Рішення

від 07.10.2015 по справі 910/24717/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №910/24717/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК-Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 15 236,28 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Кучаєва Ю.Г. - представник за довіреністю № 361 від 10.08.2015; від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 07.10.15, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ММК-Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 15 236,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24717/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2015.

07.10.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання 07.10.2015 з'явився представник позивача, надав суду пояснення щодо наданих ним документів, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 07.10.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення 0103034866400.

Зважаючи на те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за його відсутності, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 жовтня 2014 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (далі - страховик, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ММК-Україна" (далі - страхувальник, позивач) було укладено договір добровільного страхування майна, яке використовується в підприємницьких (комерційних) цілях № 11/1126786/9069/14 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси , що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном, зазначеним у п. 5.2. договору, що належить страхувальникові на правах власності та (або) використовується на інших законних підставах.

Відповідно до п. 3.1. договору, страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбаченими цим договором, шляхом відшкодування страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування (вигодонабувачу), збитку, понесеного ними у зв'язку із пошкодженням, знищенням (загибеллю), втратою застрахованого майна, а страхувальник зобов'язується вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору.

Відповідно до умов договору застрахованим майном є, зокрема готівкові кошти в касах відділень; страхова сума - 30000,00 грн.; безумовна франшиза - 1000,00 грн., страховий тариф - 2,00 %, страховий платіж - 600,00 грн. (п. п. 5.2. - 5.6.). Готівковими коштами в касах відділень є обсяг готівкових коштів в касах страхувальника в національній валюті України (п. 5.8.).

Даний договір діє з 00 год. 00 хв. 2 жовтня 2014 року до 24 год. 00 хв. 1 жовтня 2015 року включно (п. 7.1.).

Згідно з п. 5.11. договору, страховим випадком є пошкодження, знищення та (або) втрата застрахованого майна внаслідок настання подій (страхових ризиків), що сталися в період дії договору та не класифікуються як виключення зі страхових випадків і обмеження страхування внаслідок чого виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальникові та (або) вигодонабувачеві.

Страховими ризиками за умовами договору визначено, зокрема, протиправні дії третіх осіб, а саме: крадіжка з проникненням, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження застрахованого майна, включаючи підпал, хуліганство (п. 5.11.4.).

Відповідно до п. 12.1.5.2. договору, для встановлення причин, наслідків, обставин настання події, що може бути визнана страховим випадком, прийняття рішення про здійснення виплати або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування та визначення його розміру у випадку коли в розслідуванні обставин, що спричинили завдання збитку, брали участь органи МВС, прокуратури й інші правоохоронні органи, страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний надати страховикові: документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію органом державної влади, уповноваженим розпочати досудове розслідування, заяви або повідомлення страхувальника про кримінальне правопорушення; документ, що підтверджує внесення органом державної влади, уповноваженим розпочати досудове розслідування, відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками відповідного злочину, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, із зазначенням попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення (наприклад, повідомлення про початок досудового розслідування тощо).

Позивач вказує, що 06.12.2014 у відокремленому підрозділі ТОВ "ММК-Україна" ОФП № 16, що розташований за адресою: 02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 20, мав місце страховий випадок, а саме: було вчинено напад з метою заволодіння грошима, які належать ТОВ "ММК-Україна" на суму 14577,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано витяг з ЄРДР, відповідно до якого Дарницьким РУ ГУМВС України у м. Києві відкрито кримінальне провадження № 12014100020010967 за ознаками ч. 3 ст. 186 ( Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому).

Враховуючи протиправне заволодіння застрахованим майном (грошовими коштами), позивач звернувся до відповідача 08.12.2014 із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку із настанням 06.12.2014 страхового випадку (копія заяви з відміткою про реєстрацію заяви відповідачем наявна в матеріалах справи).

