Постанова

від 30.09.2015 по справі 812/1362/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1362/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участю секретаря - Жданової Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Марківська «ѳльгоспхіміяВ» про стягнення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2015 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Марківська «ѳльгоспхіміяВ» про стягнення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ Марківська «Сільгоспхімія» зареєстроване як юридична особа 12.12.1994 та відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» є страхувальником.

Відповідач несвоєчасно сплачував страхові внески та має заборгованість до Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум та відповідно до частини 8 статті 106 нараховується пеня.

У 2002 році ТОВ Марківська «Сільгоспхімія» подало 4 розрахунки зобов'язання зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень, лютий, березень та квітень 2002 року. Відповідно до яких воно зобов'язане сплатити за березень 2002 року - 6212,58 грн.

Згідно акту звірки між позивачем та відповідачем підприємство мало сплатити у 2002 році: недоїмку по зборгу - 7046,00 грн., зобов'язання 4 кварталу 2001 року - 6682,00 грн. та сума, що підлягає сплаті з 01.01.200 року по договору розстрочки 32% збір - 15561,00 грн.

Отже, загальна сума по зборгу на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті у 2002 році становить 38 857,54 грн.

З 01.01.2002 по 15.08.2015 відповідачем у якості погашення боргу сплачено 26028,06 грн. Заборгованість по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 15.08.2015 становить 12829,48 грн.

Заборгованість по пені за 2002 рік склала 864,05 грн. Ставном на 15.08.2015 заборгованість відповідача по пені склала 748,73 грн.

Заборгованість відповідача станом на 15.08.2015 зі сплати штрафних санкцій складає 1639,40 грн.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 15217,62 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Марківська «Сільгоспхімія» зареєстроване як юридична особа 12.12.1994 та відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» є страхувальником. (а.с.6).

У 2002 році ТОВ Марківська «Сільгоспхімія» подало 4 розрахунки зобов'язання зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень, лютий, березень та квітень 2002 року. Відповідно до яких воно зобов'язане сплатити за березень 2002 року - 6212,58 грн. (а.с.8-11).

Згідно акту звірки між позивачем та відповідачем підприємство мало сплатити у 2002 році: недоїмку по зборгу - 7046,00 грн., зобов'язання 4 кварталу 2001 року - 6682,00 грн. та сума, що підлягає сплаті з 01.01.200 року по договору розстрочки 32% збір - 15561,00 грн.(а.с.12).

УПФУ в Марківському районі Луганської області винесло рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені ТОВ Марківська «Сільгоспхімія» № 3,4,5 від 21.05.2002 (а.с.13-15).

З 01.01.2002 по 15.08.2015 відповідачем у якості погашення боргу сплачено 26028,06 грн. Заборгованість по збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 15.08.2015 становить 12829,48 грн., що підтверджується карткою особового рахунку.(а.с.7).

Заборгованість по пені за 2002 рік склала 864,05 грн. Ставном на 15.08.2015 заборгованість відповідача по пені склала 748,73 грн. Заборгованість відповідача станом на 15.08.2015 зі сплати штрафних санкцій складає 1639,40 грн.(а.с.7).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» , яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» діяв порядок, передбачений Законом України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 № 1058.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 № 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 № 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 р. № 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 72, 87, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Марківська «ѳльгоспхіміяВ» про стягнення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Марківська «Сільгоспхімія», (92400, Луганська обл., смт. Марківка, вул. Горького 25, код ЄДРПОУ 05487917) на користь управління Пенсійного фонду в Марківському районі Луганської області суму заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне стархування, штрафних санкцій та пені у сумі 15217,62 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті сімнадцять гривень 62 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_1