Вирок

від 09.10.2015 по справі 569/14784/14-к

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/14784/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015

Рiвненський мiський суд Рівненської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014180010005656 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Олексіївка Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.199, ч.4 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою використання при оформленні кредитної картки, придбав підроблений документ, а саме довідку про доходи, згідно якої він займає посаду майстра з розпиловки лісу на приватному підприємстві «Мелл» (код ЄДРПОУ 23309088) та за період часу з 01 грудня 2013 року по 31 травня 2014 року отримав дохід на загальну суму 24960 гривень, хоча в дійсності ОСОБА_6 на приватному підприємстві «Мелл» не працював і заробітну плату не отримував.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 12 червня 2014 року, перебуваючи у приміщенні відділення № 31 публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», що по вулиці Соборній,108 у місті Рівне, ОСОБА_6 використав підроблену довідку про доходи, надавши її заступнику керівника відділення № 31 публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ОСОБА_9 з метою подальшого оформлення кредитної картки.

Вказане пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення суд визнає доведеним і кваліфікує його дії за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа, та визнає ОСОБА_6 винним у вчиненні вказаного злочину.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, визнав повністю і підтвердив, що дійсно, при зазначених у вироку обставинах, при оформленні кредитної картки він використав завідомо підроблений документ, а саме, довідку про доходи приватного підприємства «Мелл». На приватному підприємстві «Мелл» він не працював і заробітної плати там не отримував. Щиpо розкаюється і шкодує про вчинене.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині, передбаченому ч.4 ст.358 КК України, погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор та інші учасники судового провадження не висловили жодних заперечень щодо всіх встановлених обставин, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи відсутність заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з`ясував, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, переконався у добровільності їх позиції та роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_6 пред`явлене обвинувачення у тому, що він 18 червня 2014 року близько 09 години 20 хвилин, перебуваючи в автомобілі марки «Mitsubishi Lancer» державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився на перехресті вулиць Степана Бандери Соломії Крушельницької в місті Рівне, маючи умисел на збут підробленої іноземної валюти за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_10 передав ОСОБА_6 барсетику, в якій знаходилися підроблені купюри номінальною вартістю 200 євро з метою їх подальшого збуту в банківських установах міста Рівне.

Після цього, близько 09 години 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні відділення № 141 публічного акціонерного товариства «А-Банк», що по вулиці Степана Бандери,59 в місті Рівне, ОСОБА_6 , маючи умисел на збут підробленої іноземної валюти за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що купюри, які знаходилися в наданій йому ОСОБА_10 барсетці є підробленими, дістав з барсетки одну купюру номінальною вартістю 200 євро, яка відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № 1-17 від 15 серпня 2014 року не відповідає банкнотам, виготовленим на підприємстві, що здійснює випуск цінних паперів даної категорії, та відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 18 червня 2014 року у перерахунку на національну валюту становить 3209 гривень 52 копійки, та збув її шляхом передачі касиру зазначеного відділення банку для обміну на національну валюту України гривню.

Окрім цього, близько 10 години 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні відділення № 240 публічного акціонерного товариства «А-Банк», що по вулиці Соборній,14 в місті Рівне, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 , який був обізнаний про злочинні наміри останнього та в цей час спостерігав за навколишньою обстановкою із метою попередження ОСОБА_6 про небезпеку у випадку появи працівників міліції, повторно, маючи умисел на збут підробленої іноземної валюти за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що купюри, які знаходилися в наданій ОСОБА_10 барсетці є підробленими, ОСОБА_6 дістав із барсетки шість купюр номінальною вартістю 200 євро на загальну суму 1200 євро, які відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № 1-17 від 15 серпня 2014 року не відповідають банкнотам, виготовленим на підприємстві, що здійснює випуск цінних паперів даної категорії, та відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 18 червня 2014 року у перерахунку на національну валюту становлять 19257 гривень 12 копійок, та збув її шляхом передачі касиру зазначеного відділення банку для обміну на національну валюту України гривню.

Також, близько 10 години 40 хвилин, перебуваючи в приміщенні відділення № 142 публічного акціонерного товариства «А-Банк», що по вулиці Соборній,94 в місті Рівне, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 , який був обізнаний про злочинні наміри останнього та в цей час спостерігав за навколишньою обстановкою із метою попередження ОСОБА_6 про небезпеку у випадку появи працівників міліції, повторно, маючи умисел на збут підробленої іноземної валюти за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що купюри, які знаходилися в наданій ОСОБА_10 барсетці є підробленими, ОСОБА_6 дістав із барсетки шість купюр номінальною вартістю 200 євро на загальну суму 1200 євро, які відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № 1-17 від 15 серпня 2014 року не відповідають банкнотам, виготовленим на підприємстві, що здійснює випуск цінних паперів даної категорії, та відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 18 червня 2014 року у перерахунку на національну валюту становлять 19257 гривень 12 копійок, та збув її шляхом передачі касиру зазначеного відділення банку для обміну на національну валюту України гривню.

