Постанова

від 29.11.2011 по справі 9695/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29 листопада 2011 р. справа № 2-а- 9695/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

представників

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Енергія" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТК ЕнергіяВ» (ідентифікаційний код 32565073), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова №0000842330 від 14.07.2011 року про збільшення сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 581.362,50 грн. (в т.ч. основний платіж - 465.090,00 грн., штрафні санкції - 116.272,50 грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що відображені в акті перевірки від 26.05.2011 року № 2081/233/32565073 висновки податкового органу про вчинення ТОВ «ТК «Енергія»порушень є помилковими. Так, платник податків стверджував, що податкові накладні датовані січнем-лютим 2008р. були включена до складу податкового кредиту з ПДВ березня-травня 2008 року за датою їх отримання від контрагентів. При цьому, ТОВ "ТК Енергія" не вчиняло порушення п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки цією нормою передбачено право, а не обов'язок платника податків подавати скаргу на контрагента, котрий несвоєчасно виписав податкову накладну. Крім того, на думку позивача, оскаржуване рішення прийняте ДПІ поза межами 1095-денного строку після включення вказаних податкових накладних до податкового кредиту. Також позивач зазначив, що у спірних правовідносинах господарські операції з контрагентами : ПП «Градко», ПП «Мегалот», ПП «Вівальді»та ТОВ «Біо-Енергія»мали реальний характер, фактично відбулись, спричинили зміни у структурі та стані активів і зобов'язань, первинні документи за господарськими операціями оформлені належним чином. На думку позивача, факт реального понесення витрат у спірних правовідносинах виключає можливість безпідставного отримання податкової вигоди. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ "ТК Енергія" податковим органом складено акт від 26.05.2011 року № 2081/233/32565073. В ході проведення перевірки встановлено факти порушення ТОВ «ТК «Енергія»податкового законодавства, а саме: включено до складу податкового кредиту ПДВ суми по податковим накладним, які були виписані контрагентами підприємствами в попередніх звітних періодах, при цьому не було виконано пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», які визначають, що підставою для включення відповідних сум цього податку до складу податкового кредиту звітного періоду у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну є заява зі скаргою на такого постачальника з доданими до неї копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг), що в свою чергу призвело до порушення ТОВ "ТК Енергія" вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених документами, визначеними згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»; також встановлено порушення пп.7.4.1, 7.4.4., 7.4.5.п.7.4.ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», а саме: включення до складу податкового кредиту за господарськими операціями в межах нікчемних правочинів ПП «Градко», ПП «Мегалот», ПП «Вівальді»та ТОВ «Біо -Енергія». Факт нікчемності правочинів встановлено при перевірці зазначених контрагентів іншими органами податкової служби. Посилаючись на викладені вище мотиви, відповідач просив суд ухвалити рішення про залишення позову без задоволення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази , виходить з наступних підстав та мотивів.

З 24.04.2011 р. по 26.05.2011 року ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТК «Енергія»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 26.05.2011 року №2081/233/32565073.

З посиланням на зазначений акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення №0000842330 від 14.07.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 581.362,50 грн. (в т.ч. основний платіж - 465.090,00 грн., штрафні санкції - 116.272,50 грн.).

Як з'ясовано судом, фактичними підставами для винесення спірного рішення слугували відображені в акті від 26.05.2011 року №2081/233/32565073 висновки контролюючого органу про порушення ТОВ "ТК "Енергія" п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ березня - травня 2008р. податкових накладних, що датовані січнем-лютим 2008р. за відсутності факту подання платником податків письмових скарг на контрагентів, винних у несвоєчасному виписуванні таких податкових накладних; про порушення ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 і п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", а саме: формування податкового кредиту з ПДВ в межах укладених з ПП "Градко", ПП "Мегалотт", ПП "Вівальді", ТОВ "Біоенергія" правочинів, які є нікчемними.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених суджень суб'єкта владних повноважень, судом встановлено наступне.