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує, що відповідачем в порушення умов договору страхування майна, яке використовується в підприємницьких (комерційних) цілях № 11/1126786/9069/14 від 01.10.2014 не здійснено виплати страхового відшкодування по страховому випадку у розмірі 13577,00 грн. (4073,10 грн. перша частина + 9503,90 грн. друга частина), що визначена відповідно до умов п. 13.1 договору (прямий (реальний) збиток страхувальника внаслідок настання страхового випадку - розмір безумовної франшизи, обумовленої п. 5.4.) договору * 30% (перша частина страхового відшкодування що підлягає сплаті відповідно до умов п. 14.5 договору протягом 15 робочих днів після підписань страхового акту). Згідно з п.14.5 договору відповідач також зобов'язаний виплатити не пізніше 27.07.15 останню частину страхового відшкодування у розмірі 9503,90 грн., що визначена відповідно до умов п.13.1 договору: 14577,00 грн. - 1000,00 грн. *70 %.

Враховуючи невиконання відповідачем умов договору страхування майна, яке використовується в підприємницьких (комерційних) цілях № 11/1126786/9069/14 від 01.10.2014 в частині сплати страхового відшкодування позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 13577,00 грн., 1015,56 грн. пені та 643,72 грн. інфляційного збільшення суми боргу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З умов укладеного між сторонами договору № 11/1126786/9069/14 від 01.10.2014 випливає, що даний договір є договором страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання; страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 5.11. договору, страховим випадком є пошкодження, знищення та (або) втрата застрахованого майна внаслідок настання подій (страхових ризиків), що сталися в період дії договору та не класифікуються як виключення зі страхових випадків і обмеження страхування внаслідок чого виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальникові та (або) вигодонабувачеві.

Страховими ризиками за умовами договору визначено, зокрема, протиправні дії третіх осіб, а саме: крадіжка з проникненням, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження застрахованого майна, включаючи підпал, хуліганство (п. 5.11.4.).

Відповідно до п. 8.4.3. договору, розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя або здоров'ям особи, на яку був скоєний напад або з загрозою застосування такого насильства.

Пунктом 8.4.3.1. договору визначено, що за умовами договору ризик "розбій" кваліфікується таким у разі виконання умов, передбачених у п. 8.4.2.1. договору: до страхувальника, його працівників або представників застосовується насильство для подолання їхнього опору щодо вилучення (захоплення) застрахованого майна; страхувальник, його працівники або представники передають третій особі або групам осіб застраховане майно або допускають його вилучення без опору в межах місця дії договору страхування під загрозою заподіяння їхньому здоров'ю та (або) життю шкоди, що може бути реалізована на місці; застраховане майно вилучається у страхувальника, його працівників або представників під час дії їхнього перебування у безпомічному стані, якщо такий їхній стан не є наслідком їхніх зловмисних або грубих необережних дій і не дозволяє їм чинити опір такому вилученню.

Відповідно до п. 12.1.5.2. договору, для встановлення причин, наслідків, обставин настання події, що може бути визнана страховим випадком, прийняття рішення про здійснення виплати або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування та визначення його розміру у випадку коли в розслідуванні обставин, що спричинили завдання збитку, брали участь органи МВС, прокуратури й інші правоохоронні органи, страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний надати страховикові: документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію органом державної влади, уповноваженим розпочати досудове розслідування, заяви або повідомлення страхувальника про кримінальне правопорушення; документ, що підтверджує внесення органом державної влади, уповноваженим розпочати досудове розслідування, відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками відповідного злочину, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, із зазначенням попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення (наприклад, повідомлення про початок досудового розслідування тощо).

Відповідно до ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно із ч. 2, 5 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Настання страхового випадку 06.12.2014 підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого Дарницьким РУ ГУМВС України у м. Києві відкрито кримінальне провадження №12014100020010967 за ознаками ч. 3 ст. 186 (Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому) за фактом вчинення 06.12.2014 невстановленою досудовим слідством особи грабіжу, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, яке належить ТОВ "ММК Україна", розташованого по вул. Срібнокільській, 20-в в місті Києві, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Даний витяг є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 32,34 ГПК України.

Розділом 12 договору визначено перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку й розмір збитку.

