Постанова

від 29.11.2011 по справі 2а/2470/3256/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/3256/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого –судді Маренича І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс», –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс»про стягнення заборгованості в сумі 1355,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальник –Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс»є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду, але до управління Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду у повному обсязі їх не сплачувало. Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2011 року станом на 10.11.2011 року складає 1355,20 грн.

Від представника позивача поступило клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, при цьому представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення. Згідно ст. 128 КАС України не з'явлення у судове засідання відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами. У зв'язку з цим справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Письмові заперечення відповідач на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно розрахунку суми заборгованості по відшкодуванню Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс»витрат Пенсійного фонду України за січень 2011 року борг відповідача щодо заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 10.11.2011 року складає 1355,20 грн.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі –Закон № 1058-ІV).

Відповідно до статті 1 Закону під страховими внесками розуміється кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону № 1058-ІV.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс», яке зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області, як платник збору на загальнодержавне пенсійне страхування, несвоєчасно та не в повній мірі сплачувало зазначені страхові внески, внаслідок чого допустило перед позивачем заборгованість по сплаті вказаних страхових внесків.

Відповідно до п.п. 4,6 ч.2 ст. 17 Закону № 1058-ІV до обов'язку страхувальника належить подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленою Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установленні строки.

Крім того, ч. 6 ст. 20 Закону передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частина 12 ст. 20 Закону встановлює, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч.2 ст.106 даного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена та складає 1355,20 грн. Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подано.

Повно, всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку - позов задовольнити.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 11, 72 Кодекс адміністративного судочинства України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс»(смт. Глибока, вул..Першотравнева 47 Б, Глибоцького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 33800410) на користь управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі, Чернівецької області заборгованість в сумі 1355,20 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маренич І.В.