865,00 грн. в рахунок сплати грошового зобов'язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту платіжним дорученням від 27.05.2014 № 751 (арк. справи 49).

Зазначеними доказами спростовуються доводи позивача про те, що ТОВ «Луганська фірма «Силует» не отримувала податкове повідомлення-рішення від 21.05.2014 № 932/12-34-22-01, та воно є неузгодженим, оскільки факт сплати визначеної в ньому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з зазначенням відповідного призначення платежу свідчить про узгодження такого податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач № 3 при розгляді заяви позивача про повернення надміру сплачених коштів діяв у межах його повноважень та з дотриманням порядку, визначеного Податковим кодексом України, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач направив позовну заяву засобами поштового зв'язку 30.08.2015, тому суд застосовує положення Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення позивача до суду.

Відповідно до п.п.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем заявлено вимоги як майнового (стягнення з Державного бюджету України 77435,56 грн.), так і немайнового характеру (визнання незаконною бездіяльності відповідача № 1).

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 560,28 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 30.08.2015 № 1304 (арк. справи 2).

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору в даному випадку складає 1827,00 грн. в частині майнових вимог, та 73,08 грн. в частині немайнових вимог.

Таким чином, стягненню з позивача до Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 1339,80 грн. (1827,00 грн. + 73,08 грн. - 560,28 грн.).

Керуючись статтями 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління ДФС у Луганській області, управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует» (код ЄДРПОУ 03052658, юридична адреса: 91016, Луганська область, місто Луганськ, Жовтневий район, вулиця Совєтская, будинок 73) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецьку, Луганський окружний адміністративний суд, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача ГУДКСУ в Луганській області, код банку отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1339,80 грн. (одна тисяча триста тридцять дев'ять грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2015 року.

Суддя І.О. Свергун