Постанова

від 07.10.2015 по справі 815/2605/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2605/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Свириди Х.С.;

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 30.04.2015 року);

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 30.01.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.01.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В період з 19.12.2014 року по 29.12.2014 року співробітники Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з Приватним підприємством «Оптова компанія «Ельбрус» за період з 01.12.2012 року по 31.07.2014 року.

За результатами цієї перевірки 12.01.2015 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 1/15-32-22-06/38296227, яким встановлені порушення позивачем:

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1993994,00 грн.;

- п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2277578,00 грн.

На підставі цього акту перевірки Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 31.01.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2492493,00 грн., у тому числі за основним платежем 1993994,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 498499,00 грн.;

- від 31.01.2015 року № НОМЕР_2, яким позивачеві за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2846973,00 грн., у тому числі за основним платежем 2277578,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 569395,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 31.01.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та вважає, що вини належать до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві та письмових поясненнях (т.1 а.с.4-11, т.4 а.с.46-47).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (т.4 а.с.28-29).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області як платник податків з 23.07.2012 року за № 8289.

На підставі направлення від 18.12.2014 року № 30/22-06, наказів від 18.12.2014 року № 229 (т.1 а.с.42) та від 24.12.2014 року № 246 (т.1 а.с.43), в період з 19.12.2014 року по 29.12.2014 року співробітник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з Приватним підприємством «Оптова компанія «Ельбрус» за період з 01.12.2012 року по 31.07.2014 року.

За результатами цієї перевірки 12.01.2015 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 1/15-32-22-06/38296227 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південні системи та К» (код ЄДРПОУ 38296227) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Оптова компанія «Ельбрус» (код ЄДРПОУ 34333055) за період з 01.12.2012 по 31.07.2014» (т.1 а.с.13-41).

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача:

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1993994,00 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 38662,00 грн., за 2013 рік в сумі 1955332,00 грн.;

- п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2277578,00 грн., у тому числі за грудень 2012 року на суму 36821,00 грн., за січень 2013 року на суму 129573,00 грн., за лютий 2013 року на суму 135010,00 грн., за березень 2013 року на суму 142002,00 грн., за квітень 2013 року на суму 180687,00 грн., за травень 2013 року на суму 205234,00 грн., за червень 2013 року на суму 146662,00 грн., за липень 2013 року на суму 168258,00 грн., за серпень 2013 року на суму 204457,00 грн., за вересень 2013 року на суму 225431,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 217263,00 грн., за листопад 2013 року на суму 194096,00 грн., за грудень 2013 року на суму 109571,00 грн., за січень 2014 року на суму 109727,00 грн., за лютий 2014 року на суму 72786,00 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що позивачем не надано до перевірки документів щодо здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Оптова компанія «Ельбрус» за період з 01.12.2012 року по 31.07.2014 року, а саме: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, про що було складено акт від 25.12.2014 року № 15/11/15-32-22-06; згідно акта попередньої перевірки ТОВ «Південні системи та К» № 03.10.2014 року № 2933/22-02/38296227 з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з Приватним підприємством «Оптова компанія «Ельбрус» за період з 01.12.2012 року по 31.07.2014 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 директора та засновника ПП «Оптова компанія «Ельбрус» щодо її непричетності до створення та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

21.01.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» подало до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області заперечення на акт перевірки від 12.01.2015 року № 1/15-32-22-06/38296227 (т.1 а.с.55-68).

28.01.2015 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області листом № 1645/10/15-51/22-02 надала відповідь, в якому зазначила, що висновки акту перевірки від 12.01.2015 року № 1/15-32-22-06/38296227 відповідають вимогам законодавства (т.1 а.с.69-74).

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 31.01.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2492493,00 грн., у тому числі за основним платежем 1993994,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 498499,00 грн. (т.1 а.с.81);

- від 31.01.2015 року № НОМЕР_2, яким позивачеві за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2846973,00 грн., у тому числі за основним платежем 2277578,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 569395,00 грн. (т.1 а.с.82).

20.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» подало скаргу за № 20 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на податкові повідомлення-рішення від 31.01.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області рішенням про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 31.01.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 залишило без змін, а скаргу без задоволення (т.1 а.с.84-93).