По епізоду порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ"

За матеріалами справи ТОВ "ТК "Енергія" до складу податкового кредиту з ПДВ лютого 2008р. були включені податкові накладні по ТОВ ТД «Фортіс Лайт»і.п.н.239194720308 п/н № 3 від 12.01.08р. на суму ПДВ 502,75грн., (а.с.23 т.1, аркуш акту перевірки 44);

- до складу податкового кредиту з ПДВ березня 2008р. були включені податкові накладні по ПП НВФ " Інноваційні системи та технології"" код 352464020387 п/н № 188 від 11.01,2008р. на суму ПДВ 2200грн., п/н № 194 від 18.01.2008р. на суму ПДВ 5000грн., п/н № 189 від 11.01.2008р. на суму ПДВ 2633,33грн., п/н № 190 від 11.01.2008р. на суму ПДВ 2200грн., п/н № 191 від

11.01.2008р. на суму ПДВ 2633,33грн.,п/н № 192 від 11.01.2008р. на суму ПДВ 2200грн.,п/н № 193 від 11.01.2008р. на суму ПДВ 2633,33грн., п/н № 195 від 18.01,2008р. на суму ПДВ 7500грн., п/н № 196 від 18.01.2008р. на суму ПДВ 5000грн. (а.с.23 т.1, аркуш акту перевірки 44);

- до складу податкового кредиту з ПДВ квітня 2008р. були включені податкові накладні ТОВ „ Профлайн"і.п.н.324545626569 п/н № 00056 від 04.02.08р. на суму ПДВ 1793,24грн., ТОВ „Еко-Безпека" і.п.н. 347138026585 № 129 від 29.02.2008р. на суму ПДВ 2400грн., ТОВ „ УкрБуд Газинвест"і.п.н. 322094426551 п/н № 32 від 04.02.2008р. на суму ПДВ 3333,33 грн., ТОВ „ Акуна Бізнес"і.п.н. 348689908294, п/н № АБ- 02.11.002 від 11.02.2008р. на суму ПДВ 3150грн., п/н № АБ- 02.06.004 від 06.02.2008р. на суму ПДВ 3150грн., ПП СФ „ Харків металл" і.п.н. 3463040250384 п/н № 362 від 04.01.2008р. на суму ПДВ 3333,33грн., п/н № 363 від04.01.2008р. на суму ПДВ 5000грн. (а.с.23 т.1, аркуш акту перевірки 44);

- до складу податкового кредиту з ПДВ травня 2008р. були включені податкові накладні по наступним підприємствам: АТ „ Екосистема"і.п.н. 12837220340 п/н № 124 від 14.02.2008р. на суму ПДВ 2520грн. Завод металаконструкцій ОДЕБП і.п.н. 046249111272 п/н № 109 від 25.02.2008р. на суму ПДВ 6666,67грн. п/н № 122 від 28.02.2008р. на суму ПДВ 11213,26грн. АТ „ Системи охорони" і.п.н. 233186520374 п/н № 14 від 04.02.2008р. на суму ПДВ 3218,34грн. п/н № 37 від 22.02.2008р. на суму ПДВ 3155,84грн. п/н № 54 від 26.02.2008р. на суму ПДВ 3328,67грн. п/н № 55 від 29.02.2008р. на суму ПДВ 3155,84грн. п/н № 56 від 29.02.2008р. на суму ПДВ 3155,84грн. п/н № 57 від 29.02.2008р. на суму ПДВ 3328,67грн. ПП СФ „ Харків металл" і.п.н. 346304020384 п/н № 423 від 04.02.2008р. на суму ПДВ 2700грн. п/н №424 від 01.02.2008р. на суму ПДВ 5545грн. п/н № 425 від 05.02.2008р. на суму ПДВ 2700грн. п/н № 426 від 05.02.2008р. на суму ПДВ 3791,67грн. п/н № 427 від 06.02.2008р. на суму ПДВ 8580грн., п/н № 428 від 06.02.2008р. на суму ПДВ 1383,33грн. п/н № 429 від 07.02.2008р. на суму ПДВ 2700 грн. п/н № 430 від 07.02.2008р. на суму ПДВ 1603,33грн. п/н № 431 від 08.02.2008р. на суму ПДВ 3646,67грн. п/н № 432 від 11.02.2008р. на суму ПДВ 3436,67грн. п/н № 433 від 11.02.2008р. на суму ПДВ 4728,33грн. п/н № 434 від 11.02.2008р. на суму ПДВ 2900грн. п/н № 435 від 12.02.2008р. на суму ПДВ 4741,67грн. п/н № 436 від 12.02.2008р. на суму ПДВ 3453,33грн. п/н № 437 від 14.02.2008р. на суму ПДВ 3408,33грн. п/н № 438 від 14.02.2008р. на суму ПДВ 12973,33грн. п/н № 439 від 14.02.2008р. на суму ПДВ 3333,33грн. п/н № 440 від 15.02.2008р. на суму ПДВ 3333,33грн. п/н № 441 від 18.02.2008р. на суму ПДВ 2700грн. п/н № 442 від 18.02.2008р. на суму ПДВ 5176,67грн. п/н № 443 від 18.02.2008р. на суму ПДВ 2700грн., п/н № 444 від 18.02.2008р. на суму ПДВ 2700грн., п/н № 445 від 19.02.2008р. на суму ПДВ 2581,67грн.,п/н № 446 від 20.02.2008р. на суму ПДВ 2700грн.,п/н № 447 від 20.02.2008р. на суму ПДВ 1960грн.,п/н № 448 від 21.02.2008р. на суму ПДВ 2566,67грн.,п/н № 452 від 01.02.2008р. на суму ПДВ 2700грн.,п/н № 453 від 12.02.2008р. на суму ПДВ 7366,67грн., п/н № 454 від 13.02.2008р. на суму ПДВ 7520грн., п/н № 455 від 14.02.2008р. на суму ПДВ 5958,33грн., п/н № 456 від 15.02.2008р. на суму ПДВ 8216,67грн., п/н № 457 від 18.02.2008р. на суму ПДВ 5373,33грн., п/н № 458 від 19.02.2008р. на суму ПДВ 2816,67грн., п/н № 459 від 20.02.2008р. на суму ПДВ 9266,67грн.,п/н № 460 від 20.02.2008р. на суму ПДВ 14733,33грн.,п/н № 461 від 22.02.2008р. на суму ПДВ 5913,33грн.,п/н № 462 від 25.02.2008р. на суму ПДВ 7216,67грн.,п/н № 463 від. 25.02.2008р. на суму ПДВ 4960грн.,п/н № 464 від 26.02.2008р. на суму ПДВ 2966,67грн.,п/н № 465 від 26.02.2008р. на суму ПДВ 2916,67грн. (а.с.23 т.1, аркуш акту перевірки 44).

Судом встановлено, що ДПІ в ході проведення перевірки не було виявлено фактів подвійного віднесення перелічених податкових накладних до складу податкового кредиту з ПДВ, фактів неналежного оформлення перелічених податкових накладних, фактів включення перелічених податкових накладних на збільшення податкового кредиту з ПДВ в іншому звітному податковому періоді, ніж період отримання таких податкових накладних.

Єдиним мотивом, покладеним в основу судження податкового органу про вчинення платником податків порушення за даним епізодом, є відсутність письмових скарг ТОВ "ТК "Енергія" на контрагентів.

Матеріалами справи (а.с.117-156 т.1) підтверджено, що перелічені податкові накладні не відносились платником податків на збільшення податкового кредиту з ПДВ двічі.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (речення 1 абз.1 п.п.7.2.6); у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7).

Системно проаналізувавши положення Закону України "Про ПДВ", суд прийшов до висновку, що законодавцем не визначено спосіб видачі постачальником складеної ним податкової накладної на адресу покупця, що означає можливість передачі такої податкової накладної як особисто представнику покупця, так і направлення податкової накладної засобами поштового зв'язку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на приписи п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 і п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" суд відмічає, що скарга на постачальника є підставою для отримання права на податковий кредит лише в разі фактичної відсутності самої податкової накладної, котра протиправно не була виписана постачальником товару (робіт, послуг). Натомість, в разі наявності податкової накладної скарга не є обов'язковою умовою для набуття платником податків права на податковий кредит.

Оскільки у спірних правовідносинах в лютому - травні 2008р. податковий кредит формувався ТОВ "ТК "Енергія" виключно на підставі податкових накладних, що визнано відповідачем як в ході перевірки, так і в ході розгляду справи і відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано доводів платника податку про отримання податкових накладних із запізненням, то судження контролюючого органу про порушення ТОВ ТК "Енергія" п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" слід визнати недоведеним.

