Постанова

від 13.12.2011 по справі 14729/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 грудня 2001 р. № 2-а- 14729/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєва М.О.

за участю представників сторін:

представник позивача - не прибув.

представника відповідача - ОСОБА_1

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області, третя особа -ТОВ «Супіна Агро» про зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому уточнивши позовні вимоги просив 1) визнати протиправною відмову відповідача, Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області в реєстрації додаткової угоди від 30.06.2008 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки №255 від 01.01.2007р., 2) зобов'язати відповідача, Міськрайонне управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області здійснити державну реєстрацію угоди від 30.06.2008 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки №255 від 01.01.2007 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.01.2007 р. між ним та ТОВ В«Супіна АгроВ»було укладено договір оренди №255 належної позивачеві на праві власності земельної ділянки. Зазначений договір був зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства В«Центр державного земельного кадаструВ» . 30.06.2008 р. між позивачем та ТОВ В«Супіна АгроВ»було підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки. З метою державної реєстрації вказаної угоди позивачем до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозовій та Лозівському районі Харківської області було подано заяву про проведення реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі. Листом від 04.10.2011 р. позивачеві було повернуто заяву з доданими до неї документами та повідомлено про неможливість зареєструвати зазначену додаткову угоду у зв'язку з ненаданням орендарем земельної ділянки -ТОВ В«Супіна АгроВ»-свого примірника договору оренди землі. Вважаючи таку відмову протиправною та посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Позивач в судове засідання не прибув про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду засіву в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2007 р. між позивачем, ОСОБА_3, та ТОВ В«Супіна АгроВ»в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір оренди №255 належної позивачеві на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5.5933 га, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області. Зазначений договір був зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства В«Центр державного земельного кадаструВ» за №6323985000:02:000:0142.

Пунктом 9.3 згаданого договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду, а також з інших підстав, визначених законом.

30.06.2008р. між позивачем та ТОВ В«Супіна АгроВ»було підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки.

З метою державної реєстрації вказаної угоди позивач подав до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозовій та Лозівському районі Харківської області заяву про проведення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі. До заяви було долучено 3 примірника правочину про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії листа Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківського області від 04.10.2011 р., позивачеві було повернуто заяву з доданими до неї документами та повідомлено про неможливість зареєструвати зазначену додаткову угоду у зв'язку з ненаданням орендарем земельної ділянки -ТОВ В«Супіна АгроВ»-свого примірника договору оренди.

Отже, як з'ясовано судом, єдиним мотивом для прийняття відповідачем, котрий в розумінні ст.3 КАС України, Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» , Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (затверджено постановою КМУ від 09.09.2009р. №1021; далі за текстом -Порядок №1021) є суб'єктом владних повноважень, спірного рішення про відмову в проведенні державної реєстрації правочину, слугувало судження територіального органу Держкомзему про ненадання стороною правочину свого примірника договору оренди.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Правовідносини, пов'язані з орендою землі, унормовані низкою законодавчих актів, до яких належать, зокрема, Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про оренду землі".

Згідно з ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.5 ст.126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За правилом ст.20 Закону України В«Про оренду земліВ»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до статті 31 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Суд відзначає, що постановою КМУ від 09.09.2009р. №1021 затверджено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі за текстом -Порядок №1021), а повноваження по відкриттю та веденню у паперовому вигляді вказаної Книги покладено на територіальні органи Держкомзему. Згадана постанова набрала чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1021 записи до Книги вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Пунктом 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів (затверджено постановою КМУ від 19.03.2008 р. №224; далі за текстом -Положення №224), передбачено, що центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів є Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем).

Відповідно до пункту 7 Положення №224 Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

З огляду на зазначені приписи з 01.01.2011р. державна реєстрація договорів оренди землі повинна здійснюватись відповідним територіальним органом Держкомзему, тобто у спірних правовідносинах - Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області.

Системно аналізуючи положення наведених норм права, суд наголошує, що законодавцем унормовано лише питання державної реєстрації договорів оренди, а також договорів про внесення змін до договорів оренди, правовідносини з приводу державної реєстрації правочинів, предметом яких є розірвання раніше укладених договорів оренди, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду і вирішення даної адміністративної справи законодавчо не врегульовано.

З приводу цього, суд відзначає, що відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За приписами ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи при вирішенні спору положення наведених норм Цивільного кодексу України, а також зважаючи на приписи ч.7 ст.9 КАС України, де зазначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), суд доходить висновку, що державна реєстрація правочину стосовно розірвання договору оренди землі має відбуватись в тому самому порядку, що й державна реєстрація договору оренди землі.

Відносини з приводу державної реєстрації прав та їх обтяжень врегульовані Законом України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» , згідно з ст.15 якого державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів , що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Статтею 24 зазначеного вище закону передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд прийшов до висновку, що відповідачем, Міськрайонним управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області, підставою для прийняття спірного рішення про відмову в державній реєстрації правочину було обрано відсутність серед доданих до заяви про реєстрацію документів другого примірника договору оренди (а саме примірника орендаря, ТОВ В«Супіна АгроВ» ), тобто підставу, котра відсутня в переліку обставин, перелічених в ст.24 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ»

Додатково суд зазначає, що регламентуванню правовідносин стосовно порядку (умов) реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок, присвячені також норми Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (затверджено наказом Держкомзему України від 02.07.2003 р. № 174, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.07.2003р. за №641/7962; далі за текстом -Тимчасовий порядок №174).

За правилами п.п.4.2, 4.5 Тимчасового порядку №174 державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

В силу приписів Тимчасового порядку №174, зокрема, пунктів 2.4, 9.4.1 п.9.4, територіальний орган земельних ресурсів у 10-денний термін з дня отримання оформленого бланка державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі перевіряє наявність на титульному аркуші технічної документації відмітки про приймання обмінного файлу, зміст реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містить реєстраційна картка та оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі, до технічної документації (реєстраційної справи).

Отже, згідно з Тимчасовим порядком №174 на територіальний орган земельних ресурсів покладено обов'язок виявити певні недоліки в наданих до державної реєстрації документах, а саме -виявити відсутність відмітки про приймання обмінного файлу та наявність розбіжностей між відомостями, що містять реєстраційна картка, оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі та технічна документація (реєстраційна справа) тощо.

При цьому, суд зауважує, що обовВ»язок територіального органу Держкомзему провести перевірку поданих до державної реєстрації документів кореспондує положенням ч.3 ст.17 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» , відповідно до якої документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Пунктом 162 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі конкретизовано, що для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального органу Держземагентства заяву і такі документи: 1) копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; 2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки і містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки та обмінний файл - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки;

3) договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договір суборенди земельної ділянки (її частини) (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору); 4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи; 5) документи про внесення плати за надання послуг із: здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди частини земельної ділянки; перевірки обмінного файла - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки. Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку. Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.

Оскільки спірні правовідносини склались не з приводу реєстрації договору оренди земельної ділянки, а щодо реєстрації правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки, то суб'єкт владних повноважень не мав правових підстав для покладання на позивача обов'язку звернутись до орендаря, тобто ТОВ В«Супіна АгроВ» , з проханням надати суб'єкту владних повноважень оригінал примірника договору оренди земельної ділянки, позаяк такого обов'язку на позивача законодавством не покладено.

Судом встановлено, що при розгляді заяви позивача суб'єктом владних повноважень не було виявлено відсутності повного комплекту документів, необхідних для проведення державної реєстрації правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки, мотиви відсутності повного комплекту документів не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи випливає, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень вмотивовано підставою, яка не передбачена чинним законодавством, як обставина для прийняття рішення про відмову в проведенні державної реєстрації правочину.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи встановлені по справі обставини та положення ст.11 КАС України, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення спірного рішення про відмову в державній реєстрації правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки та покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язку повторно розглянути звернення позивача щодо державної реєстрації такого правочину.

При вирішенні спору в частині вимоги про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі, суд зазначає наступне. З системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, вбачається, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим -мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що з приписів перелічених норм права вбачається неприпустимість підміни судом суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов'язку здійснити державну реєстрацію правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки, а тому в цій частині позовних вимог позивачеві належить відмовити

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області, третя особа -ТОВ «Супіна Агро», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Скасувати оформлене листом Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області від 04.10.2011р. рішення про відмову в реєстрації додаткової угоди від 30.06.2008р. про розірвання договору оренди земельної ділянки №255 від 01.01.2007р., укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро».

Зобов'язати Міськрайонне управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про державну реєстрацію додаткової угоди від 30.06.2008 р. про розірвання договору оренди земельної ділянки №255 від 01.01.2007р., укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро»

У решті позовних вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2011 року.

< Текст > < Сума задоволення > < Текст >

Суддя Єгупенко В.В.