Після цього, близько 11 години, перебуваючи біля приміщення відділення № 143 публічного акціонерного товариства «А-Банк», що по вулиці Соборній,65 в місті Рівне, ОСОБА_6 повторно, маючи умисел на збут підробленої іноземної валюти за попередньою змовою групою осіб, передав ОСОБА_11 барсетку, в якій знаходилися підроблені купюри номінальною вартістю 200 євро, з метою подальшого їх збуту у вказаній банківській установі. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на збут підробленої іноземної валюти, ОСОБА_6 спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_11 про небезпеку у випадку появи працівників міліції, ОСОБА_11 у свою чергу направився у приміщення відділення № 143 публічного акціонерного товариства «А-Банк», де діставши із барсетки підроблену купюру номінальною вартістю 200 євро, яка відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № 1-104 від 18 червня 2014 року не відповідає банкнотам, виготовленим на підприємстві, що здійснює випуск цінних паперів даної категорії, та відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 18 червня 2014 року у перерахунку на національну валюту становить 3209 гривень 52 копійки, збув її шляхом передачі касиру зазначеного відділення банку для обміну на національну валюту України гривню.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.199 КК України як зберігання, придбання з метою збуту, а також збут підробленої іноземної валюти, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог статті 91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, серед іншого, відноситься подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В обґрунтування доведеності обвинувачення прокурор посилається на показання свідків, протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи.

Разом з тим, пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, суд визнає необґрунтованим та недоведеним.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, не визнав. Суду показав, що вранці 18 червня 2014 року випадково зустрів свою знайому ОСОБА_12 , яка познайомила його з ОСОБА_11 , що знаходився біля неї. Тоді ж ОСОБА_12 сказала, що має під`їхати ОСОБА_10 , з яким його познайомила ОСОБА_12 приблизно за місяць до цього, і є можливість заробити. Під`їхав ОСОБА_10 і він з ОСОБА_11 сіли до нього в автомобіль, де ОСОБА_10 запропонував їм здати в банк іноземну валюту євро та сказав, що заплатить за це по 100 гривень. На його запитання чому він сам не здає валюту, ОСОБА_10 відповів, що здавав напередодні і більше не хоче «світитися», боячись, що сторонні особи вирахують, що у нього є валюта. На той час він не працював і був у скрутному матеріальному становищі, а тому погодився на пропозицію ОСОБА_10 . Він запитав у ОСОБА_10 чи нормальні євро, на що останній відповів, що нормальні, не фальшиві, сам вчора здавав. ОСОБА_10 підвозив їх до різних банків, де він обмінював купюри номіналом 200 євро. Підтвердив суду факти обміну євро, про які зазначено в обвинувальному акті. Разом з тим зазначив, що до того часу він особисто євро в руках ніколи не тримав. Про те, що купюри номіналом 200 євро були підроблені, ОСОБА_10 йому не казав, а він про це не знав і не здогадувався. Враховуючи, що ці купюри приймалися до обміну у відділеннях банків, сумнівів у їх справжності у нього не виникло.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив зазначені ОСОБА_6 обставини їх знайомства, зустрічі з ОСОБА_10 та обставини обміну євро 18 червня 2014 року. Показав, що ОСОБА_6 запропонував йому заробити, а ОСОБА_10 запропонував заплатити за обмін пару гривень. Розмови ОСОБА_6 з ОСОБА_10 у автомобілі не чув, був з похмілля. Про те, що купюри підроблені, ОСОБА_10 не говорив. Також зазначив, що ОСОБА_6 прямо не казав, що євро фальшиві, а натякав, хоча як саме, суду не пояснив. Крім того показав суду, що після того, як ОСОБА_6 обміняв євро на вулиці Соборній, він зрозумів, що валюта справжня.

З показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 слідує, що 18 червня 2014 року ОСОБА_6 , разом з яким був ще один чоловік, здавав для обміну у відділеннях ПАТ «Акцент Банк» у місті Рівному, де вони працювали, іноземну валюту євро купюрами по 200 євро. При цьому ОСОБА_6 та інша особа були абсолютно спокійними. Візуально купюри були нормальними. Перевіривши купюри на наявному обладнанні, ознак підробки вони не виявили, сумнівів у справжності купюр у них не виникло, а тому вони провели відповідний обмін.

З показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15 також слідує, що частину коштів з обміну валюти вони перерахували на особисту банківську картку ОСОБА_6 на його прохання.

З показань свідка ОСОБА_16 слідує, що 18 червня 2014 року у відділення ПАТ «Акцент Банк», де вона працювала касиром, зайшли ОСОБА_11 та ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_11 хотів обміняти на гривні купюру номіналом 200 євро, а ОСОБА_6 вийшов та чекав його в коридорі. При перевірці купюри, застосовуючи прилад з інфрачервоним випромінюванням, вона виявила, що купюра підроблена, після чого через службу внутрішньої безпеки викликала міліцію. Купюру оцінює як дуже гарну підробку.

Як слідує з показань свідка ОСОБА_17 , 18 червня 2014 року ОСОБА_6 з ОСОБА_11 у відділенні № 422 ПАТ «УкрСиббанк», де свідок працювала, цікавилися обміном євро, але за відсутності в банку гривневої готівки їм було відмовлено.

З показань свідка ОСОБА_18 слідує, що 18 червня 2014 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_11 зверталися до неї, як касира Рівненського відділення ПАТ «Кредобанк» з приводу обміну 200 євро. Перевірка на приладі з ультрафіолетовим випромінюванням відхилень від норми не виявила. Оскільки купюра була дуже гладенька, що викликало у неї сумнів, вона запропонувала ОСОБА_6 написати заяву на експертизу купюри, пояснила порядок і час перевірки, який може тривати до шести місяців, на що останній відмовився, вказавши на те, що довго чекати. При цьому ОСОБА_6 вів себе спокійно.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 по обставинам, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, інформації суду не надали.

Від допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_21 прокурор в судовому засіданні відмовився.

Досліджені в судовому засіданні документи, а саме: висновки експертів від 18 червня 2014 року № 1-104 (т.1 а.с.65-74), від 20 червня 2014 року № 1-105 (т.1 а.с.90-102) та від 15 серпня 2014 року № 1-117 (т.1 а.с.228-232), постанови про визнання підробленої іноземної валюти речовими доказами та приєднання до матеріалів досудового розслідування від 20 червня 2014 року (т.1 а.с.75), від 05 вересня 2014 року (т.1 а.с.103-104) та від 01 вересня 2014 року (т.1 а.с.233-234), протоколи огляду речових доказі від 20 червня 2014 року (т.1 а.с.76), від 05 вересня 2014 року (т.1 а.с.105-108) та від 01 вересня 2014 року (т.1 а.с.235-238), протокол огляду місця події від 18 червня 2014 року (т.1 а.с.78-83), протокол огляду предметів та документів (т.1 а.с.109-115), банківські квитанції про здійснення валюто-обмінних операцій ОСОБА_6 (т.1 а.с.116, т.2 а.с.43-45), протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 червня 2014 року (т.1 а.с.125-127) та від 01 вересня 2014 року (т.1 а.с.191-193), протоколи проведення слідчого експерименту з ОСОБА_11 від 27 серпня 2014 року (т.1 а.с.134-144,) та від 12 вересня 2014 року (т.2 а.с.82-88), акти про дослідження сумнівної банкноти від 02 липня 2014 року № 365, № 366, № 367 (т.1 а.с.204-205,209-210,214-215), протокол огляду документів від 10 вересня 2014 року (т.2 а.с.1011), виписка по особовому рахунку НОМЕР_2 (т.2 а.с.21-22) підтверджують лише факти обміну особисто ОСОБА_6 іноземної валюти євро купюрами номіналом по 200 євро в установах банків, зазначених в обвинувальному акті, та той факт, що вказані купюри є підробленими.

Статтею 199 КК України, зокрема частиною другою цієї статті, встановлена кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі.

Суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується прямим умислом.

Згідно частини другої статті 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Суд визнає, що для наявності в діях особи складу злочину, передбаченого статтею 199 КК України, необхідно встановити, що особа, яка має на меті збут підробленої іноземної валюти та збуває підроблену іноземну валюту, достовірно знає та обізнана про те, що вказана іноземна валюта є підробленою.

Суд звертає увагу на те, що згідно вимог статті 3 Міжнародної конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків ( ОСОБА_22 , 20 квітня 1929 року), яка ратифікована СРСР 03 травня 1931 року і на теперішній час згідно Закону України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року є чинною для України, повинні бути карані як звичайні кримінальні злочини збут підроблених грошових знаків чи дії, спрямовані до збуту, до ввезення в країну або до одержання або до добування для себе підроблених грошових знаків, при умові, що їх підроблений характер був відомий.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердив, що не знав про те, що надані йому ОСОБА_10 для обміну купюри номіналом 200 євро є підроблені, посилаючись на те, що про це йому ОСОБА_10 не повідомляв, сам він до того євро в руках не тримав. Сумнівів у справжності євро у нього не виникало, оскільки у відділеннях банків вони у нього приймалися до обміну.

З показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які, як працівники банків, приймали до обміну від ОСОБА_6 купюри номіналом 200 євро і у яких не виникло сумнівів у справжності цих купюр, в тому числі і після перевірки їх на відповідних приладах, а також з висновків експертів, якими встановлено характер підробки згаданих купюр, слідує, що підробка цих купюр виконана настільки якісно, що виявити її без застосування спеціального обладнання неможливо.

За таких обставин суд визнає, що дослідженими по справі доказами сторони обвинувачення не доведено тієї обставини, що ОСОБА_6 було достовірно відомо про підробку купюр номіналом 200 євро, які здавалися ним для обміну до відділень банків.

На переконання суду, про таку необізнаність обвинуваченого свідчить і сам характер його дій. Так, обмінюючи купюри номіналом 200 євро на гривню, ОСОБА_6 не приховував своєї особи, діяв від свого імені, про що свідчать банківські квитанції про здійснення особисто ним валюто-обмінних операцій (т.1 а.с.116, т.2 а.с.43-45), частину коштів при обміні перераховував на особисту банківську карту, про що свідчить виписка по особовому рахунку НОМЕР_2 (т.2 а.с.21-22), не ухилявся від відеофіксації камерами спостереження, які знаходилися в приміщенням відділень банків, про що свідчить протокол огляду документів від 10 вересня 2014 року (т.2 а.с.1011).

Однією із засад кримінального провадження, як зазначено у статті 7 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Згідно частини четвертої статті 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимог частини другої статті 8 та частини п`ятої статті 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Смирнов проти України» від 15 липня 2010 року, остаточне рішення від 15 жовтня 2010 року (пункт 53) та у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року, остаточне рішення від 17 червня 2011 року (пункт 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявності в діях ОСОБА_6 прямого умислу, і, як наслідок, не доведено, що в його діянні є склад злочину, передбачений ч.2 ст.199 КК України.

За встановлених судом обставин ОСОБА_6 підлягає виправданню по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.199 КК України.

Пpи пpизначеннi покаpання суд вpаховує, що вчинений ОСОБА_6 злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України, вiдповiдно до ст.12 КК Укpаїни, є злочином невеликої тяжкості.

Обставинами, що пом`якшують покаpання, суд визнає щиpе каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне визнання обвинуваченим своєї вини.

Обставин, які обтяжують покаpання, судом не встановлено.

Що стосується особи обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив вперше, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.

Вpаховуючи тяжкiсть вчиненого злочину, його наслiдки, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покаpання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також iншi обставини справи, суд дiйшов висновку пpо необхідність та доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу.

По справі ПАТ «Акцент Банк» в особі Рівненської філії заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів у сумі 23430,10 гривень, як майнової шкоди, завданої банку обміном підроблених євро.

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, цивільний позов ПАТ «Акцент Банк», який ґрунтується на вказаному обвинуваченні, підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ч.3 ст.129 КПК України.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Враховуючи ту обставину, що частина досліджених судом по даному кримінальному провадженню № 12014180010005656 речових доказів постановами слідчого була визнана речовими доказами та приєднана до матеріалів кримінального провадження № 12014180010003536, питання про їх долю в даному кримінальному провадженні вирішенню не підлягає.

З аналогічних підстав не підлягають відшкодуванню і витрати, пов`язані із залученням експерта. При цьому суд також враховує, що судово-технічні експертизи по кримінальному провадженню були проведені в рамках обвинувачення за ч.2 ст.199 КК України, за яким ОСОБА_6 підлягає виправданню.

Керуючись ст.ст.368-371,374,376,392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, та його виправдати за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання штраф у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» в особі Рівненської філії до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів залишити без розгляду.

Речовий доказ по справі довідку про доходи на ім`я ОСОБА_6 від 05 червня 2014 року, що зберігається в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с.42), - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Рiвненської областi через Рiвненський мiський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1