По епізоду порушення ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"

За матеріалами справи між позивачем, ТОВ «ТК «Енергія»(в якості Замовника) та ПП «Градко»(в якості Виконавця) було укладено письмові правочини у формі договорів про надання послуг та виконання робіт, а саме: 24.11.2010 року було укладено Договір №01/12-Г, предметом якого було виконання підготовчих та будівельно -монтажних робіт на об'єкті будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою с.Семимогила Глобінського району Полтавської області (а.с.157-158 т.1); 26.11.2010 року було укладено Договір №02/12-Г, предметом якого було виконання підготовчих та будівельно -монтажних робіт на об'єкті будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Харків, майдан Свободи, 5 (а.с.164-165 т.1); 26.11.2010 року було укладено Договір №03/12-Г, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Чернігів, вул.Квіткова, 17 (а.с.168-169 т.1); 26.11.2010 року було укладено Договір №04/12-Г, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою Чернігівська область, Прилуцький район, с.Сухопалова, вул..Чернігвська, 45-Б (а.с.172-173 т.1); 26.11.2010 року було укладено Договір №05/12-Г, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Рівне, вул.Млинівська, 7 (а.с.176-177 т.1); 26.11.2010 року було укладено Договір №06/12-Г, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Тернопіль, вул.Промислова, 20 (а.с.180-181).

Оцінивши перелічені вище документи, суд зазначає, що вказані договори є належними та допустимими доказами факту вчинення між позивачем та ПП "Градко" правочинів в розумінні ст.202 ЦК України, доказів невідповідності перелічених договорів вимогам ст.203 ЦК України за формою договорів та змістом прав і обов'язків судом в ході розгляду справи не виявлено.

На підвердження реальності господарських операцій, що відбулись в межах перелічених вище правочинів ТОВ "ТК "Енергія" подано до суду копії акту приймання -передачі робіт №1037 від 23.12.2010 року на суму 187.290,00 грн., податкової накладної №1037 від 23.12.2010 року на загальну суму 187.290,00 грн. (в тому числі ПДВ - 31.215,00 грн.), акту приймання -передачі робіт №1042 від 24.12.2010 року на суму 29.975,00 грн., податкової накладної №1042 від 24.12.2010 року на загальну суму 29.975,00 грн. (в тому числі ПДВ - 4995,83 грн.); акту приймання -передачі робіт №735 від 07.12.2010 року на суму 14.400,00 грн., податкової накладної №735 від 07.12.2010 року на загальну суму 14.400,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2.400,00 грн.); акту приймання - передачі робіт №734 від 07.12.2010р. на загальну суму 14.400,00грн., податкової накладної №734 від 07.12.2010р. на загальну суму 14.400,00грн. (в тому числі ПДВ - 2.400,00грн.); акту приймання -передачі робіт №790 від 09.12.2010 року на суму 14.400,00 грн., податкової накладної №790 від 09.12.2010 року на загальну суму 14400,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2400,00 грн.); акту приймання -передачі робіт №831 від 10.12.2010 року на суму 14400,00 грн., податкової накладної №831 від 10.12.2010 року на загальну суму 14400,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2400,00 грн.) (а.с.159- 183 т.1).

З пояснень представника позивача судом встановлено, що отримані роботи оприбутковано ТОВ "ТК "Енергія" за даними рахунку 631-231. Відповідачем в ході розгляду справи не спростовано обгрунтованості даного доводу платника податків.

Зобов'язання по оплаті вартості робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями №730 від 28.12.2010 року на загальну суму 102.000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 17000,00 грн.), №750 від 29.12.2010 року на загальну суму 30.000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.), №28 від 13.01.2011 року на загальну суму 55.290,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9215,00 грн.); з платіжним дорученням №42 від 18.01.2011 року на загальну суму 29975,00 грн. (в тому числі ПДВ - 4995,83 грн.);згідно з платіжним дорученням №38 від 18.01.2011 року на загальну суму 14400,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2400,00 грн.); згідно з платіжним дорученням №40 від 18.01.2011 року на загальну суму 14400,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2400,00 грн.); згідно з платіжним дорученням №41 від 18.01.2011 року на загальну суму 14400,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2400,00 грн.). В ході розгляду справи відповідачем не доведено факту відсутності витрат платника податків у спірних правовідносинах, безготівкові кошти були списані з банківських рахунків ТОВ "ТК "Енергія", а відтак, вибули з права приватної власності даного суб'єкта господарювання. Жодних доказів повернення цих коштів до позивача суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи до суду не подав. Доказів пов'язаності позивача та ПП "Градко" в розумінні п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", доказів обізнаності даних суб'єктів господарювання з обставинами господарської діяльності один одного, доказів досягнення між ними домовленості на виписування податкових накладних без фактичного проведення господарських операцій суб'єктом владних повноважень в ході розгляду справи до суду не подано.

