Постанова

від 19.07.2011 по справі 5835/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2011 р. № 2-а- 5835/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгастар» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова провизнання незаконним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги заявлені до ДПІ у Комінтернівському районні м.Харкова про визнання незаконним (протиправним) та скасування податкового повідомлення - рішення від 25 березня 2011 року № 0000070070/0 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 190 543,00 (один мільйон сто дев'яносто тисяч п'ятсот сорок три) гривні та визначення штрафної санкції у розмірі 1 (однієї) гривні, складеного Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі акту позапланової виїзної перевірки з питань правомірності залишків від'ємного значення податку на додану вартість від 16.03.2011 р. за № 238/07- 010/34329672

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі, пославшись на те, що фахівцями податкової інспекції при проведенні перевірки невірно застосовані до р.26 декларації з податку на додану вартість положення п.п.15.3.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»від 21.01.2000 року № 2181-ІІІ та п.102.5 ст.102 ПК України, внаслідок чого прийняте за результатами перевірки рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, пославшись на те, що при формуванні показників рядка 26 декларації з ПДВ за січень поточного року позивачем неправомірно віднесено суми податків по податковим накладним , виписаним у строки понад 1095 днів, внаслідок чого завищення суми залишку від'ємного значення у розмірі 1190543, 00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що видане свідоцтво серії А 01 № 072263 та взятий на податковий облік у ДПІ Комінтернівського району м.Харкова . Згідно довідки №5702 ЄДРПОУ основним видом діяльності підприємства з КВЕД є організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду; купівля та продаж власного нерухомого майна; інші види рекреаційної діяльності; діяльність кафе тощо.

У період з 23.02.2011 року по 16.03.2011 року фахівцями відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мєгастар» з питань правомірності залишків від'ємного значення податку на додану вартість, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації ПДВ), що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року. За результати перевірки складено акт від 16.02.2011 року № 238/07-010/34329672, яким встановлено:

підтвердження відображеного ТОВ «Мєгастар»у декларації з ПДВ за січень 2011 року залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, який підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.26) у розмірі 3446391. 00 грн.

порушення п.п.15.3.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»від 21.01.2000 року № 2181-ІІІ та п.102.5 ст.102 ПК України в частині завищення суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду ( р.26) по декларації з ПДВ за січень поточного року у розмірі 1190543, 00 грн.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття відносно позивача по справі податкового повідомлення рішення форми «В4»від 25.03.2011 року № 0000070070/0, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1190543,00 грн.

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки та пояснень представника відповідача вбачається, що при проведенні перевірки фахівцями податкового органу встановлено віднесення підприємством до рядка 26 ( залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з податку на додану вартість за січень поточного року суми податків по податковим накладним , виписаним у строки понад 1095 днів. На підставі чого зроблено висновок про завищення підприємством залишку від'ємного значення у сумі 1190543,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне. Приписами ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.102 ПК України регулювалися (ться ) питання застосування строків давності, в тому числі на повернення надміру сплачених або відшкодування податків та зборів (обов'язкових платежів).

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки встановлено, що відповідач посилається на порушення підприємством положень п.102.5 ст.102 ПК України норми якого визначають, що заяви про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених законодавством, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник податків має фактичну переплату із вказаного податку до бюджету і коли він має право на його відшкодування у визначеній законодавством процедурі, в тому числі шляхом подання відповідної заяви.

Суд також звертає увагу на те, що п. 200.4 ст.200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.(п.200.6 ст.200 ПК України)

Порядок оформлення права на отримання бюджетного відшкодування визначена п.200.7 ст.200 ПК України згідно положень якого платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Суд зауважує , що із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки позивача, декларації з податку на додану вартість за січень поточного року не вбачається, що позивач маючи право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, бажав його фактично отримати, тобто заповнював рядок 25 декларації (сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, в т.ч п.п.25.1 на рахунок платника податку та п.п.25.2 у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) та подавав відповідні заяви в порядку визначеному наказом ДПА України та ГУ Держказначейства від 02.07.1997 року № 209/72 «Про порядок відшкодування податку на додану вартість».

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п.102.5 ст.102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 ( залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити у порядку, визначеному ст..94 КАС України

Керуючись ст .ст. 160, 167,185 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгастар»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25 березня 2011 року № 0000070070/0 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 190 543,00 (один мільйон сто дев'яносто тисяч п'ятсот сорок три) гривні та визначення штрафної санкції у розмірі 1 (однієї) гривні, складене Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі акту позапланової виїзної перевірки з питань правомірності залишків від'ємного значення податку на додану вартість від 16.03.2011 р. за № 238/07- 010/34329672

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгастар»(код ЄДРПОУ 34329672) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 22.07.2011 року

Суддя Зоркіна Ю.В.