Постанова

від 30.09.2015 по справі 802/3097/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 вересня 2015 р. Справа № 802/3097/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля"

до: реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик Агро"

про: визнання дій протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (далі - ТОВ ПК "Зоря Поділля") з адміністративним позовом до відповідача - реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області (реєстраційна служба Теплицького РУЮ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро".

У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної реєстраційної служби у Теплицькому районі Вінницької області про державну реєстрацію права оренди від 03 березня 2015 року за № 11352638 на підставі договору оренди землі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» та ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ "Зоря Поділля" користується земельною ділянкою площею 2,1968 га, яка розташована на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, на підставі договору оренди від 11 жовтня 2010 року, укладеного з фізичною особою ОСОБА_1 та зареєстрований 04 липня 2010 року у відділі Держкомзему в Теплицькому районі Вінницької області за № 002370004001949. У липні 2015 року позивач дізнався, що 10 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Теплик-Агро" укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки, який було зареєстровано 03 березня 2014 року року державним реєстратором реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_2 згідно з рішенням № 11352638. Вважає дане рішення відповідача протиправним, оскільки право оренди спірної земельної ділянки вже було зареєстроване і на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій договір оренди від 11 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Зоря Поділля", був чинним.

В судове засідання позивач не з'явився, проте надав письмове клопотання за вх. №28210 від 30 вересня 2015 року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення повістки на адресу, що вказана в позовній заяві, проте конверт повернувся до суду із позначкою: В«за закінченням терміну зберігання".

За приписами ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Теплик-Агро" в судове засідання також не з’явився. Однак, в матеріалах справи містяться письмові заперечення (а.с. 29-30), в яких представник ТОВ "Теплик-Агро" заперечує проти задоволення позову та зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. А тому, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - обов'язковою не визнавалась, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1968 га, яка розташована на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області.

11 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Зоря Поділля" було укладено договір оренди вищезазначеної землі строком на 5 років (а.с. 8-9), який 04 липня 2011 року зареєстровано у відділі Держземагенства у Теплицькому районі Вінницької області за № 002370004001949.

Зазначений договір сторонами достроково не розривався, а його чинність підтверджується витягом з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, у якій під №1949 внесено запис про реєстрацію договору оренди землі від 11 жовтня 2010 року, кадастровий номер 0523781300:01:000:0071.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2014 року, тобто до закінчення дії строку договору оренди від 11 жовтня 2010 року, між ОСОБА_1 та ТОВ "Теплик-Агро" укладено інший договір оренди землі.

Відповідно до рішення державного реєстратора реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 №11352638 від 03 березня 2014 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на території Великомочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, кадастровий номер 0523781300:01:000:0071, за ТОВ "Теплик-Агро".

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню відповідача, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

В силу вимог приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Так, статею 31 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня1998 року №161-XIV передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Як роз'яснила Державна реєстраційна служба України у своєму листі № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Разом із тим, в порушення вимог чинного законодавства відповідач при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеного 10 січня 2014 року між ТОВ "Теплик-Агро" та ОСОБА_1, належним чином не перевірив, чи вже зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуація, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

При цьому суд наголошує на тому, що реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд приходить до переконання, що реєстрацію права оренди земельної ділянки за договором від 10 січня 2014 року між ТОВ "Теплик-Агро" та ОСОБА_1 відповідачем проведено з істотним порушенням вимог діючого законодавства, чим порушуються законні права та інтереси ТОВ "Зоря Поділля" як орендаря спірної землі. Зважаючи на вищезазначене, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Державної реєстраційної служби у Теплицькому районі Вінницької області про державну реєстрацію права оренди від 03 березня 2014 року за № 11352638 на підставі договору оренди землі від 10 січня 2014 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» та фізичною особою ОСОБА_1, а тому адміністративний позов ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" належить задовольнити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Теплицького районнного управління юстиції у Вінницькій області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 11352638 від 03 березня 2014 року щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий № 0523781300:01:000:0071, на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик Агро" та ОСОБА_1 договору оренди землі.

Стягнути в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (код ЄДРПОУ 34009446) із Реєстраційної служби Теплицького районнного управління юстиції у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань, сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 73 грн 08 коп. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович