cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2015Справа №910/17026/15
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг"
Про стягнення 7 693,35 грн.
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд"
Про стягнення 22 544,77 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд": не з'явився
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг": Топчій С.М. представник за довіреністю № 286/11 від 09.07.15.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" про стягнення 7 693,35 грн., а саме: 5 114,03 грн. - основного боргу, 1 038,64 грн. - пені, 52,96 грн. - 3% річних, 487,72 грн. - збитків від інфляції.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату за виконані роботи за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13., а саме не повернуто суму утримання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.15. порушено провадження у справі № 910/17026/15 та призначено її до розгляду на 20.08.15.
19.08.15. відповідачем через відділ діловодства суду було подано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.
За результатами судового засідання 20.08.15. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 03.09.15., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.
Крім того, 19.08.15. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" про стягнення 22 544,77 грн., а саме: 18 285,97 грн. - збитків, 4 258,80 грн. - неустойки.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" робіт за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13. з недоліками (дефектами), які останнім усунуто не було.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.15. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" про стягнення 22 544,77 грн., до розгляду з первісним.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.15. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у справі № 910/17026/15 на п'ятнадцять днів, та на підставі ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 17.09.15.
В судовому засіданні 17.09.15. Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" було подано письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач за зустрічним позовом проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.
В судовому засіданні 17.09.15. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 24.09.15., про що сторони повідомлені під розписку.
В судовому засіданні 24.09.15. Товариством з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" було подано письмові пояснення по справі.
За результатами судового засідання 24.09.15. розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 01.10.15., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.
Розглянувши в судовому засіданні 01.10.15. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" про залучення до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», суд дійшов всинови про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Клопотання обґрунтовано тим, що виходячи з наявних в матеріалах справи документів замовником робіт за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13. виступає вказана юридична особа, а тому рішення в даній справі може вплинути на її права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Проте, предметом спору в даній справі є стягнення грошових коштів за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13., сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг". При цьому задоволення первісного позову про стягнення грошових коштів за виконані але не оплачені роботи, чи задоволення зустрічного позову про стягнення грошових коштів за роботи виконані з недоліками, жодним чином не вплине на Приватне акціонерне товариство «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», не наділить його новими правами, не покладе нові обов'язки, не змінить його наявні права та/або обов'язки, та не позбавить певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Розглянувши в судовому засіданні 01.10.15. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" витребування від Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» відомостей та інформації про факт усунення точкових дефектів та тріщин в окремих картах підлоги у складі цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, б. 12, літера А в місті Моршин Станківської сільської ради Стрийського району Львівської області у листопаді 2014 року, суд дійшов всинови про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Клопотання обґрунтовано тим, що вказані відомості необхідні для підтвердження факту усунення зазначених вище недоліків Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України визначено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Проте, враховуючи предмет спору та доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає, що витребувані відомості не є необхідними для розгляду даної справи.
В судовому засіданні 01.10.15. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" проти первісного позову заперечував та підтримав зустрічні позовні вимоги.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" в судове засідання 01.10.15. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомний належним чином.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на те, що неявка представника позивача за первісним позовом не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/17026/15.
В судовому засіданні 01.10.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг", всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
24.09.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" (далі - Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" (далі - Генеральний підрядник) було укладено Договір підряду № 57.2.М (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Генеральний підрядник доручає, а Підрядник зобов'язується за завданням Генерального підрядника та згідно з будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс робіт по влаштуванню бетонної промислової підлоги на Об'єкті будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, буд. № 12, літера «А» в місті Моршин Станківської сільської ради Стрийського району Львівської області (далі - Об'єкт), відповідно до умов Договору, додатків і додаткових угод до нього, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт, приймання робіт Генеральним підрядником або протягом гарантійного строку та передати закінчені роботи Генеральному підряднику, а Генеральний підрядник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Строк дії Договору сторонами погоджено п. 13.1 з моменту підписання та скріплення печатками (24.09.13.) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а в частині вирішення спірних питань - дол. Моменту їх вирішення.
