Рішення

від 30.09.2015 по справі 910/21437/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015Справа №910/21437/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПіЕсБі філмз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет застави у розмірі 732 670 ,67 грн. шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Дідук О.В. (дов.№36/15 від 18.09.2015)

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПіЕсБі філмз" про звернення стягнення на предмет застави у розмірі 732 670 ,67 грн. шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2015 порушено провадження у справі № 910/21437/15 та призначено її до розгляду на 10.09.2015 року.

За наслідками судового засідання 10.09.2015 судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі ОСОБА_2, в якості третьої особи без самостійних вимог, та відкладено розгляд справи на 30.09.2015 року.

Під час судового засідання 30.09.2015 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позові.

Відповідач та третя особа не направили своїх представників для участі у судовому засіданні, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Приписи статті 22, 27 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач та третя особа не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

13.11.2009 між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник,Боржник) укладено Кредитний договір № 02/980/К/035 (надалі - Кредитний договір).

Згідно пунктом 1.1. Кредитного договору Позивач надав Позичальнику кредит в національній валюті у сумі 270 000,00 (двісті сімдесят тисяч) гривень 00 копійок з кінцевим терміном погашення заборгованості 20.03.2014 (у редакції додаткової угоди № 4 від 06.09.2013), а Боржник зобов'язувався повернути Позивачу кредит (щомісячними платежами у сумі не менше 38 600,00 гривень, починаючи з березня 2010 року та сплачувати щомісячно за користування кредитом 24 (двадцять чотири) проценти річних.

Банком на виконання умов пункту 2.1. Кредитного договору Позичальнику відкрито позичковий рахунок № НОМЕР_1 для видачі кредиту та його обліку.

Наявним у матеріалах справи меморіальним ордером № 6770/1 від 13.11.2009 та банківськими виписками про рух грошових коштів на особовому рахунку позичальника підтверджується факт перерахування грошових коштів на користь позичальника у розмірі 270 000,00 грн.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_2 склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Пунктом 2.5. Кредитного договору передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється від суми фактичної заборгованості по кредиту за період з дати надання коштів кредиту до повного погашення заборгованості по кредиту. Відповідно до пункту 2.6. Кредитного договору нараховані проценти сплачуються Позичальником одночасно з остаточним погашенням кредиту.

Умовами кредитного договору, зокрема пунктами 4.2., 4.3. Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення суми кредиту та сплати відсотків) Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості, за кожний день прострочення.

Матеріалами справи підтверджується, що Боржник здійснив часткове погашення суми кредиту, а саме 13.11.2009 - 538,11 грн. та 18.03.2010 - 38 600,00 грн., у загальному розмірі 39 138,11 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням договірним зобов'язань, за позичальником станом на 14.08.2015 рахується заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 732 670,67 грн., яка складається: заборгованість за кредитом - 230 861,89 грн.; заборгованість за процентами - 302 664,58 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 97 714,67 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 101 429,53 грн.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 (Позичальник) за Кредитним договором №02/980/К/035 від 13.11.2009, між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк» (Заставодержатель) укладено Договір застави №02/035/980/001-З від 13.11.2009 із Товариством з обмеженою відповідальністю «ПіЕсБі Філмз» (Заставодавець - відповідач).

У відповідності до умов Договору застави, Заставодавець передав у заставу Позивачу основні засоби вартістю 270 000,00 (двісті сімдесят тисяч) гривень 00 копійок (надалі також - Предмет застави), як забезпечення вимог Позивача, що випливають з Кредитного договору (пункт 1.1. Договору застави).

Додаток 1 до Договору застави містить повний перелік переданих в заставу основних засобів: Комплект м'яких меблів в кімнату перемовин (диван м'який (чорна тканина) та крісло м'яке (чорна тканина)) - 1, Комплект м'яких меблів в кімнату очікування (диван м'який (чорна тканина) та крісло м'яке (чорна тканина)) - 1, Комплект м'яких меблів в презентаційну кімнату (диван м'який шкіряний (коричневий), диван шкіряний (чорний), диван матерчатий (коричневий), диван матерчатий (коричневий), крісло м'яке шкіряне (коричневе), крісло м'яке шкіряне (коричневе)) - 1, Крісло (помаранчеве) «Ікея» - 2, Крісло (темно - бежеве) з ручками - 2, Крісло шкіряне (чорне) - 1, Крісло матерчате (біле) - 2, Крісло офісне ( коричневе ) з ручками - 2, Крісло офісне (чорне) з ручками - 2, Крісло офісне матерчате (чорне) - 3,Крісло офісне м'яке (коричневе) - 4.

Відповідно до умов пункту 1.4. Договору застави Предмет застави знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на збереженні у Відповідача (право володіти та користуватися).

