Рішення

від 09.10.2015 по справі 908/4413/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/112/14-9/116/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015 Справа № 908/4413/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТБ-маркетВ» (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76)

до відповідачів: 1. Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 7)

2. Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 9)

про стягнення 3334,05 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 07/09/15 від 07.09.2015р.)

Від відповідача -1: ОСОБА_2 (начальник управління, посв. № 8 від 21.08.2013р.)

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У зв'язку із скасуванням Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2015р. у справі № 908/4413/14 постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2014р. у справі № 908/4413/14, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2015р., справу № 908/4413/14 передано на новий розгляд судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.2015р. справу № 908/4413/14 прийнято до провадження, судове засідання призначено на 19.08.2015р. Ухвалою суду від 19.08.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.09.2015р. Ухвалою суду від 07.09.2015р. в порядку ст. 30 ГПК України викликано у судове засідання для дачі пояснень по суті спору головного державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ ОСОБА_3, або іншого уповноваженого представника, цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 29.09.2015р. Ухвалою суду від 29.09.2015р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на чотири дні - до 09.10.2015р., розгляд справи відкладено на 09.10.2015р.

29.09.2015р., на виконання вимог суду, від ВДВС Дніпропетровського РУЮ надійшло письмове пояснення по суті спору з копією матеріалів виконавчого провадження № 43905743.

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошових коштів у розмірі 3334,05 грн. у якості відшкодування шкоди, завданої протиправним рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області.

09.10.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові з урахуванням письмових пояснень, які надійшли до суду 24.09.2015р., зазначивши, зокрема, про наступне. ТОВ В«АТБ-маркетВ» отримало від Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області постанову № 000109 від 31.03.2014р. про накладення стягнень у розмірі 3334,05 грн. 22.07.2014р. позивачем було здійснено оплату штрафних санкцій у розмірі 3334,05 грн. на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя. 25.09.2014р. позивач направив відповідачу -2 лист № 25/09/14 про те, що в призначені платежу від 22.07.2014р. просити вважати наступне: призначення платежу за кодом 21081100 - штрафна санкція з ТОВ В«АТБ-маркетВ» за постановою № 000109 від 31.03.2014р. Між тим Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. у справі № 804/7261/14 постанову про накладення штрафних санкцій № 000109 від 31.03.2014р. на суму 3334,05 грн. скасовано. У зв'язку з чим, шкода у вигляді сплати до Державного бюджету України штрафних санкцій у розмірі 3334,05 грн., завдана позивачу протиправним рішенням відповдіача-2, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету України на підставі рішення господарського суду. Враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 09.07.2015р. у даній справі № 908/4413/14, позивач наголосив, що повернення сплачених коштів до державного бюджету регламентується Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 787 від 03.09.2013р. Але штраф у розмірі 3334,05 грн. позивач вимушений був сплатити, щоб уникнути більш негативних наслідків для підприємства. Позивач наполягає, що стягнення з УДКСУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя штрафу треба розглядати, як відшкодування збитків. Але при цьому діють загальні правила обставин, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільно-правової відповідальності за за заподіяння майнової шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача шкоди. Приймаючи до уваги спеціальну норму, викладену у ст. 1173 ЦК України щодо наявності чи відсутності вини, наявність вини заподіювача шкоди презумується. Завдана позивачу шкода у розмірі 3334,05 грн. перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із прийняттям незаконного рішення органом державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, а тому підлягає відшкодуванню з Державного бюджету. Крім того, зазначив, що 10.06.2015р. звертався до відповідача-1 з заявою про повернення коштів в розмірі 3334,05 грн. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача-1 (Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя) проти позову заперечив, зазначивши, зокрема, про наступне. По-перше, Управлінням не порушено будь-яких прав або інтересів позивача, оскільки штрафні санкції у розмірі 3334,05 грн. були сплачені до державного бюджету позивачем на виконання незаконно прийнятої постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, тобто з вини відповдача-2. По-друге, відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розмірі контролюючих органів, затвердженого Постановою КМУ від 16.02.2011р. № 106, надходження до державного бюджету за кодом 21081100 контролюється органами Державної податкової служби, Державної митної служби та Державної виконавчої служби. Оскільки даними установами не було надано згоди на зміну призначення платежу в платіжному дорученні від 22.07.2014р. № 122224 на суму 3334,05 грн., а також враховуючи те, що жодним нормативним документом, яким керується у своїй роботі Управління, не передбачено порядку уточнення призначення платежу, вважає даний платіж помилковим. Заява про повернення помилково зарахованих коштів до бюджету від позивача не надходила. Просить в позові відмовити. Зазначена позиція відповідача-1 також викладена у запереченні на позову заяву, яке надійшло до суду 17.08.2015р.