Відповідно до п. 2.2 Договору (з врахуванням додаткової угоди № 2 від 16.01.14. до Договору) договірна ціна є твердою і становить 105 138,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 3.3 Договору під терміном закінчення виконання етапу робіт слід розуміти дату підписання Акту прийняття-здачі всього обсягу виконаних робіт етапу, а під терміном закінчення всього обсягу робіт - підписання фінального акту приймання виконаних підрядних робіт, тобто акту прийняття робіт, який сторони підписують після виконання Підрядником всього комплексу робіт за Договором.
Роботи, виконані за Договором приймаються Генеральним підрядником за актом приймання виконаних будівельних робіт, форма якого встановлена додатком № 3 до Договору та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт ат витрати згідно з додатком № 4 до Договору, дата підписання сторонами яких є датою передачі обсягу робіт, а передача Підрядником всього обсягу виконаних робіт Генеральному підряднику оформлюється фінальним актом приймання виконаних підрядних робіт, дата підписання сторонами якого є датою передачі всього обсягу робіт (п. 7.1 Договору).
Положеннями п. п. 7.5, 7.6 Договору встановлено, що приймання-передача генпідрядних послуг, здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі генпідрядних послуг. Факт виконання робіт в повному обсязі підтверджується фінальним актом передачі виконаних підрядних робіт підписаним уповноваженими представниками обох сторін на повний обсяг робіт.
На виконання умов вказаного Договору підряду позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 102 280, 68 грн., що підтверджується актами прийняття виконаних будівельних робіт: № 5 за березень 2014 року; № 12 за березень 2014 року; № за березень 2014 року; № 17 за березень 2014 року, та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року.
Згідно з п. 6.2 Договору оплата фактично виконаних Підрядником робіт здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і надходжень від замовника будівництва коштів.
Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Генеральним підрядником не здійснено в повному обсязі оплату за виконані роботи за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13., а саме не повернуто підряднику суму утримання.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" робіт за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13. з недоліками (дефектами), які останнім усунуто не було, що є підставою для стягнення з Підрядника на користь Генерального підрядника вартості усунення таких дефектів.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.5 Договору встановлено, що Генеральний підрядник у вигляді гарантії виконання Підрядником належним чином своїх зобов'язань за Договором утримує 5% від суми виконаних робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робіт - далі - сума утримання) протягом всього часу виконання робіт підрядником. Сума утримання повертається Підряднику через 365 календарних днів після введення Об'єкту в експлуатацію.
Відповідно до наявної в матеріалах справи Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 21.02.14. № ЛВ143140520592, об'єкт - «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, буд. № 12, літера «А» в місті Моршин Станківської сільської ради Стрийського району Львівської області є закінченим будівництвом та готовим до експлуатації.
Таким чином, строк повернення Підряднику суми утримання в розмірі 5 114,03 грн. за п. 6.2 Договору є таким, що настав з 22.02.15.
Генеральний підрядник не заперечує, що повинен був сплатити сказану суму утримання підряднику, проте вказує на наступне.
За твердженням Генерального підрядника, у виконаних Підрядником за Договором роботах було виявлено недоліки (дефекти), в зв'язку з чим 16.10.14. складено акт про освідчення виявлених недоліків (дефектів) та погоджено метод і строк їх усунення до 30.11.14.
Відповідач за первісним позовом наголошує на тому, що в зв'язку з невиконанням позивачем за первісним позовом своїх обов'язків щодо усунення виявлених дефектів, Генеральний підрядних залучив третю особу для їх усунення за що сплатив 23 400,00 грн. і вважає, що зазначена сума має бути стягнута з відповідача за зустрічним позовом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг".
Відповідно до ч. 1 ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Судом встановлено, що відповідно до п. 11.1 Договору підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт протягом 1 року з дати підписання сторонами останнього по часу акту приймання виконаних підрядних робіт.
Згідно з п. 11.2 Договору, у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків, Генеральний підрядник повідомить про це Підрядника і запросить його для складання дефектного акта стосовно обсягів, строків усунення недоліків (дефектів).