На момент укладення згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Досліджуючи питання реальності господарських операцій, що були вчинені в межах перелічених вище правочинів, суд дійшов висновку, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд робить висновок, що оглянуті документи не мають недоліків, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак оглянуті документи сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів, не надано доказів того, що оглянуті документи не призвели до зміни в структурі активів і зобов'язань ТОВ "ТК "Енергія".

Посилання відповідача на складений Кіровоградською ОДПІ акт перевірки діяльності ПП «Градко»від 06.04.2011 р. №263/1520/37297759 не можуть бути визнані судом беззаперечним доказом нікчемності правочинів або нереальності господарських операцій, так як в силу ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України лише висновку одного органу податкової служби України про нікчемність вчинених платником податків правочинів або нереальність проведених ним господарських операцій є недостатньо для обгрунтованого судження іншого податкового органу (в даному випадку - ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова) про порушення контрагентом зазначеного суб'єкта господарювання, тобто позивачем, вимог закону.

За своїм змістом та суттю вчинення платником податків діяння по відображенню в податковому обліку та податкових деклараціях наслідків нікчемного правочину або показників господарських операцій, які в реальності не відбулись, є кримінально караним діянням за ознаками складів злочинів, що передбачені ст.ст.191, 212, 358, 364, 365, 366 Кримінального кодексу України.

З огляду на вказане доводи податкового органу про нікчемність правочину або нереальність господарських операцій мають доводитись податковим органом шляхом подання до адміністративного суду таких, що набрали законної сили вироків судів у кримінальних справах, рішень адміністративних судів про стягнення одержаного за нікчемними правочинами або про визнання угод недійсними та стягнення одержаного чи належного до одержання за такими угодами.

В ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень зазначених судових актів до суду не подав.

В силу приписів ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, адміністративний суд позбавлений можливості перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень і обгрунтовувати спірні рішення суб''єкта владних повноважень іншими мотивами, ніж ті, якими він керувався при їх винесенні.

Оскільки складений податковим органом акт перевірки не є безумовним доказом вчинення платником податків нікчемного правочину або нереальності господарських операцій, а іншими доказами реальність господарських операцій між ТОВ "ТК "Енергія" та ПП "Градко" не була спростована відповідачем в ході розгляду справи, то судження ДПІ про порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" за даним епізодом слід визнати недоведеним.

Як встановлено судом, між позивачем, ТОВ «ТК «Енергія»(в якості Покупця) та ПП «Мегалотт ЛТД»(в якості Продавця) було вчинено правочини з придбання товарів, які оформлені видатковими накладними №02.04.0001 від 02.04.2010 року та №01.03.0001 від 15.03.2010 року, податковими накладними №921 від 02.04.2010 року на загальну суму 15900,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2650,00 грн.) та №759 від 15.03.2010 року на загальну суму 28337,64 грн. (в тому числі ПДВ - 4722,94 грн.) (а.с.185-193 т.1).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №11 від 26.04.2010 року на загальну суму 17601,68 грн. (в тому числі ПДВ - 2933,61 грн.), платіжним дорученням №184 від 26.04.2010 року на загальну суму 10735,96 грн. (в тому числі ПДВ - 1789,33 грн.), платіжним дорученням №128 від 18.05.2010 року на загальну суму 13250,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2650,00 грн.).

Перевіривши питання реальності господарських операцій за переліченими первинними документами, суд відзначає, що зазначені документи не містять недоліків в оформлені, виписані правоздатними і дієздатними суб'єктами господарювання. З матеріалів справи не вбачається наявності у позивача інтересу в отриманні товарів саме від ПП "Мегалот ЛТД". Підтвердженим матеріалами справи фактом проведення розрахунків в безготівковій формі не підтверджується довід суб''єкта владних повноважень про наявність у ТОВ "ТК "Енергія" наміру безпідставно отримати податкову вигоду за взаємовідносинами із згаданим контрагентом.

Таким чином, перелічені вище первинні документи сприймаються судом як належні та допустимі докази на підтвердження доводу позивача про реальність господарських операцій.

Судом в ході розгляду справи також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару, відсутності документів про перевезення товару, завищення показників вартості придбаного товару, невикористання позивачем товару при організації господарської діяльності не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

На момент укладення правочинів позивач та ПП "Мегалот ЛТД" мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб.

За таких обставин, довід відповідача про нікчемність спірних правочинів в силу ст.ст.70, 86 КАС України не може бути визнаний судом достатнім доказом порушення ТОВ "ТК "Енергія" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", так як зазначений довід базується виключно на судженнях складеного ДПІ у Приморському районі м.Одеси акту перевірки діяльності ПП «Мегалотт»від 16.09.2010 року №1427/23-3/35881418, а податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на встановлення нікчемності вчинених платниками податків правочинів.

Таким чином, судження суб'єкта владних повноважень про порушення закону за даним епізодом порушення слід визнати недоведеним.

З наявних у справі документів слідує, що між позивачем, ТОВ «ТК «Енергія»(в якості Замовника) та ПП «Вівальді»(в якості Виконавця) було укладено письмові правочини у формі договорів про надання послуг та виконання робіт, а саме: 12.05.2008 року було укладено Договір №52/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Харків, вул.Гамарніка, 12. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 04.07.2008 року на суму 30000,00 грн., податковою накладною №28 від 04.07.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.). 12.05.2008 року було укладено Договір №53/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Харків, вул.Постишева, 4а. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 07.07.2008 року на суму 30000,00 грн., податковою накладною №43 від 07.07.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.). 19.05.2008 року було укладено Договір №54/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Південне, вул.Кірова, 3. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 29.08.2008 року на суму 30000,00 грн., податковою накладною №148 від 28.08.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.). 19.05.2008 року було укладено Договір №55/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Харків, вул.Клочківська, 202. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 29.08.2008 року на суму 30000,00 грн., податковою накладною №149 від 28.08.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.). 19.05.2008 року було укладено Договір №56/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Ізюм, башта ХОРТПЦ. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 08.08.2008 року на суму 30000,00 грн., податковою накладною №48 від 08.08.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.). 11.06.2008 року було укладено Договір №71/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою Харківська область, с.Таволжанка, вул.Перемоги, 1а. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 02.10.2008 року на суму 30000,00 грн., податковою накладною №20 від 02.10.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.). 02.07.2008 року було укладено Договір №72/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Харків, вул.Сумська, 17. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 06.10.2008 року на суму 30000,00 грн., податковою накладною №39 від 06.10.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.). 02.07.2008 року було укладено Договір №73/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою м.Харків, вул.Квітки Основяненка, 12. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 09.10.2008 року на суму 30000,00 грн., податковою накладною №50 від 09.10.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.). 4.07.2008 року було укладено Договір №74/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по узгодженню робочого проекту щодо об'єкту будівництва базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою Харківська область, с.Наталине. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 15.10.2008 року на суму 45000,00 грн., податковою накладною №84 від 15.10.2008 року на загальну суму 45000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7500,00 грн.). 20.08.2008 року було укладено Договір №75/ВЮ, предметом якого було виконання комплексу робіт по оформленню договору оренди земельної ділянки для розміщення базової станції оператору мобільного зв'язку за адресою с.Мощун, Київська область, Київо-Святошинський район. В межах згаданого правочину позивачем була здійснена передплата шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №1202 від 11.11.2008 року на загальну суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.) та отримано податкову накладну №58 від 11.11.2008 року на суму 30000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5000,00 грн.).

Перевіривши довід суб'єкта владних повноважень про нереальність перелічених господарських операцій, суд дійшов висновку, що перелічені вище первинні документи складені без недоліків, а тому враховуються судом як належні та допустимі докази на підтвердження дійсності господарських операцій.

Доводи відповідача з цього приводу на увагу суду не заслуговують, так як документи про відсутність ПП "Вівальді" за місцезнаходженням датовані червнем 2010р. (акт №1362/18-011/32871564 від 14.06.2010р., акт №1285 від 14.06.2010р.), вереснем 2010р. (акт №589/15-237 від 19.09.2010р.) і жовтнем 2010р. (акт №19122/7/18-011 від 25.10.2010р.) у той час як господарські взаємовідносини між позивачем та ПП "Вівальді" мали місце протягом липня - листопада 2008р.

Не заслуговують на увагу суду також і посилання ДПІ про неможливість здійснення господарської діяльності суб'єктами права за другою та попередніми ланками постачання робіт, так як ст.61 Конституції України прямо встановлено індивідуальну юридичну відповідальність і позивач не може нести відповідальності за діяння вчинені іншими суб'єктами господарювання.

Суд не може визнати достатнім доказом порушення ТОВ ТК "Енергія" вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" лише складений ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова акт перевірки діяльності ПП "Вівальді" від 25.10.2010р. №19122/7/18-011 та від 14.06.2010р. №1362/18-011/32871564, так як судження контролюючого органу про нікчемність правочину або нереальність господарських операцій має узгоджуватись з вимогами ч.3 ст.2 КАС України в частині обгрунтованості та ч.2 ст.71 КАС України в частині доведеності, а не грунтуватись виключно на судженнях іншого органу податкової служби.

За таких обставин, судження ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова про порушення ТОВ "ТК "Енергія" вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" за даним епізодом визнається судом недоведеним.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем, ТОВ «ТК «Енергія»(в якості Замовника) та ТОВ «Біо Енергія»(в якості Виконавця) було укладено письмові правочини у формі договорів про надання послуг та виконання робіт, а саме: 14.04.2010 року було укладено Договір №09-7/БЕ, предметом якого було виконання комплексу підготовчих та будівельно -монтажних робіт з прокладання кабелю на об'єкті будівництва базової станції оператора мобільного зв'язку в м.Харків на ОСОБА_3 65. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 02.08.2010 року на суму 19404,00 грн., податковою накладною №630 від 02.08.2010 року на загальну суму 19404,00 грн. (в тому числі ПДВ - 3234,00 грн.). 12.05.2010 року було укладено Договір №16/БЕ, предметом якого було узгодження робочого проекту та виконання комплексу підготовчих та будівельно -монтажних робіт з прокладання кабелю на об'єкті будівництва базової станції оператора мобільного зв'язку в м.Харків вул..Калініна, 85. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 02.08.2010 року на суму 15300,00 грн., податковою накладною №628 від 02.08.2010 року на загальну суму 15300,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2550,00 грн.). 12.05.2010 року було укладено Договір №17БЕ, предметом якого було узгодження робочого проекту та виконання комплексу підготовчих та будівельно -монтажних робіт з прокладання кабелю на об'єкті будівництва базової станції оператора мобільного зв'язку в м.Харків вул.Щаслива, 1. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 02.08.2010 року на суму 75960,00 грн., податковою накладною №604 від 02.08.2010 року на загальну суму 75960,00 грн. (в тому числі ПДВ - 12660,00 грн.). 18.05.2010 року було укладено Договір №28/БЕ, предметом якого було узгодження робочого проекту та виконання комплексу підготовчих та будівельно -монтажних робіт на об'єкті будівництва базової станції оператора мобільного зв'язку в м.Київ. вул.Електротехнічна, 45. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 02.08.2010 року на суму 43200,00 грн., податковою накладною №718 від 02.08.2010 року на загальну суму 43200,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7200,00 грн.). 20.07.2010 року було укладено Договір №36/БЕ, предметом якого було виконання комплексу підготовчих та будівельно -монтажних робіт на об'єкті будівництва базової станції оператора мобільного зв'язку в с.Мар'янівка Барановського району Житомирської області. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 29.09.2010 року на суму 231000,00 грн., податковими накладними №647 від 18.08.2010 року, №654 від 20.08.2010 року, №670 від 26.08.2010 року, №685 від 30.08.2010 року, №642 від 17.08.2010 року на загальну суму 231000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 38500,00 грн.). 20.07.2010 року було укладено Договір №37/БЕ, предметом якого було узгодження робочого проекту та виконання комплексу підготовчих та будівельно -монтажних робіт на об'єкті будівництва базової станції оператора мобільного зв'язку в м.Київ вул.Амосова, 6. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 12.08.2010 року на суму 19380,00 грн., податковою накладною №719 від 12.08.2010 року на загальну суму 19380,00 грн. (в тому числі ПДВ - 3230,00 грн.). 20.07.2010 року було укладено Договір №38/БЕ, предметом якого було узгодження робочого проекту та виконання комплексу підготовчих та будівельно -монтажних робіт на об'єкті будівництва базової станції оператора мобільного зв'язку в м.Одеса вул.Аеропортовська, 4. В межах згаданого правочину була проведена господарська операція, яка оформлена актом приймання -передачі робіт від 02.08.2010 року на суму 52950,00 грн., податковою накладною №715 від 02.08.2010 року на загальну суму 52950,00 грн. (в тому числі ПДВ - 8825,00 грн.).