Відповідач-2 у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався. Про час та місце слухання справи (проведення судових засідань) відповідача повідомлено належним чином.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (далі - Інспекція, відповідач-1), за наслідками проведеної перевірки стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у ТОВ В«АТБ-маркетВ» (позивач у справі) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 4, магазин В«Продукти - 45В» , винесено постанову про накладання стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 31.03.2014р. № 000109. Даною постановою накладено на ТОВ В«АТБ-маркетВ» штраф у розмірі 3334,05 грн. (п. 1 постанови).

Пунктом 2 вказаної постанови Інспекція зобов'язала позивача у 15-денний строк після отримання постанови сплатити в установленому порядку штраф у зазначеному розмірі до державного бюджету.

Умовами п. 3 вказаної постанови визначено, що вона набирає чинності з 31.03.2014 року та може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня набрання нею чинності.

Відповідно до п. 5 постанови її може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів або до суду.

Так, з метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» № 000109 від 31.03.2014 року на суму 3334,05 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. у справі № 804/7261/14 адміністративний позов ТОВ В«АТБ - маркетВ» задоволено. Скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 000109 від 31.03.2014р. на суму 3334,05 грн.

Між тим, під час розгляду вищевказаної справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, Інспекція звернулася до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції з заявою про примусове стягнення суми штрафу.

Постановою ВП № 43905743 від 08.07.2014 року головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 000109 від 31.03.2014 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про стягнення штрафу у розмірі 3334,05 грн. Боржнику встановлений строк для добровільного виконання - до 15.07.2014 року.

Як зазначив позивач, з метою уникнення негативних наслідків у вигляді арешту рухомого та нерухомого майна, в межах виконавчого провадження він був вимушений здійснити оплату штрафних санкцій у розмірі 3334,05 грн. на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя, що підтверджується платіжним дорученням № 122224 від 22.07.2014 року на вказану суму.

При цьому, 25.09.2014 року направив на адресу відповідача лист № 25/0914, в якому прохав призначення платежу, здійсненого згідно платіжного доручення № 122224 від 22.07.2014 року, вважати наступним: В« *;101; 30487219; 21081100 Штрафна санкція з ТОВ В«АТБ-маркетВ» за постановою № 000109 від 31.03.2014 рокуВ» .

Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_3В від 23.07.2014р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання постанови № 000109 від 31.03.2014 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про стягнення штрафу у розмірі 3334,05 грн. З постанови вбачається, що вимоги виконавчого документа боржником виконано у повному обсязі згідно платіжного доручення № 122224 від 22.07.2014 року.

Таким чином платіж в розмірі 3334,05 грн., здійснений позивачем за платіжним дорученням № 122224 від 22.07.2014 року, був зарахований державним виконавцем саме на виконання постанови № 000109 від 31.03.2014 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області.

10.06.2014р. позивач звернувся до відповідача-1 з заявою (вих.. № 10/06-15), в якій просив повернути (перерахувати) на його користь суму 3334,05 грн. шкоди, заподіяної внаслідок прийняття незаконного рішення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області № 000109 від 31.03.2014р. про стягнення штрафу, сплаченого до Державного бюджету.

Листом від 21.07.2015р. вих.. № 01-08.4/248-1315 відповідач-1 повідомив позивача про неможливість виконання поданих позивачем документів. Проте з листа відповідача-1 не вбачається з яких саме підстав відмовлено позивачу у поверненні суми 3334,05 грн. шкоди.

Позивач вважає, що оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014р. у справі № 804/7261/14 встановлена незаконність постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області № 000109 від 31.03.2014р., позивачу завдана шкода у вигляді сплати до Державного бюджету України штрафних санкцій в сумі 3334,05 грн., яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Приписами ст. 56 Конституції України передбачене право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, згідно якого визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункти 1, 7 Положення).

Із змісту Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів слідує, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, відтак і її територіальні органи в областях, містах, а саме: державні інспекції з питань захисту прав споживачів також належать до системи органів виконавчої влади, яким делеговані відповідні повноваження на закріплених за ними територіях.

Статтею 26 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 26 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Умовами пункту 7 ч. 1 ст. 23 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 ст. 23 вказаного Закону визначено, що суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, здійснення спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та (або) його територіальними органами накладення на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнень, передбачених статтею 23 цього Закону, у вигляді штрафів шляхом прийняття постанов є їх владно-адміністративними повноваженнями.

Таким чином шкода, заподіяна позивачу прийняттям Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області постанови № 000109 від 31.03.2014 року про стягнення штрафу у розмірі 3334,05 грн., була вчинена органом виконавчої влади при здійсненні ним владно-адміністративних повноважень, що підпадає під ознаки ст. 1173 ЦК України.

Разом з тим, факт незаконності прийнятої Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області як органом виконавчої влади постанови № 000109 від 31.03.2014 року про стягнення з позивача штрафних санкцій в розмірі 3334,05 грн., внаслідок якої останньому була завдана шкода, встановлений постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/7261/14 від 25.06.2014 року, яка набрала законної сили та згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, має преюдиційне значення при вирішенні даного спору.

Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (надалі Порядок), пунктом 35 якого визначено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 36 вказаного Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу та відповідному органу прокуратури протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Відтак, Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя, є територіальним органом Казначейства, що знаходиться за місцезнаходженням органу державної виконавчої влади, внаслідок незаконно прийнятого рішення якого заподіяно шкоду позивачу, і до якого стягувачем мають подаватися документи про списання відповідних сум.

Таким чином, враховуючи те, що рішенням органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів спричинено шкоду позивачеві у вигляді вимушеної сплати суми штрафу на користь держави, та вказане рішення визнано незаконним, тому завдана ним шкода має відшкодовуватися державою згідно приписів ст. 1173 ЦК України через органи виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування.

Крім того, слід зазначити, що відповідно ж до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р. у розгляді позовів про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", статті 87 Закону України "Про виконавче провадження", статті 1174 Цивільного кодексу України, маючи на увазі, що в таких випадках відповідачами можуть бути відповідні органи Державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державної казначейської служби України, і враховуючи викладене в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239), зокрема в пункті 9 цього роз'яснення.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. Отже, при вирішенні зазначених спорів господарському суду слід залучати до участі у справі відповідні державні органи, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами, як іншого відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.

У п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, зазначено, що казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (абз. 1 п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників).

Позивачем доведено суду завдання йому матеріальної шкоди внаслідок прийняття органом державної виконавчої влади - Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, незаконної постанови № 000109 від 31.03.2014 року про стягнення з нього штрафу в розмірі 3334,05 грн., та доведена наявність передбачених чинним законодавством України підстав для відшкодування завданої шкоди за рахунок держави. Відповідач-2 у справі не надав суду доказів правомірності застосування штрафних санкцій, заявлені до нього вимоги не спростував.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТБ - маркетВ» до Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя та до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про стягнення з Державного бюджету України грошових коштів в сумі 3334,05 грн. у якості відшкодування шкоди, завданої протиправним рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. покладаються на відповідача-2 - Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, та відшкодовуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України (територіальний орган Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятого рішення якого заподіяно шкоду: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області, 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 7, код ЄДРПОУ 38025440), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТБ-маркетВ» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76, код ЄДРПОУ 30487219) грошові кошти в сумі 3334 (три тисячі триста тридцять чотири) грн. 05 коп. в якості шкоди, заподіяної внаслідок прийняття незаконного рішення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 9, код ЄДРПОУ 38024536) постанови № 000109 від 31.03.2014 року про стягнення штрафу, сплаченого до Державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, код класифікації доходів бюджету 21081100, р/р № 31110106700003, код ЄДРПОУ 38025440, МФО 813015), суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 09.10.2015р.