Постанова

від 30.09.2015 по справі 820/8585/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 вересня 2015 р. Справа № 820/8585/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

суддів - Бідонька А.В., Мар'єнко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника Державної казначейської служби України - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" до Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИАСТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області, Державної казначейської служби України, в якому просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідачів у неповерненні позивачеві за період з 26.01.2014 року по 30.01.2015 року суми відшкодування у розмірі 47456,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідача "Диаст" пеню за період неповернення ПДВ з 26.01.2014 року по 30.01.2015 року у розміри 6207,32 грн., зобов'язати відповідачів подати суду звіт про виконання судового рішення у місячний термін з дня набрання чинності судовим рішенням ХОАС з додаванням засвічених належним чином документів в обґрунтування звіту.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року по справі №820/13405/13-а, залишеною без змін ухвалою від 01 квітня 2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду, постановлено визнати неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України у неповернення ТОВ "Диаст" суми відшкодування у розмірі 47456,00 грн. та стягнуто пеню за період з 25.04.2013 року по 25.01.2014 року. у розмірі 3159,40 грн.. Позивач вимагає стягнути пеню у розмірі 6207,32 грн. за період з 26.01.2014 року по 30 січня 2015 року, посилаючись на п. 200.23. Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. До суду 23.09.2015 року надав заперечення, в яких зазначив, що казначейство в порядку черговості надходження виконавчих документів про безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, перераховує такі кошти на рахунок стягувача зазначений у виконавчому листі або його заяві про виконання рішення щодо стягнення коштів. Так, 18.09.2015 року на рахунок ТОВ "Диаст" з державного бюджету було перераховано суму пені у розмірі 3159,40 грн., тобто виконано всі передбачені законодавством дії, а відтак у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Представник Державної казначейської служби України в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених у запереченні по позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає, що не прибуття в судове засідання належним чином повідомлених представника відповідача не є перешкодою для розгляду адміністративної справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року по справі № 820/13405/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, визнано неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України у неповерненні ТОВ "Диаст" суми відшкодування у розмірі 47456,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Диаст" пеню з 25.04.2013 року по 25.01.2014 року у сумі 3159,40 грн..

Відповідно до ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що відшкодування сум податку на додану вартість на розрахунковий рахунок стягувача на користь якого прийняті судові рішення, здійснюється Державною казначейською службою України на виконання порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 ( з 06.02.2013 року у редакції постанови КМУ від 30.01.2013 № 45) та спільно наказу ДКУ та ДПА України № 82/245 від 27.04.2004 року "Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість", зареєстрованого в МЮУ 24.05.2004 року № 645/9244.

Згідно з пунктом 23 зазначеного Порядку, стягувач, на користь якого прийняті рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, подає документи, зазначені у п. 6 Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в державному податковому органі. Після закінчення строку узгодження з державним податковим органом залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість, виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, направляються до Казначейства України.

З наданих представником відповідача, Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова до суду запереченнях зазначено, що 08.11.2012 року до управління надана заява від ТОВ "Диаст" № 128ю від 08.11.2012 року щодо стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 47456,00 грн. та 15.11.2012 року оригінал виконавчого листа по справі № 2а-6566/12/2070 щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 47456,00 грн. на користь ТОВ "Диаст".

У відповідності ст. 23 Порядку, ТОВ "Диаст" було повідомлено про направлення пакету документів до Державної казначейської служби України.

З матеріалів справи вбачається, що на користь ТОВ "Диаст" з державного бюджету було перераховано суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 47456,00 грн. 30.01.2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 104, № 105 та № 106.

Також, відповідно до листа Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова від 30 вересня 2015 року № 03-32/3963 вбачається, що заявлена сума пені у розмірі 3159 грн. 40 коп., визначена як невідшкодована ТОВ "Диаст", в порядку черговості була перерахована з державного бюджету на рахунок стягувача у розмірі 3159 грн. 40 коп. 18.09.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 82 від 18.09.2015 року.

Однак, у період з 26.01.2014 року по 30.01.2015 рік наявна пеня за прострочку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/13405/13-а.

Відповідно до облікової ставки НБУ з 26.01.2014 року по 14.04.2014 рік (79 днів) становила 6,5 %, з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року (93 дні) - 9,5 %, з 17.07.2014 року по 12.11.2014 року (119 днів) - 12,5 %, з 13.11.2014 року по 30.01.2015 року (79 днів) за 14,0%, згідно наступного розрахунку:

1) 47456,00 (сума заборгованості) х (6,5 % х 1,2 : 365) х 79 днів = 749,71 грн.

2) 47456,00 (сума заборгованості) х (9,5 % х 1,2 : 365) х 93 дні = 1324,32 грн.

3) 47456,00 (сума заборгованості) х (12,5 % х 1,2 : 365) х 119 днів = 2258,62 грн.

4) 47456,00 (сума заборгованості) х (14,0 % х 1,2 : 365) х 79 днів = 1874,67 грн.

Тобто, всього за період з 26.01.2014 року по 30.01.2015 року пеня складає у розмірі 6207,32 грн..

Відповідно, до п. 14.1.162 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки; пеня є різновидом засобів забезпечення зобов'язань, тобто не передбачені законом спеціальні заходи, що мають додатково стимулювати боржника до належного виконання ним свого обов'язку по головному зобов'язанню, в разі невиконання ним свого обов'язку - бути засобом задоволення інтересів кредитора.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

На підставі викладеного вище, суд приходить висновку, що вимога позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Диаст" пені за період з 26.01.2014 року по 30.01.2015 року у розмірі 6207,32 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимога товариства з обмеженою відповідальністю «Диаст» до Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області та Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності неправомірною -задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідачів надати суду звіт про виконання судового рішення у місячний термін з дня набрання ним чинності, відповідно до вимог ст. 267 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту або у разі його ненадходження у встановлений строк суд може постановити окрему ухвалу. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст.181 КАС України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавцем передбачено дві форми судового контролю за виконанням рішень: зобов'язання суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, що здійснюється в порядку ч.1 ст.267 КАС України за ініціативою суду та розгляд позовних заяв учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця), осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, в порядку ст. 181 КАС України.

Враховуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та направлено виключно на контроль суду з приводу виконання судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що заходи примусового виконання судових рішень встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Також, під час розгляду справи було встановлено, що відповідачем фактично відшкодовано суму ПДВ та пені за попередній період, а відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення суду та зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Диаст".

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" до Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення суми - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Диаст" (61157, вул. Жовтневої революції, 167, ідентифікаційний код юридичної особи 32675979) пеню за період неповернення податку на додану вартість з 26.01.2014 по 30.01.2015 у розмірі 6207 (шість тисяч двісті сім) грн 32 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 5 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Р.В. Мельников

Судді А.В. Бідонько

ОСОБА_3