Ухвала

від 30.09.2015 по справі 803/2724/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р. Справа № 876/1896/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

представників сторін ОСОБА_1,ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Захід» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід-Захід» (далі - ТзОВ «Торговий дім «Схід-Захід») звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2014 року № НОМЕР_1.

Посилається на те, що висновки Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, викладені в акті перевірки, є безпідставними і спростовуються наявними у позивача первинними документами, що підтверджують реальність проведеної операції з поставки.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року позов задоволений.

Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що згідно наданих документів неможливо встановити рух товару. Крім того, у наданих для перевірки документах наявні розбіжності, зокрема, видаткова накладна датується 31.07.2014 року, а згідно акту передачі товар був переданий ТзОВ «Ксіон Компані» 10.08.2014 року. Вказують також, що операція є безтоварною, оскільки неможливо встановити, хто з кваліфікованих працівників здійснював монтаж і скільки часу потрачено на його здійснення.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Торговий дім «Схід Захід» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Ксіон Компані», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. За результатами перевірки складений акт № 91/22-02/33463211 від 02.12.2014 року, 15 грудня 2014 року на підставі вищевказаного акта перевірки Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів в Волинській області винесене податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64 350 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням вимог чинного податкового законодавства, а також прав позивача, і відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються статтею 198 ПК України.

Так, пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2. та 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.07.2014 року між ТОВ «Торговий дім «Схід-Захід» та ТОВ «Ксіон Компані» був укладений договір купівлі-продажу № 19/07/14/, за яким продавець зобов'язується продати, доставити та змонтувати шафи металеві аптечні з висувними ящиками (виробництво Німеччина) згідно Специфікації до даного договору, а покупець зобов'язується сплатити кошти за товар згідно умов Договору.

Виконання умов договору купівлі-продажу №19/07/14 від 19.07.2014 року підтверджується, як видатковою накладною (№ 19/0714 від 31.07.2014 року), так і податковою накладною (№23107 від 31.07.2014 року) на загальну суму 257 400 грн. в тому числі і ПДВ 42 900 грн.

Факт поставки та отримання ТОВ "Торговий дім "Схід-Захід" товару від ТОВ "Ксіон Компані" підтверджується актом приймання-передачі товару від 10.08.2014 року до договору купівлі-продажу №19/07/14 від 19.07.20114 року, згідно якого Продавець передав, а Покупець прийняв шафу металеву аптечну з висувними ящиками.

Таким чином, позивач має усі необхідні документи для підтвердження реальності та товарності договору поставки.

Колегія апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що наявність в матеріалах справи первинних документів, на підставі яких ТОВ «Торговий дім «Схід-Захід» віднесені суми на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Ксіон Компані» до складу податкового кредиту, дає підстави для висновку що господарська операція з поставки шафи металевої аптечної з висувними ящиками відбулася.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на відсутність підтвердження реальних господарських операцій між контрагентами є необґрунтованими, так як вказане спростовується наявними в матеріалах справи первинними документами і не доводиться відповідачем належними та допустимими доказами, а тому такі посилання є надуманими.

Апеляційний суд наголошує на тому, що всі документи, які були підставою для формування податкового кредиту, є належним чином оформлені, містять всі необхідні реквізити і відповідач не спростував цих обставин та не надав доказів про неналежне оформлення первинних документів.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі № 803/2724/14- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

ОСОБА_4

Ухвала складена в повному обсязі 02.10.2015 року