Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/24220/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/24220/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлайф Україна" про стягнення 22500,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Олійник О.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлайф Україна" про стягнення 22500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі рахунку-фактури відповідача №2326 від 27.07.2015 здійснив оплату визначеного товару, втім відповідач зобов'язання по поставці товару не виконав, у зв'язку із чим позивач просить повернути попередню оплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 порушено провадження у справі №910/24220/15, розгляд справи призначено на 05.10.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в засідання господарського суду 05.10.2015 своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" на підставі рахунку-фактури №2326 від 27.07.2015 здійснило попередню оплату в сумі 22500,00 грн. за товар, а саме: морський контейнер 20 футів у кількості 3 шт., на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлайф Україна", що підтверджується платіжним дорученням №8057, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, не здійснив поставку визначеного сторонами товару.

У зв'язку з цим, позивач направив на адресу відповідача претензію від 12.08.2015, в якій просив протягом 7-ми днів з дня надіслання цієї претензії оплатити 22500,00 грн.

Втім, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач кошти в сумі 22500,00 грн. не повернув.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом у відповідності до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, за приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Статтею 642 ЦК України визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відтак, оскільки доданий до матеріалів справи рахунок-фактура №2326 від 27.07.2015 містить найменування товару, його кількість, ціну та підпис уповноваженої особи відповідача, а позивач, в свою чергу, перерахував суму передплати у розмірі 22500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8057 від 27.07.2015, суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару в спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, за умовами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як убачається з матеріалів справи, листом від 12.08.2015 позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення передоплати в сумі 22500,00 грн. Проте, станом на теперішній час грошові кошти відповідачем не повернуто.

Тоді як, в силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач отримавши як попередню оплату по договору укладеного в спрощений спосіб грошові кошти в сумі 22500,00 грн., не надав доказів належного виконання свого зобов'язання щодо відповідної поставки товару та в порушення норм ст. 693 ЦК України не виконав вимогу викладену позивачем в листі від 12.08.2015 щодо повернення перерахованих коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 22500,00 грн.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку повернути отримані кошти.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Оскільки позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1218,00 грн., втім сплатив 1827,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №8193 від 11.08.2015, зайво сплачений судовий збір в розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітлайф Україна" (03614, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, будинок 22, офіс 4, ідентифікаційний код 39802387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" (02132, м. Київ, вулиця Завальна, будинок 10-Б, ідентифікаційний код 33884108) 22500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" (02132, м. Київ, вулиця Завальна, будинок 10-Б, ідентифікаційний код 33884108) з Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №8193 від 11.08.2015, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.10.15

Суддя О.А. Грєхова