Суд вважає, що вказані висновки про наявність зазначених порушень податкового законодавства позивачем є необґрунтованими.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Впродовж судового розгляду справи суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» (покупець) уклало з Приватним підприємством «Оптова компанія «Ельбрус» (продавець) договір купівлі-продажу від 03.12.2012 року № 45 (т.1 а.с.104-107).

Відповідно до умов зазначеного договору продавець зобов'язується здійснити поставку товару покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, згідно умов договору. Товар означає UNI скетч-карти, що надають абоненту право на тимчасове користування послугами стільникового мобільного зв'язку у телекомунікаційній мережі Київстар та у телекомунікаційних мережах роумінг партнерів Київстар. UNI скетч-карта означає уніфіковану картку поповнення абонентського рахунку/номеру (для абонентів передплаченого обслуговування) для користування послугами мобільного стільникового зв'язку стандартів GSM-900/1800 у телекомунікаційнім мережі Київстар. Ціна на товар вказана у додатку № 1 до цього договору. Покупець оплачує товар у формі 100 % попередньої оплати. Усі суми, що підлягають сплаті за цим договором, сплачуються в безготівковій формі на банківські рахунки.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав до суду податкові накладні, реєстр документів, реєстр документів по рахунку, видаткові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про реальність здійснення господарських операцій (т.1 а.с.96-103, 114-250, т.2 а.с.1-74).

Суд встановив, що за поставлений товар позивач зі своїм контрагентом розрахувався, тобто сторони договору зазнали змін майнового стану.

Дані факти підтверджується податковими накладними, які були включені позивачем у податкову звітність у періоді, що перевірявся, які є в матеріалах справи (т.2 а.с.75-149).

Крім того, суд не погоджується з твердженнями, що до перевірки не було надано документів щодо здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Оптова компанія «Ельбрус» за період з 01.12.2012 року по 31.07.2014 року, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» листами від 25.12.2014 року № 172 та № 173 повідомило Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області про пошкодження бухгалтерської документації у зв'язку з потраплянням води через прорив системи опалювання приміщення (т.1 а.с.45-48). Однак, зазначені обставини не були прийняті до уваги та перевірка була проведена.

При цьому, суд наголошує, що під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» надало до суду всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин з Приватним підприємством «Оптова компанія «Ельбрус» за період з 01.12.2012 року по 31.07.2014 року.

Також, під час розгляду справи суд встановив, що поставлений за вказаним договором товар Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» використовувало для його подальшої реалізації. На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду копії договорів, видаткові накладні, звіти, реєстри документів по рахунку, реєстри документів, акти прийому-передачі товару (т.2 а.с.153-251, т.3 а.с.1-196, т.4 а.с.50-115).

На підставі викладених обставин, суд вважає, що витрати за договором укладеним з контрагентом позивач правомірно включив до складу витрат.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України: «Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)».

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З сукупного аналізу вказаних норм законів суд робить висновок, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вказаним контрагентом позивачу поставлялися товари, а позивач в свою чергу здійснював оплату за ці товари, що підтверджується матеріалами справи.

Крім цього, з огляду на матеріали справи суд встановив, що за наслідками цих господарських операцій вказаний контрагент видав податкові накладні, які були включені ним у податкову звітність у періоді, що перевірявся.

Також, суд звертає увагу, що згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Суд встановив, що позивач та його контрагент на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками податків.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту отримання позивачем зазначених податкових накладних від контрагента у позивача виникло право на віднесення ПДВ по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, факт виконання вказаним контрагентом позивача договору підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Більше того, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Таким чином, суд вважає, що позивач не порушував податкове законодавство.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 року в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Також, суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі «Інтерсплав проти України».

Так, у п.37 рішення вказується: «Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови».

Відповідно до п.38 рішення зазначено: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Під час судового розгляду представник відповідача не надав доказів, які б вказували про безпосереднє відношення позивача до зловживань у системі відшкодування ПДВ або безпідставного заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа».

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст. ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 31.01.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні системи та К» (код ЄДРПОУ 38296227) суму сплаченого судового збору в розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят два) грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 07 жовтня 2015 року.

Суддя М.М. Кравченко