Постанова

від 24.09.2015 по справі 817/2527/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2527/15

24 вересня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" про стягнення коштів за податковим боргом.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь відповідача в судовому засіданні. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву по суті, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх в сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веснянка" зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету як юридична особа 29.02.1996 року, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області з 29.02.1996 року (а.с.14).

Судом встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка" рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2338,59 грн., яка виникла на підставі:

- ППР №0008661501 від 15.12.2014 року, на суму 1351,43 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.11.2014 року на суму 0,04 грн;

- податкової декларації з податку на додану на додану свартість № НОМЕР_2 від 22.12.2014 року на суму 425,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 19.01.2015 року на суму 275 грн;

- ППР № НОМЕР_4 від 15.12.2014 року в сумі 4,12 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_5 від 20.04.2015 року на суму 283 грн.

Відповідно до пп.4 п.1 ст. 16, ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, проте відповідач у строк, встановлений Податковим кодексом України, заборгованість не сплатив.

Положеннями абз.1 п.59.1. ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковий орган надіслав для боржника вимогу №35/25 від 06.01.2015 (а.с.12), яка на момент розгляду справи останнім не задоволена та у встановленому порядку не оскаржувалася.

Відповідно до п.59.5. ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з п.95.1 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На підставі Рішення про опис майна у податкову заставу №4 від 06.06.2015 року проведено опис майна відповідача, про що складено відповідний акт (а.с.27).

З матеріалів справи вбачається, що податковим керуючим направлено на адресу боржника лист № 101000 від 11.05.2015 року про виділення майна з метою складання опису майна під податкову заставу (а.с.26). Вказаний лист був отриманий боржником 14.05.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідь не була надана, у зв'язку з чим податковим керуючим було складено акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу № 22 від 25.05.2015 року (а.с.28).

Відповідно до п.89.4.п. ст.89 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 ПКУ).

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" (33027, м.Рівне, вул.Київська, буд 44, код ЄДРПОУ 13980626), яке має податковий борг, кошти з рахунків у банках обслуговуючих такого платника на суму 2338, 59 грн.

Зупинити видаткові операції на рахунках платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка", заборонити відчуження таким платником податків майна та зобов'язати такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.