Постанова

від 01.10.2015 по справі 821/3099/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3099/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до фермерського господарства "Журавський І Н" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень місяць 2015 року в розмірі 1067,46 грн., -

встановив:

01 вересня 2015 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ) до фермерського господарства "Журавський І Н" (далі - відповідач, ФГ «Журавський І Н») з позовними вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень місяць 2015 року в розмірі 1067,46 грн.

Позивач зазначає, що за серпень місяць 2015 року сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п. б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишній працівниці відповідача ОСОБА_1 склала 1067,46 грн., яка не була сплачена відповідачем. З посиланням на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень місяць 2015 року в розмірі 1067,46 грн.

Представник позивача 30 вересня 2015 року заявив клопотання про розгляд справи без участі представників позивача.

Відповідач 30 вересня 2015 року надіслав заперечення, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким змінений податковий статус господарства не містить припису про застосування до нього не існуючих раніше зобов'язань, а саме обов'язок здійснення відшкодування фактичних витрат з пенсійних виплат за минулими правовідносинами, коли такий обов'язок був відсутній. З посиланням на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказує на протиправність дій позивача. Все це на думку відповідача є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

В п.2 резолютивної частини заперечення на позовну заяву про стягнення заборгованості представник відповідача просить здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ФГ «Журавський І Н» з 01 січня 2015 року є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей», передбачено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Згідно пункту 2 вказаної постанови право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

За наявними в матеріалах справи документами встановлено наступне.

08 липня 2005 року громадянці ОСОБА_1 була призначена пільгова пенсія за віком на пільгових умовах, згідно п. «ж» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсія була призначена, зокрема, на підставі довідки ФГ «Журавський І Н» від 11 липня 2005 року №1, довідки Шевченківської сільської ради Скадовського району від 14.07.2005. Відповідно до довідки ФГ «Журавський І Н» ОСОБА_1 з 01 червня 2004 року працює робітницею у фермерському господарстві та була зайнята вирощуванням овочів, іншими роботами в сільськогосподарському виробництві. Згідно довідки Шевченківської сільської ради Скадовського району Херсонської області від 14.07.2011, ОСОБА_1 має п'ятеро дітей, всі досягли 8-річного віку ( на момент надання довідки наймолодшому з них вже виповнилось 14 років).

Таким чином, судом встановлено наявність правових підстав для призначення зазначеній громадянці пільгової пенсії згідно п. «ж» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно абзацу четвертого п. 1 ст. 2 вказаного Закону для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідач є платником єдиного податку четвертої групи.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Тобто, з 01.01.2015 відповідач повинен відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до пункту «ж» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення нею загальновстановленого пенсійного віку.

З наведених підстав, положення ст. 2 Закону №400/97-ВР, що передбачають звільнення платників фіксованого сільськогосподарського податку від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону №1788-ХІІ на відповідача не розповсюджуються.

Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788-ХІІ.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сторонами не заперечується.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеному пенсіонеру за серпень місяць 2015 року у сумі 1067,46 грн., яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.

Оскільки відповідачем заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 добровільно не сплачено, її стягнення відбувається в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про не правомірність дій відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Інструкцією В«Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду УкраїниВ» від 19.12.2003 року № 21-1, Законом України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до фермерського господарства "Журавський І Н" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень місяць 2015 року в розмірі 1067,46 грн. - задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "Журавський І Н" (код ЄДРПОУ 22730182) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень місяць 2015 року в розмірі 1067,46 грн. (одну тисячу шістдесят сім гривень сорок шість копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 10.2.4