Ухвала

від 28.09.2015 по справі 807/4012/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 р. Справа № 876/2297/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжилстрой» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжилстрой» про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И Л А:

17.12.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 4902,50 грн., по податку на додану вартість у розмірі 441288,35 грн., в тому числі пені 23332,24 грн. та податку на прибуток у розмірі 483210,72 грн., в тому числі пені 12345,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на день звернення до суду підприємством не вжито достатніх заходів щодо погашення в добровільному порядку узгодженого податкового зобов'язання по платежах, що зазначенні у довідці про суми податкового боргу.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжилстрой» (вул. Мічуріна, буд. 37, с. Великі Лучки, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 38236503) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код податку 11010100) у розмірі 4902,50 (чотири тисячі дев'ятсот дві гривні п'ятдесят копійок) грн., по податку на додану вартість (код податку 14010100) у розмірі 441288,35 (чотириста сорок одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень тридцять п'ять копійок) грн., в тому числі пені 23332,24 (двадцять три тисячі триста тридцять дві гривні двадцять чотири копійки) грн. та податку на прибуток (код податку 11021000) у розмірі 483210,72 (чотириста вісімдесят три тисячі двісті десять гривень сімдесят дві копійки) грн., в тому числі пені 12345,47 (дванадцять тисяч триста сорок п'ять гривень сорок сім копійок) грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках платника в дохід місцевого та державного бюджетів України.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що податкові повідомлення рішення, відповідно до яких утворилась заборгованість, є незаконними. Крім цього жодного податкового повідомлення рішення позивачем відповідачу вручено не було, а судове засідання в суді першої інстанції, проводилось у відсутності представника відповідача, оскільки їх не було належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції входив з того, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 4902,50 грн., по податку на додану вартість у розмірі 441288,35 грн., в тому числі пені 23332,24 грн. та податку на прибуток у розмірі 483210,72 грн., в тому числі пені 12345,47 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та карткою особового рахунку платника податків.

Станом на час розгляду адміністративної справи борг відповідачем не сплачений.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 15.03.2013 року було зареєстровано відповідача, як юридичну особу та взято позивачем на облік, як платника податків. (а.с.14-15)

02.06.2014 року позивачем за результатом проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання відповідачем вимог податкового законодавства за період з 18.03.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 18.03.2013 року по 31.12.2013 року складено акт перевірки від 02.06.2014 року за №1884/22-00/38236503. (а.с. 41-57).

На підставі вище вказаної перевірки, позивачем були прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме: від 17.06.2014 року за № НОМЕР_1, у відповідності до якого відповідачеві збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 137533,75 грн. та пені 12345,47 грн., а також, від 17.06.2014 року за №0012841703, у відповідності до якого відповідачеві збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 4902,50 грн. (а.с.39, 40)

Відповідачем було подано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.10.2014 року №9060176230 згідно якої він задекларував до сплати 1569,00 грн. (а.с. 12-13).

Також, 30.07.2014 року позивачем за результатом проведеної позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 18.03.2013 року по 31.12.2013 року складено акт перевірки від 30.07.2014 року за № 8/22-01-04/32836503 (а.с. 21-37).

На підставі вище вказаної перевірки, позивачем були прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме: від 19.09.2014 року за № НОМЕР_2, у відповідності до якого відповідачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 333331,50 грн. та від 19.09.2014 року за № НОМЕР_3, у відповідності до якого відповідачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 417413,75 грн. Однак, враховуючи часткове погашення відповідачем суми боргу по податковому повідомленні-рішенні від 19.09.2014 року за № НОМЕР_3 заборгованість відповідача по даному податковому повідомленні-рішенні складає 416387,11 грн. та пені в сумі 23332,24 грн. (а.с.17)

У відповідності до ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та (або) грошового зобов'язання та (або) пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та (або) пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України вказано, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення - рішення або будь - яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п.58.3 ст.58 у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У відповідності до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно до п.п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.59 ПК України позивачем відповідачеві було надіслано податкову вимогу від 22.07.2014 року за №4988-25 (а.с. 16).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку задовольняючи позовні вимоги, оскільки на час розгляду даної справи відповідачем добровільно не було сплачено податковий борг.

Відповідно до ст.194 КАС України позивач може відмовитись від адміністративного позову, а сторонни можуть примиритися у будь який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватись лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.113 КАС України у разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

У відповідності до ч.2 ст.203 КАС України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Як видно з клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжилстрой» та Мукачівської ОДПІ про закриття провадження у справі, спір між сторонами врегульований шляхом досягнення податкового компромісу відповідно до рішення про погодження застосування податкового компромісу від 21 квітня 2015 року №1522/10/07-09-22-01 щодо податкового повідомлення - рішення від 17.06.2014 року за № НОМЕР_1, податкового повідомлення - рішення від 19.09.2014 року за № НОМЕР_2 та податкового повідомлення - рішення від 19.09.2014 року за № НОМЕР_3.

Згідно з п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Підрозділом 9-2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Так, згідно з рішенням начальника Мукачівської ОДПІ від 21 квітня 2015 року №1522/10/07-09-22-01 відповідачем сплачено 33 308, 95 грн. податкових зобов'язань для досягнення податкового компромісу зі сплати грошового зобов'язання по податкових повідомлень - рішеннях від 17.06.2014 року за № НОМЕР_1, від 19.09.2014 року за № НОМЕР_2 та від 19.09.2014 року за № НОМЕР_3, у зв'язку з чим йому було погоджено застосування процедури податкового компромісу.

Однак колегія суддів зазначає, та згідно заяви Мукачівської ОДПІ про закриття провадження у справі, що по податковому повідомленню - рішенню від 17.06.2014 року за №0012841703, у відповідності до якого відповідачеві збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 4902,50 грн., не досягнуто податкового компромісу, а тому у цій частині слід залишити без змін рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що примирення сторін як обставина, яка є підставою для закриття провадження у справі, виникла після ухвалення рішення, таке примирення не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому оскаржувану постанову суду слід визнати нечинною і закрити провадження у справі.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 113, 157, 160, 195, 197, 200, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжилстрой» задовольнити частково.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжилстрой» про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін задовольнити частково, а клопотання Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін задовольнити повністю.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі № 807/4012/14 - визнати нечинною та закрити провадження у справі за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжилстрой» про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в частині щодо податкового повідомлення - рішення від 17.06.2014 року за № НОМЕР_1, податкового повідомлення - рішення від 19.09.2014 року за № НОМЕР_2 та податкового повідомлення - рішення від 19.09.2014 року за № НОМЕР_3.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремжилстрой» (вул. Мічуріна, буд. 37, с.Великі Лучки, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 38236503) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код податку 11010100) у розмірі 4902,50 (чотири тисячі дев'ятсот дві гривні п'ятдесят копійок) грн. - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

ОСОБА_1