Рішення

від 05.10.2015 по справі 908/4476/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/133/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015 Справа № 908/4476/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Керуюча компанія В«Коменерго-БердянськВ» (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 103-А)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Гобіус ЛТДВ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Комунарів, 8)

про стягнення боргу в сумі 12323,14 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 01.11.14)

Від відповідача: ОСОБА_3 (дов. № 36 від 07.09.15)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 6175,74 грн., пені за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги у сумі 6106,74 грн., індекс інфляції у сумі 58,66 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4476/15, судове засідання призначено на 27.08.2015р. Ухвалою суду від 27.08.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.09.2015р. У судовому засіданні 08.09.2015р. оголошено перерву до 05.10.2015р.

05.10.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та зазначив, зокрема, про наступне. 01.01.2013р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, б. 47, за умовами якого позивач забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 47 по вул. Горького, загальною площею 155,3 кв.м., а відповідач - забезпечує своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Однак взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує, що призвело до утворення ї заборгованості за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. у розмірі 6157,74 грн. У зв'язку з чим, позивач на підставі ст.ст. 526, 530, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України просить стягнути з відповідача суму 6157,74 грн. заборгованості, а також суму 6106,74 грн. пені та суму 58,66 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 26.08.2015р., зазначивши, зокрема, наступне. По-перше, приміщення у житловому будинку № 47 по вул. Горького в м. Бердянськ Запорізької області у 2013-2015 роках не перебувало у відповідача, ані у власності, ані в оренді. 10.10.2012р. відповідач уклав договір купівлі-продажу, відповідно до якого здійснено продаж приміщення площею 202,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 47. Незважаючи на відсутність правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідача, позивач, шляхом обману та користуючись юридичною необізнаністю відповідача уклав з відповідачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Укладаючи договір позивач порушив приписи ст.ст. 1, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умисно або з халатності не перевіривши наявність підстав для укладання відповідного договору. По-друге, до позову позивачем взагалі не додано жодного первинного документу - рахунку, акту виконаних робіт тощо. По-третє, договір підписано не 01.01.2013р., а фактично - 09.07.2013р. По-четверте, відповідно до п. 7 договору у позивача відсутні правові підстави для стягнення пені. У зв'язку з зазначеним, просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

У 2013р. ТОВ В«Керуюча компанія В«Коменерго-БердянськВ» (виконавець, позивач у справі) та ТОВ В«Гобіус ЛТДВ» (споживач, відповідач у справі) уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого, згідно пункту 1, є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку (гуртожитку) № 47 по вул. Горького, загальною площею 155,3 кв.м., а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2 договору виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішення органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору.

Пунктами 3, 4, 6 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1) визначено, що розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладання цього договору становлять 255 грн. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Плата вноситься на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з п. 19 договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Із приписів ст. 639 ЦК України слідує, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Момент укладення договору - це момент досягнення згоди (домовленості) щодо істотних умов договору.

Договір набирає чинності і стає обов'язковим для сторін із моменту його укладення у належній формі, зокрема, з моменту підписання письмового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2013р. позивач направив на адресу відповідача пропозицію за вих. № 898 укласти договір, до пропозиції були додані 4 примірники договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 01.01.2013р., 4 примірники додаткової угоди, 4 примірники структури тарифу.

09.07.2013р. відповідач підписав договір та додаткову угоду до нього та в той же день листом за вих. № 15 повернув позивачу 2 примірники підписаного договору з додатками.

Таким чином договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинокової території набрав чинності 09.07.2013р., та саме з цієї дати породив взаємні права та обов'язки для сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором, надані позивачем послуги пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території не сплачував.

Однак позивачем необґрунтовано заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, починаючи з 01.01.2013р., оскільки, як вже встановлено судом, договір набрав чинності 09.07.2013р.

Таким чином у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 09.07.2013р. по 31.12.2014р., розмір якої становить 4524,19 грн.

Відповідач доказів виконання зобов'язання та здійснення оплат за договором не надав. Заборгованість в розмірі 4524,19 грн. підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 4524,19 грн. основного боргу.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 58,66 грн. втрат від інфляції за загальний період з січня 2013р. по грудень 2014р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до приписів 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат встановив, що при здійснені розрахунку позивачем помилково здійснювалось нарахування інфляційних, виходячи з заборгованості за певний місяць помноженої на індекс інфляції в тому ж місяці.

Отже позивачем невірно здійснений розрахунок інфляційних.

Виходячи з приписів п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми відповідних нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

За таких обставин, враховуючи порушення позивачем правил (порядку) нарахування інфляційних втрат, встановлених, зокрема, п. 3.2. вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р., а також відсутність у суду права виходити за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання грошового зобов'язання, у задоволенні позову в частині вимог про стягнення суми 58,66 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача суму 6106,74 грн. пені за загальний період з 11.02.2013р. по 01.04.2015р.

Заявляючи дані вимоги, позивач посилається на приписи Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Статтею 1 даного Закону, зокрема, встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін , але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Статтею 6 ЦК України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.

При укладенні правочину сторони діяли виходячи з принципу свободи договору. Так, пунктом 7 договору сторони встановили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в установленому законом розмірі 0 (нуль) відсотків.

Оскільки умовами договору сторони передбачили відповідальність споживача за порушення грошових зобов'язань у розмірі 0 %, то у позивача відсутні правові підставі для нарахування відповідачу штрафних санкцій.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення суми 6106,74 грн. пені слід відмовити.

Таким чином, в цілому, позовні вимоги задовольняються частково.

Доводи відповідача, викладені у відзиві спростовуються наведеним вище, а також наступним. По-перше, щодо доводів про відсутність у відповідача, на момент укладення договору, права власності чи права користування на приміщення, суд зазначає про наступне. Як встановлено судом і не заперечується відповідачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій був підписаний останнім 09.07.2013р. та набув чинності 09.07.2013р. Тобто відповідач завідомо знаючи про відсутність у нього права власності (права користування) на приміщення уклав з позивачем договір. Статтею ж 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивачем не надано суду доказів недійсності або нікчемності правочину. Більш того, згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Пунктом 20 договору сторони також визначили, що договір може бути розірваний достроково у разі переходу права власності (користування) на нежитлове приміщення у житловому будинку (гуртожитку) до іншої особи. Відповідачем не надано суду доказів вчинення дій, в період з липня 2013р. по грудень 2014р., спрямованих на розірвання договору. По-друге, щодо доводів відповідача про не надання позивачем первинних документів - рахунків, актів виконаних робіт, то слід зазначити, що у судовому засіданні 05.10.2015р. позивачем для долучення до матеріалів справи були додані рахунки та акти виконаних робіт, докази направлення цих документів відповідачу були додані позивачем до позову. Крім того договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не передбачено складання актів виконаних робіт та виставлення рахунків, споживач самостійно здійснює сплату послуг за договором не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Гобіус ЛТДВ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Комунарів, 8; код ЄДРПОУ 13607672) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Керуюча компанія В«Коменерго-БердянськВ» (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 103-А; код ЄДРПОУ 35410774) суму 4524 (чотири тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 19 коп. основного боргу, суму 670 (шістсот сімдесят) грн. 74 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 07.10.2015р.