08.12.2014 позивач звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" із заявою про виплату страхового відшкодування з приводу події, що має ознаки страхової, яка відбулась 06.12.2014. Позивачем, 19.12.2014 та 06.02.15 було надано відповідачу документи, необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Також, судом враховано, що згідно із п. 12.3 договору, якщо документи, необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування, надані в неповному обсязі та (або) в неналежній формі про наявність таких невідповідностей, порушень страховий повідомляє страхувальникові в письмовій формі протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання таких документів. Однак, відповідачем не було дотримано вищевикладених умов договору та не повідомлено позивача про невідповідність наданих останнім документів, у строк визначений п. 12.3. договору.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про страхування", страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п.п. 14.3, п. 14.3.1. договору, протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту одержання страховиком документів, передбачених розділом 12 договору, та відповідей на запити страховика до підприємств, установ та організацій, що володіють інформацією про обставини настання страхового випадку (зазначений строк рахується від дня одержання страховиком останнього документа від страхувальника або останньої відповіді підприємств, установ та організацій на запит), які необхідні для підтвердження факту, причин, обставин і наслідків настання страхового випадку та визначення розміру збитків, страховик приймає рішення про здійснення виплати страхового відшкодування та складає страховий акт. Виплата страхового відшкодування здійснюється впродовж 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня складення страхового акта.

Таким чином, у відповідності до п. 14.3 договору, відповідач був зобов'язаний протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту одержання документів, передбачених розділом 12 договору, прийняти рішення про здійснення сплати страхового відшкодування та виплатити його позивачу, тобто не пізніше 27.02.15.

Відповідно до п.14.5 договору за фактом настання страхового випадку за ризиком «Протиправні дії третіх осіб» страхувальникові сплачується:

- 30 % страхового відшкодування протягом 15 робочих днів після підписання страхового акту відповідно до п.14.3.1 договору;

- 70 % страхового відшкодування протягом 30 робочих днів після надання страхувальником копії постанови про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів інших, ніж пп.1), 2) (крім закриття кримінального провадження через малозначність завданої шкоди) і 7) частини 1 статті 284 КПК України; або копії постанови про зупинення досудового розслідування або копії вироку суду (за винятком виправдовувального вироку, ухваленого відповідно до ст. 373 КПК при встановлені судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 284 КПК), але в будь-якому разі не пізніше ніж через 5 календарних місяців після підписання страхового акта відповідно до п.14.3.1 договору.

Розмір страхового відшкодування визначений позивачем в розмірі 13577,00 гр. відповідно до умов п. 13.1 договору (прямий (реальний) збиток страхувальника внаслідок настання страхового випадку 14577,00 грн. - розмір безумовної франшизи, обумовленої п. 5.4. 1000,00 грн.) * 30% (перша частина страхового відшкодування що підлягає сплаті відповідно до умов п. 14.5 договору протягом 15 робочих днів після підписань страхового акту) + прямий (реальний) збиток страхувальника внаслідок настання страхового випадку 14577,00 грн. - розмір безумовної франшизи, обумовленої п. 5.4. 1000,00 грн.) * 70% (друга частина страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідно до умов п. 14.5 договору). Даний розрахунок позивача приймається судом як обґрунтований та арифметично вірний, тому з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 13577,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, що нарахована в період з 24.03.15 по 02.09.15 на суму 4073,10 грн. та в період з 28.07.15 по 02.09.15 на суму 9503,90 грн., а також інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 643,72 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.2.3 Договору передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати одержувачеві страхового відшкодування пені у розмірі 0,1 % простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, що міститься в позовній заяві, тому позовна вимога про стягнення пені в сумі 1015,56 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти річних так само, як інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 24.03.2015 - 02.09.2015 4073.10 1.149 605.99 4679.09

За перерахунком суду вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 605,99 грн., в частині вимог про стягнення 37,73 грн. слід відмовити.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи встановлені судом обставини, з огляду на доведеність позивачем підстав для виплати страхового відшкодування у розмірі 13577,00 грн. та враховуючи те, що відповідачем не спростовано належними доказами обставин викладених у позові, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у розмірі 13577,00 грн., 1015,56 грн. пені та 605,99 грн. інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32 , 33 , 49 , 75, 82 - 85 ГПК України , господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК-Україна" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 1, ідентифікаційний код 38218479) страхове відшкодування у розмірі 13 577 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп., 1 015 (одну тисячу п'ятнадцять) грн. 56 коп. - пені, 605 (шістсот п'ять) грн. 99 коп. - інфляційного збільшення заборгованості, 1 214 (одну тисячу двісті чотирнадцять) грн. 98 коп. - судового збору.

3. В частині стягненні 37 грн. 73 коп. інфляційних втрат відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.10.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин