Рішення

від 17.09.2015 по справі 911/3133/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа № 911/3133/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«Елво-УкраїнаВ» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Інженерні системиВ» , Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 2955844,83 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 01.01.2015 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«Елво-УкраїнаВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Інженерні системиВ» (далі - відповідач) про стягнення 2955844,83 грн., з яких 1597694,80 грн. заборгованості за договором № 30/04-12 від 20.04.2012 р., 1224532,68 грн. інфляційних втрат та 133617,35 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 30/04-12 від 20.04.2012 р. в частині зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 1597694,80 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 1224532,68 грн. інфляційних втрат та 133617,35 грн. 3% річних.

Представник позивача в судових засіданнях 26.08.2015 р. та 17.09.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 26.08.2015 р. та 17.09.2015 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103249436708 та № 0103248704032. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю В«Інженерні системиВ» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«Елво-УкраїнаВ» (постачальник) було укладено договір № 30/04-12 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та устаткування виробничо-технічного призначення (продукцію) в асортименті, кількості, у терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі і специфікаціях, що є невід'ємними частинами до договору, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити за неї у порядку і на умовах, оговорених у договорі.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язується здійснити постачання продукції у кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у терміни, погоджені сторонами в специфікаціях до договору.

Датою постачання продукції вважається дата фактичної передачі продукції уповноваженому представникові покупця, що оформлюється підписанням сторонами акта прийняття-передачі продукції. Право власності на продукцію переходить до покупця після підписання акта прийняття-передачі продукції (п.п. 3.4. та 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. та п. 3.7. договору зобов'язання постачальника у відношенні постачання продукції вважаються виконаними з моменту підписання обома сторонами акта прийняття-передачі продукції. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту прийняття продукції та її 100% оплати за договором.

Згідно з п. 4.1. договору ціни на продукцію, що поставляється постачальником, установлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником за договором, здійснюються покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у терміни, врегульовані сторонами положеннями, зазначеними у відповідних специфікаціях.

Договір вступає в силу з моменту його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2012 р. включно(п. 7.1. договору).

20.04.2012 р. сторонами підписано специфікацію № 1 до договору № 30/04-12 від 20.04.2012 р., в якій зазначено найменування (шинна опора ШО-330.ІІ-8УХЛ1 в комплекті з опорною стійкою), одиниця виміру, кількість (3), ціна за одиницю, вартість та умови постачання продукції. Всього вартість продукції за специфікацією № 1 з урахуванням ПДВ: 190954,80 грн.

20.04.2012 р. сторонами також підписано специфікацію № 2 до договору № 30/04-12 від 20.04.2012 р., в якій зазначено найменування (шинна опора ШО-330.ІІ-8УХЛ1 в комплекті з опорною стійкою), одиниця виміру, кількість (33), ціна за одиницю, вартість та умови постачання продукції. Всього вартість продукції за специфікацією № 2 з урахуванням ПДВ: 2100502,80 грн.

Крім того, в зазначених специфікаціях сторони погодили, що розрахунки за продукцію, що поставляється по цих специфікаціях, здійснюються покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника авансу - 50 % загальної вартості продукції за специфікаціями № 1 та № 2 з урахуванням ПДВ грошовим переказом на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-х банківських днів з моменту підписання договору. Кінцевий розрахунок вартості продукції з урахуванням ПДВ сплачується покупцем на розрахунковий рахунок постачальника грошовим переказом в гривні протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки продукції (п. 3.1. та п. 3.2. специфікацій № 1 та № 2 від 20.04.2012 р.)

Проте, як зазначає позивач, відповідачем не було сплачено аванс у розмірі 50 % від ціни специфікацій № 1 та № 2 від 20.04.2012 р.

На виконання умов договору позивачем за період з 09.07.2012 р. по 09.10.2012 р. було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 2097694,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РН-40233 від 09.07.2012 р. на суму 349615,80 грн., № РН-40365 від 02.10.2012 р. на суму 1573271,10 грн., № РН-40371 від 09.10.2012 р. на суму 174807,90 грн. та відповідними актами приймання-передачі електрообладнання №118-07/07/12 від 09.07.2012 р., № 177-01/10/12 від 02.10.2012 р. та № 189-09/10/12 від 09.10.2012 р., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Для отримання зазначеного товару відповідачем було видано довіреність НБИ № 252145 від 09.07.2012 р. на ім'я ОСОБА_2.

На підтвердження факту отримання відповідачем товару на загальну суму 2097694,80 грн. до позовної заяви також додано товарно-транспортні накладні № 06/07/2012-01 від 06.07.2012 р., № 29/09/2012 від 29.09.2012 р., № 29/09/2012 від 29.09.2012 р., № 29/09/2012 від 29.09.2012 р. та № 07/10/2012 від 07.10.2012 р.

Однак, відповідач в порушення умов договору станом на час звернення позивача до суду із даним позовом за отриманий товар розрахувався частково на суму 500000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ПАТ «ВТБ Банк», в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 1597694,80 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1597694,80 грн. за товар, отриманий на підставі договору № 30/04-12 від 20.04.2012 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1597694,80 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1224532,68 грн. інфляційних втрат та 133617,35 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1224532,68 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з 24.07.2012 р. по 02.10.2012 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40233 від 09.07.2012 р. на суму 349615,80 грн. з урахуванням часткових проплат, з 17.10.2012 р. по 20.07.2015 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40365 від 02.10.2012 р. у сумі 1422886,90 грн. та з 24.10.2012 р. по 20.07.2015 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40371 від 09.10.2012 р. на суму 174807,90 грн.

Однак, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за періоди, прострочена заборгованість відповідача в яких існувала менше місяця, та за місяці, в яких мали бути здійснені відповідні платежі.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за періоди, в якому заборгованість відповідача існувала менше місяця, а саме за липень 2012 р. та жовтень 2012 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40233 від 09.07.2012 р. на суму 349615,80 грн. з урахуванням часткових проплат, оскільки заборгованість відповідача у вказаному періоді нарахування інфляційних втрат виникла з 24.07.2012 р. та була повністю сплачена 03.10.2012 р., за жовтень 2012 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40365 від 02.10.2012 р. у сумі 1422886,90 грн. та за жовтень 2012 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40371 від 09.10.2012 р. на суму 174807,90 грн.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за період серпень-вересень 2012 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40233 від 09.07.2012 р. на суму 349615,80 грн. з урахуванням часткових проплат, за період листопад 2012 р. - липень 2015 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40365 від 02.10.2012 р. у сумі 1422886,90 грн. та за період листопад 2012 р. - липень 2015 р. на прострочену заборгованість за видатковою накладною № РН-40371 від 09.10.2012 р. на суму 174807,90 грн., інфляційні втрати становлять 1197971,86 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 133617,35 грн. 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість відповідача за видатковими накладними № РН-40233 від 09.07.2012 р. на суму 349615,80 грн. (з урахуванням часткових проплат), № РН-40365 від 02.10.2012 р. на суму 1422886,90 грн. та № РН-40371 від 09.10.2012 р. на суму 174807,90 грн. за загальний період з 24.07.2012 р. по 20.07.2015 р.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 133617,35 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Інженерні системиВ» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 153-А, приміщення 1, код 30447443) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«Елво-УкраїнаВ» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, код 32385941) 1597694,80 грн. (один мільйон п'ятсот дев'яносто сім тисяч шістсот дев'яносто чотири грн. 80 коп.) заборгованості, 1197971,86 грн. (один мільйон сто дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сімдесят одну грн. 86 коп.) інфляційних втрат, 133617,35 грн. (сто тридцять три тисячі шістсот сімнадцять грн. 35 коп.) 3% річних та 58585,68 грн . (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 68 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 09.10.2015 р.