Зобов'язання по оплаті вартості робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням №364 від 13.08.2010 року на загальну суму 19404,00 грн. (в тому числі ПДВ - 3234,00 грн.), згідно з платіжним дорученням №365 від 13.08.2010 року на загальну суму 15300,00 грн. (в тому числі ПДВ - 2550,00 грн.), з платіжними дорученнями №366 від 13.08.2010 року, №154, №367, №368 від 17.08.2010 року на загальну суму 75960,00 грн. (в тому числі ПДВ - 12660,00 грн.), з платіжним дорученням №718 від 02.08.2010 року на загальну суму 43200,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7200,00 грн.), з платіжними дорученнями №374 від 18.08.2010 року, №378 від 20.08.2010 року, №382 від 26.08.2010 року, №388 від 30.08.2010 року, №369 від 17.08.2010 року на загальну суму 231000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 38500,00 грн.), з платіжним дорученням №156 від 30.08.2010 року, з платіжним дорученням №392 від 01.09.2010 року на загальну суму 19380,00 грн. (в тому числі ПДВ - 3230,00 грн.), з платіжним дорученням №399 від 08.09.2010 року на загальну суму 20000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 3333,33 грн.).

Оцінивши перелічені документи на предмет підтвердження доводів позивача про реальність господарських операцій, суд дійшов висновку, оглянуті документи не мають недоліків, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак оглянуті документи сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів, не надано доказів того, що оглянуті документи не призвели до зміни в структурі активів і зобов'язань ТОВ "ТК "Енергія".

З огляду на наявність в матеріалах справи перелічених документів і неподання ДПІ доказів нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Біо Енергія" сам лише складений Дніпропетровською МДПІ акт перевірки діяльності ТОВ "Біо Енергія" від 02.02.2010р. №2435/7/23-409 та від 01.02.2011р. №50/23-4/33766899 не може бути визнаний судом достатнім і належним доказом факту нікчемності, так як у спірних правовідносинах ТОВ "ТК "Енергія" були понесені витрати по оплаті вартості робіт, а отримані роботи за своїм характером повністю узгоджуються з напрямом господарської діяльності позивача та були використані ним в господарській діяльності без збитку.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, ТОВ «ТК «Енергія»здійснює господарську діяльність в сегменті будівництва ліній зв'язку.

Доказів фізичної відсутності товару чи ненадання послуг, неотримання робіт у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару, послуг, робіт не за призначенням, їх несумісності з напрямом господарської діяльності відповідач, ДПІ в ході розгляду справи до суду не подав.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

В ході розгляду справи відповідачем визнано, що на момент виписування податкових накладних у спірних правовідносинах ПП «Градко», ПП «Мегалот», ПП «Вівальді»та ТОВ «Біо -Енергія»не втратили правового статусу платника ПДВ, податкові накладні складені належним чином, не мають недоліків.

За правилом п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані податкові накладні, а також здійснена часткова оплата за товари (роботи і послуги) шляхом безготівкових розрахунків, тобто позивачем виконані визначені законом вимоги для набуття права на збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірних правочинів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12L2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.012011р. за №34/18772), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.122010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.122010р. за №1440/18735), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, послуг, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару, робіт, послуг в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача - ПП «Градко», ПП «Мегалот», ПП «Вівальді»та ТОВ «Біо-Енергія», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Додатково суд бере до уваги, що згідно зі змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про нікчемність укладених між ТОВ «ТК «Енергія»та ПП «Градко», ПП «Мегалот», ПП «Вівальді», ТОВ «Біо -Енергія»спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акти інших органів податкової служби.

Інших мотивів, окрім нікчемності спірних правочинів за висновками ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення - рішення не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обгрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «ТК «Енергія»та ПП «Градко», ПП «Мегалот», ПП «Вівальді», ТОВ «Біо -Енергія».

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення ТОВ "ТК «Енергія»п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Енергія" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова №0000842330 від 14.07.2011 року в повному обсязі.

3.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 05.12.2011 року.

Суддя Старосєльцева О.В.