Разом з тим, дослідивши наданий Генеральним підрядником акт від 16.10.14. про посвідчення виявлених недоліків (дефектів) на Об'єкті будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, буд. № 12, літера «А» в місті Моршин Станківської сільської ради Стрийського району Львівської області, який підписаний Підрядником і Генеральним підрядником та скріплений печаткою Підрядника, судом встановлено, що вказаний акт складений про те, що в результаті дослідження комплексу робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" за Договором підряду від 01.07.13. № 46.М , виявлені недоліки (дефекти).
Тобто актом від 16.10.14., на які посилається відповідач за зустрічним позовом, зафіксовано недоліки за іншим договором підряду від 01.07.13. № 46.М, який не є предметом розгляду в даній справі № 910/17026/15, а не за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13., який є предметом розгляду в даній справі, а саме за яким позивач за первісним позовом стягує з Генерального підрядника суму утримання за Договором.
При цьому, посилання відповідача за зустрічним позовом на помилкове не зазначення у вказаному акті про недоліки Договору підряду № 57.2.М від 24.09.13., не підтверджується жодними доказами.
Надані відповідачем за зустрічним позовом дефектний акт від 16.10.14. та дефектний акт від 02.06.15. не приймаються судом як належні докази на підтвердження обставин, викладених в зустрічній позовній заяві, оскільки вони складені між Генеральним підрядником і Приватним акціонерним товариством «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», акт від 16.10.14. між вказаними юридичними особами не містить посилання на жодний договір, а акт 02.06.15. містить посилання на акт від 16.10.14. між сторонами в даній справі за договором від 01.07.13. № 46.М.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" не доведено, а судом не встановлено обставин наявності недоліків (дефектів) виконаних робіт саме за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13.
При цьому, пред'являючи вимоги про стягнення 18 285,97 грн. збитків з відповідача за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" посилається на ст. 224 ГК України, та ст. 22 ЦК України та вказує, що понесені ним витрати є реальними збитками.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб, встановлений законом або договором.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні положення містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.
За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.
Збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Одночасно, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд"; наявність заподіяних діями відповідача за зустрічним позовом збитків; причинний зв'язок між ними.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Наразі, на думку позивача за зустрічним позовом, протиправність поведінки Підрядника полягає у виконанні робіт за Договором з недоліками (дефектами).
Проте, як відзначалось судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" не доведено, а судом не встановлено обставин наявності недоліків (дефектів) виконаних відповідачем за зустрічним позовом робіт саме за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, з огляду на приписи чинного законодавства, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" ознак протиправної поведінки за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13.
Оскільки відсутні ознаки протиправної поведінки відповідача за зустрічним позовом, то відсутній і причинний зв'язок між протиправністю поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" та понесеними позивачем за зустрічним позовом витратами в розмірі 23 400,00 грн.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, за висновками суду, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" про завдання йому збитків Підрядником за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13. позбавлені належного доказового обґрунтування, а отже не свідчать про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" грошових коштів у визначеному заявником розмірі.
Крім вказаного, пред'являючи до стягнення 18 285,97 грн. збитків з відповідача за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" вказує на те, що ним було понесено збитки в розмірі 23 400,00 грн., втім, внаслідок здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" заявою № 376 від 11.08.15., сумою до стягнення є 18 285,97 грн. (23 400,00 грн. - 5 114,03 грн.).
Щодо вказаного суд відзначає наступне.
Окремим способом припинення правовідношення є зарахування (ст. ст. 603, 604, 605 ЦК України).
Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання.
Таким чином, за змістом статей 203 ГК України, 601 ЦК України зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Зарахування є односторонньою угодою, для нього достатньо заяви однієї сторони.
Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).
Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання. Якщо ж одна зі сторін звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання звернулась до суду з позовом про стягнення тієї суми, на яку проводиться зарахування зустрічної вимоги, тобто фактично наявним є протиставлення цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду (вказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.06. у справі № 8/600).
При цьому, судом враховано, що позивач за первісним позовом вимогу відповідача за первісним позовом про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" за завдані збитки, в зв'язку з порушенням підрядником умов Договору не визнав, та звернувся до суду з позовом про стягнення суми утримання за Договором, на яку Генеральним підрядником було зараховано зустрічні вимоги, в зв'язку з чим між сторонами існує спір щодо, зокрема, заборгованості в розмірі 5 114,03 грн. по сумі утримання, а направлення відповідачем за первісним позовом заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не припиняє відповідно до закону його обов'язку щодо своєчасного перерахування грошових коштів в розмірі суми утримання за Договором.
З огляду на все викладене вище в сукупності суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 18 285,97 грн. збитків.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 18 285,97 грн. понесених збитків на усунення дефектів, то зустрічні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" 4 258,80 грн. неустойки за порушення строків усунення недоліків виконаних робіт, які є похідними від вимоги про стягнення понесених збитків, є такими, що задоволенню не підлягають.
Далі суд відзначає, що положеннями п. п. 7.8, п. 11.3 Договору передбачено випадки не усунення Підрядником недоліків за Договором, встановлених у дефектному акті та відмову Підрядника від усунення недоліків за Договором.
При цьому, за результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах даної справи судом було встановлено, що сторонами не подано документів, які б фіксували наявні недоліки у виконаних роботах за Договором підряду № 57.2.М від 24.09.13.
Таким чином, положення п. 6.5 Договору про повернення суми утримання Підряднику Генеральним підрядником діє без застережень про те, що у випадку настання обставин, передбачених п. 11.3, п. 7.8 Договору сума понесених витрат Генерального підрядника на усунення недоліків сплачується Підрядником Генеральному підряднику або утримується Генеральним підрядником при перерахування суми утримання, оскільки обставини, що передбачені п. 11.3, п. 7.8 Договору не настали.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином відповідач за первісним позовом свого обов'язку по сплаті передбаченої Договором суми утримання в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" становить 5 114,03 грн., внаслідок чого вказана сума утримання підлягає стягненню з Генерального підрядника на користь Підрядника.
Позивач за первісним позовом на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 52,96 грн. - 3% річних та 487,72 грн. - збитків від інфляції.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).
За перерахунком суду розмір відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 52,96 грн., внаслідок чого вказана сума підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.
За перерахунком суду розмір збитків від інфляції становить 1 514,12 грн. Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 487,72 грн. збитків від інфляції.
Жодних заяв про збільшення розміру позовних вимог чи виправляння описки від Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" до суду не надходило. Жодного клопотання про вихід за межі позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 83 ГПК України від заінтересованої сторони так само не надходило.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Тобто, вихід за межі позовних вимог означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги і є правом, а не обов'язком суду.
Суд не вбачає необхідності захисту прав і законних інтересів позивача за первісним позовом шляхом виходу за межі позовних вимог та стягнення 1 514,12 грн. збитків від інфляції.
Внаслідок вказаного вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 487,72 грн. - збитків від інфляції підлягають задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" на підставі п. 12.5 Договору просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" на свою користь 1 038,64 грн. пені.
Відповідно до п. 12.5 Договору в разі несвоєчасної оплати прийнятих робіт Генеральний підрядник повинен виплатити Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожну добу затримки.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 1 038,64 грн. пені, а тому первісні позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом і за зустрічним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг".
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" (04655, м. Київ, Московський проспект, б. 20-Б; ідентифікаційний код 37140134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-Буд" (45602, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Хрещата,2; ідентифікаційний код 37950797) 5 114 (п'ять тисяч сто чотирнадцять) грн. 03 коп. - основного боргу, 1 038 (одну тисячу тридцять вісім) грн. 64 коп. - пені, 52 (п'ятдесят дві) грн. 96 коп. - 3% річних, 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 72 коп. - збитків від інфляції, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" відмовити повністю.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.10.15.
Суддя Т.М. Ващенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2015 |
Оприлюднено | 15.10.2015 |
Номер документу | 52140866 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні