Постанова

від 30.09.2015 по справі 821/2066/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2066/15-а

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганій С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області до представництва товариства з обмеженою відповідальністю "Юнитек" про стягнення податкового боргу по орендній платі за землі державної та комунальної власності,

встановив:

Скадовська об'єднана державна податкова інспекція ДФС у Херсонській області (далі- позивач, Скадовська ОДПІ) звернулась з адміністративним позовом до представництва товариства з обмеженою відповідальністю «Юнитек» (далі - відповідач, ПТОВ “Юнитек”), у якому просить стягнути кошти з рахунків у банках, що його обслуговують в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за земльні ділянки державної або комунальної власності в сумі 64805,08 грн. та накласти арешт на вказані рахунки.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач має податковий борг на загальну суму 64805,08 грн., який на день звернення до суду відповідачем не сплачено. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, а надіслане йому повідомлення повернуте поштовим відділенням з відміткою "организации нет".

Згідно ч.8 ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така кореспонденція вручена належним чином (ч.11 ст.35 КАС України).

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ПТОВ «Юнитек» зареєстровано та знаходиться за адресою: 75700, Херсонська обл., Скадовський район, м.Скадовськ, вул.Петровського, 5 Б. та перебуває на податковому обліку в Скадовській ОДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи, ПТОВ «Юнитек» до Скадовської ОДПІ було подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2014р., якою відповідач самостійно визначив суми грошових зобов'язань у розмірі 64819,47 грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0008811500 від 06.11.2014р. відповідачу донараховано штрафну санкцію у сумі 538,26 грн.

На момент виникнення боргу у платника податків рахувалася переплата в сумі 552,65 грн. Згідно розрахунку за відповідачем рахується борг станом на 25.06.2015р. у сумі 64805,08 грн.

Податковим органом надсилалась на юридичну адресу ПТОВ «Юнитек» податкова вимога форми «Ю» від 06.11.2014р. №1153-25 на суму 48061,96 грн., яка була отримана відповідачем 12.11.2014р., відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до даних з витягу облікової картки ПТОВ «Юнитек», сума заборгованості з орендної плати з юридичних осіб становить 64805,08 грн.

Не сплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань по сплаті орендної плати з юридичних осіб обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правиламистатті 86 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до положеньстатті 67 Конституції України(тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп.16.1.4п.16.1статті16 Податкового кодексу України(далі -ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156п.14.1статті14 ПК України).

Відповідно до п.57.1статті57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту54.3статті54цьогоКодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3статті57 ПК України).

Згідно з п.59.1статті59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту59.3статті59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.5статті59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175п.14.1статті14 ПК України).

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями у загальному розмірі 64805,08 грн. відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Отже, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань по сплаті орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 64805,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковою деклараціяєю, прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, обліковою карткою такого платника податку.

У відповідності до пп.14.1.137п.14.1статті14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2статті41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п.95.1статті95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3статті95 ПК України).

Щодо вимоги про накладення арешту на рахунки ПТОВ «Юнитек» з метою погашення податкового боргу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як зазначалося вище, то судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу у загальній сумі 64805,08 грн. та право у податкового органу щодо звернення до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу.

На підтвердження здійснення заходів щодо виявлення майна, що належить відповідачу, позивач надав суду: довідку Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №29334318 про відсутність за відповідачем речових прав на нерухоме майно, Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області за № 1350 від 27.05.2015р. про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки за боржником, ВДАІ з ОАТ Скадовського району УМВС України в Херсонській області від 21.05.2015р. про відсутність зареєстрованого автомототранспорта за відповідачем.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п.20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Суд зазначає, що Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків в сумі 64805,08 грн., який має несплачений податковий борг в сумі 64805,08 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.1статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми заборгованості відповідачем суду надано не було.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків представництва товариства з обмеженою відповідальністю «Юнитек» (код ЄДРПОУ 26185149) у банках, що його обслуговують в рахунок погашення податкового боргу в сумі 64805,08 грн. (шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ять гривень 08 коп.) по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності до місцевого бюджету Скадовської міської ради, код платежу 18010600 (рахунок №33219812700268, код отримувача 37888409, УДКСУ в Скадовському районі, МФО 852010).

Накласти арешт на кошти та інші цінності представництва товариства з обмеженою відповідальністю «Юнитек» (код ЄДРПОУ 26185149), що знаходяться у банках, всього на загальну суму 64805,08 грн. (шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ять гривень 08 коп.) з метою погашення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Циганій С.І.

кат. 8.2.3