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звертаючись із даним позовом до суду, Публічне акціонерне товариство «Старокиївський Банк» просить звернути стягнення на предмет застави, у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, яка становить заборгованість за кредитом - 230 861,89 грн.; заборгованість за процентами - 302 664,58 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 97 714,67 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 101 429,53 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. кредитного договору за кожний день прострочення повернення кредиту та погашення відсотків боржник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості.

Здійснивши перерахунок заявленою позивачем суми пені сплати кредиту та відсотків, судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок є арифметично вірним.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Положення вищезазначеної статті кореспондуються із нормами нормами статті 572 ЦК України.

Предметом застави можуть бути нерухоме майно - основні засоби, про що зазначено у ст. 4 ЗУ "Про заставу" та ст. 576 ЦК України.

Факт порушення зобов'язання з боку позичальника шляхом ухилення від здійснення сплати грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами за користування та пені підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не спростований відповідачем.

Із матеріалів справи вбачається, що у позичальника - ОСОБА_2 внаслідок неналежного виконання ним зобов'язань за Кредитним договором утворилась сума заборгованості, яка не день розгляду справи не є погашеною, а зобов'язання за Кредитним договором не є припиненим.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст.. 19 ЗУ "Про заставу").

Відповідно до ч.1 ст. 20 ЗУ "Про заставу" та ч. 2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Отже, слід виходити з того, що ПАТ «Старокиївський Банк», у зв'язку із порушенням позичальником - ОСОБА_2 умов Договору основного зобов'язання, має право вимагати від заставодавця - ТОВ «ПіЕсБі Філмз» сплати заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави.

У той же час, слід враховувати, що право звернути стягнення на предмет застави виникло у позивача безпосередньо на підставі Договору застави від 13.11.2009, вказане право має альтернативну природу, оскільки договором передбачена можливість звернення стягнення на предмет застави у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України.

Частиною 6 статті 20 ЗУ "Про заставу" визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду. На підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Так, інше передбачено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 Закону.

Положеннями статті 582 ЦК України визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Вартість предмету застави на момент укладання Договору застави склала - 270 000,00 грн. та є такою, що погоджена сторонами договору.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Старокиївський Банк" про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню за ціною 270 000,00 грн., тобто за ціною встановленою у Договорі застави від 13.11.2009 року.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями Господарського процесуального кодексу України, а також приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013, якими передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору (п. 4.5.). Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач - Публічне акціонерне товариство «Старокиївський Банк» звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір у розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 31.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Судом вище встановлено, що загальна вартість предмета застави складає 270 000,00 грн.

Так, згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду встановлюються у таких розмірах: за подання позовної зави майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача у дохід Державного бюджету України у розмірі 5 400,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 32, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПіЕсБі Філмз» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк» (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, б. 6/8, ідентифікаційний код 19024948) за Кредитним договором №02/980/К/035 від 13.11.2009 в розмірі 732 670 (сімсот тридцять дві тисячі шістсот сімдесят) гривень 67 копійок, що складається з суми кредиту у розмірі 230 861,89 грн., нарахованих процентів - 302 664,58 грн., пені за прострочення сплати кредиту - 97 714,67 грн., пені за прострочення сплати процентів в розмірі 101 429,53 грн., звернути стягнення на предмет застави за Договором застави № 02/035/980/001-3 від 13.11.2009, майно (основні засоби: Комплект м'яких меблів в кімнату перемовин (диван м'який (чорна тканина) та крісло м'яке (чорна тканина)) -1 штука; Комплект м'яких меблів в кімнату очікування (диван м'який (чорна тканина) та крісло м'яке (чорна тканина)) -1 штука; Комплект м'яких меблів в презентаційну кімнату (диван м'який шкіряний (коричневий), диван шкіряний (чорний), диван матерчатий (коричневий), диван матерчатий (коричневий), крісло м'яке шкіряне (коричневе), крісло м'яке шкіряне (коричневе)) -1 штука; Крісло (помаранчеве) «Ікея» -2 штуки; Крісло (темно - бежеве) з ручками -2 штуки, Крісло шкіряне (чорне) -1 штука; Крісло матерчате (біле) -2 штуки; Крісло офісне (коричневе) з ручками - 2 штуки; Крісло офісне (чорне) з ручками -2 штуки; Крісло офісне матерчате (чорне) - 3 штуки; Крісло офісне м'яке (коричневе) - 4 штуки), що знаходиться за адресою: 01004, АДРЕСА_2, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПіЕсБі Філмз» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 23, кв. З, ідентифікаційний код 35634888).

Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановленої не нижче 270 000 (двісті сімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПіЕсБі Філмз» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 23, кв. З, ідентифікаційний код 35634888) у дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 400 (п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок .

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30.09.2015 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний рішення складено

та підписано 06.10.2015 року

Суддя К.В. Полякова