Рішення

від 29.09.2015 по справі 911/3912/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 911/3912/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакмед», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоді», м.Сімферополь, АРК

про стягнення 24602288,86 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакмед» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоді» (далі - відповідач) про стягнення 24602288,86 грн.

Провадження у справі №911/3912/15 порушено відповідно до ухвали суду від 01.09.2015 року та призначено справу до розгляду на 17.09.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 17.09.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 29.09.2015 року.

В судовому засіданні 29.09.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач в судове засідання 29.09.2015 року не з'явився, вимоги суду не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 08.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАКМЕД» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОДІ» (відповідач, Покупець) укладено Договір поставки товару № У-03-14 від 08.04.2014 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупцю визначений Договором товар - код 21.20.1 «Ліки (розчини для перитонеального діалізу)» та код 32.50.1 «Інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні (витратні матеріали для перитонеального діалізу)» (надалі - товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно з п. 1.2. Договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна та загальна вартість товару, що підлягає поставці за Договором, визначаються Сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору.

Як зазначив позивач, він свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, протягом 2014 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 15 891 460,03 грн., згідно специфікацій та видаткових накладних, та пред'явлено відповідачу відповідні рахунки на оплату товару. Товар поставлено за видатковими накладними № 1 від 10.04.2014 року, № 2 від 05.05.2014 року, № 29 від 21.05.2014 року, № 36 від 23.06.2014 року, № 39 від 25.06.2014 року, № 45 від 25.06.2014 року, № 27 від 20.08.2014 року, № 28 від 20.08.2014 року, № 46 від 22.09.2014 року, № 42 від 27.01.2014 року, № 16 від 04.11.2014 року, № 17 від 04.11.2014 року.

Згідно умов специфікацій №№ 1-7 передбачена індексація ціни та загальної вартості товару на дату оплати товару, яку за відсутності оплати товару проіндексовано на кінцеву дату для оплати товару та курсу НБУ на цю дату.

Таким чином, за розрахунком позивача загальна сума заборгованості з урахуванням індексації на кінцеву дату оплати складає 15855179,90 грн.

Також, позивач зазначив, що з 27.09.2014 року набрав чинності Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» № 1636-VII від 12 серпня 2014 року, відповідно до п. 12.4. ст. 12 якого, під час тимчасової окупації поставки товарів на територію (з території) ВЕЗ «Крим» здійснюються відповідно до Митного кодексу України, тобто з оформленням вантажної митної декларації.

У зв'язку з чим, останні три поставки товару 27.10.2014 року та 04.11.2014 року позивач здійснив з оформленням вантажних митних декларацій, які є додатковими доказами поставки позивачем товару відповідачу.

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку у гривнях, у строки визначені у специфікаціях (а саме: протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару на склад Покупця). Розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату товару на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з моменту одержання товару на склад Покупця.

Однак, зобов'язання відповідача за Договором не виконано в повному обсязі, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість по оплаті товарів, поставлених позивачем у 2014 році, яка становить 15 855 179,90 грн. та станом на дату звернення до суду з цим позовом не оплачена. Наявність зазначеної заборгованість відповідача перед позивачем, а також факт отримання відповідачем товару, що не заперечується відповідачем, підтверджується вищевказаними специфікаціями, видатковими накладними та рахунками на оплату.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача 15 855 179,90 грн. основного боргу, 8 272 191,36 грн. втрат від інфляції, 474 917,60 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних та інфляційні нараховані на прострочені суми за періоди фактичного прострочення в розмірі, що відповідає вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача річних та інфляційних суд вважає правомірними і обґрунтованими, оскільки відповідні нарахування проведені за фактичний період існування заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОДІ» (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, буд. 29, код ЄДРПОУ 38596636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАКМЕД» (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код ЄДРПОУ 14274480) 15 855 179,90 грн. основного боргу, 8 272 191,36 грн. інфляційних, 474 917,60 грн. 3% річних та 73080 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик