Рішення

від 22.09.2015 по справі 911/1959/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" вересня 2015 р. Справа № 911/1959/15

за позовом прокурора Макарівського району Київської області , смт. Макарів, в інтересах держави в особі Копилівської сільської ради , с. Копилів Макарівського району,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» , м. Київ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 , с. Копилів Макарівського району,

2) ОСОБА_2 , с. Копилів Макарівського району,

3) ОСОБА_3 , с. Копилів Макаріського району,

4) ОСОБА_4 , м. Київ,

5) товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» , м. Київ,

про визнання недійсними державних актів на право власності на землю,

витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

Головуючий суддя О.В. Конюх,

суддя В.М. Бацуца, суддя А.Ю. Кошик

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_5, посвідчення від 17.09.2014р. №028911;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_6, уповноважений, довіреність від 22.10.2014р.№ зареєстровано в реєстрі за №5930;

від третіх осіб: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ:

прокурор Макарівського району Київської області, м. Макарів, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 02.04.2015р. №110160002415 в інтересах держави в особі Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, с. Копилів Макарівського району, до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест», м. Київ, в якому просить суд

1) визнати недійсними державні акти на право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" на землю: серії ЯА №510798 від 25.01.2008р. щодо земельної ділянки площею 0,161 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:002:0023; серії ЯБ №934375 від 25.01.2008р. щодо земельної ділянки площею 0,235 для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3222783201:01:004:0039; серії ЯА №510797 від 25.01.2008р. щодо земельної ділянки площею 0,091 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:002:0025, та

2) витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь територіальної громади в особі Копилівської сільської ради Макарівського району земельні ділянки, що знаходяться на території Копилівської сільської ради з кадастровими номерами 3222783201:01:002:0023, 3222783201:01:004:0039 та 3222783201:01:002:0025 загальною площею 0,487 та ринковою вартістю 278 295,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що третім особам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було видано державні акти на земельні ділянки кадастрові номери 3222783201:01:002:0023, 3222783201:01:004:0039 та 3222783201:01:002:0025, підставою видачі яких зазначено рішення Копилівської сільської ради Макарівського району від 09.01.2006р. №218-25-ІV.

Разом із тим, зазначеним рішенням Копилівської сільської ради не вирішувалось питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а державні акти були видані на підставі підробного витягу з рішення, що встановлено зокрема вироком Макарівського районного суду Київської області відносно сільського голови ОСОБА_7

Крім того, на твердження прокурора, порушено процедуру відведення спірних земельних ділянок, зокрема, в порушення ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України «Про землеустрій» замість розроблення проекту землеустрою безпідставно розроблено технічну документацію із землеустрою. В подальшому зазначені земельні ділянки відчужувались громадянину ОСОБА_4, який в свою чергу відчужив земельні ділянки відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест». Посилаючись на статті 387, 388 ЦК України та виходячи з позиції узагальнення Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», прокурор, не заявляючи вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу за якими були відчужені спірні земельні ділянки спочатку громадянину ОСОБА_4, а потім товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест», просить суд визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» та витребувати земельні ділянки з володіння відповідача на користь територіальної громади в особі Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2015р. позовну заяву прокурора Макарівського району Київської області прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1959/15 та призначено справу до розгляду. Цією ж ухвалою господарський суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго».

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2015р. справу №911/1959/15 прийнято до провадження суддею Конюх О.В. та призначено розгляд справи в засіданні суду на 01.07.2015р. Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2015р. розгляд справи відкладено на 22.07.2015р.

22.07.2015р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких останній просив суд відмовити прокурору в позові повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що копії технічної документації містять дозвіл громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на проведення інвентаризації земельних ділянок, які підписані Копилівським сільським головою ОСОБА_8 та скріплені печаткою Копилівської сільської ради. Відповідач, посилаючись на положення ст. 50 Закону України «Про землеустрій» та пункт 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, твердить, що відведення земельних ділянок повинно було здійснюватись не на підставі проектів землеустрою, а на підставі технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують права на землю (у даному випадку були складені та погоджені Управлінням Держкомзему України в Макарівському районі та обліковані в земельно-кадастровій базі Макарівського району). Крім того, за відсутності обвинувального висновку щодо посадових осіб Копилівської сільської ради та за відсутності доказів щодо незаконності набуття громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та відповідно громадянином ОСОБА_4, а в подальшому товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» права власності на земельні ділянки, відсутні правові підставі вважати, що земельні ділянки було втрачено власником з підстав визначених у ст. 388 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2015р. у зв'язку із складністю спору призначено колегіальний розгляд справи № 911/1959/15. Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2015р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: суддя Конюх О.В. - головуюча, судді Бацуца В.М. та Кошик А.Ю., та призначено розгляд справи на 08.09.2015р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2015р. розгляд справи відкладено на 22.09.2015р.

В судове засідання 22.09.2015р. з'явились прокурор та представник відповідача. Представники позивача та третіх осіб в судове засідання 22.09.2015р. не з'явились, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином у відповідності до ст. 87 ГПК України, про що свідчать залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов прокурора Макарівського району Київської області, смт Макарів Київської області (далі по тексту - прокурор), в інтересах держави в особі Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області (далі по тексту - Копилівська сільрада), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Ніко Інвест»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, с. Копилів Макарівського району, ОСОБА_2, с. Копилів Макарівського району, ОСОБА_3, с. Копилів Макарівського району, ОСОБА_4, м. Київ, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», м. Київ, вислухавши прокурора та представника відповідача, повно та ґрунтовно дослідивши обставини справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ст. 4 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом 34 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції пленарних засідань сільської ради.

Відповідно до частин 6, 7 ст. 118 ЗК України в редакції від 22.09.2005р. чинній на момент виникнення спірних відносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

За своїм характером дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є правовим актом індивідуальної дії, оскільки є документом, виданим суб'єктом владних повноважень, прийнятим із метою реалізації прав, свобод та інтересів у сфері земельних правовідносин, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного кола суб'єктів.

Відповідно до частин 1 та 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, дозвіл на розробку проекту землеустрою в порядку частини 7 ст. 118 ЗК України має бути наданий виключно пленарним засіданням сільської ради шляхом прийняття рішення сільської ради.

Всупереч наведеним нормам закону Копилівською сільрадою рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в установленому законом порядку на пленарному засіданні ради взагалі не приймалося.

Як свідчать матеріали справи, дозвіл на підготовку матеріалів інвентаризації земельних ділянок (а не проекту землеустрою) для безоплатної передачі у власність під будівництво жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оформлений у вигляді письмового дозволу голови сільської ради ОСОБА_7 (том перший, аркуші справи 34, 38, 43), надання якого не належить до повноважень, наданих законом сільському голові.

Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про землеустрій» видами робіт із землеустрою являються обстежувальні вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.

Землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі вилучення земельних ділянок.

Згідно ст. 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року за №677, встановлено, що проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2004р. № 677, погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є об'єктами обов'язкової державної експертизи, яка має на меті дослідження, перевірку, аналіз та оцінку об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовку обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Суд констатує, що в порушення вищенаведених норм закону замість проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було виготовлено технічну документацію із землеустрою, і державна експертиза технічної документації не проводилась.

Відповідно до частини 10 ст.118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Копилів на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області не приймалось.

Так, матеріали справи містять копію рішення Копилівської сільради від 09.01.2006р. №218-25-ІV «Про затвердження технічної документації», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам України для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Копилів на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області та передано безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства в с. Копилів громадянам ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме:

ЯГ №317772 від 21.03.2007р. на право власності на земельну ділянку площею 0,091 га кадастровий номер 3222783201:01:002:0025;

ЯГ №317823 від 09.02.2007р. на право власності на земельну ділянку площею 0,161 га кадастровий номер 3222783201:01:002:0023

ЯГ №317837 від 15.11.2006р. на право власності на земельну ділянку площею 0,235 га кадастровий номер 3222783201:01:004:0039

на підставі витягу з рішення Копилівської сільради від 09.01.2006р. №218-25-ІV з додатком (том перший аркуші справи 44-47), який Копилівський сільський голова ОСОБА_7 з корисливих мотивів, діючи умисно, достовірно знаючи, що питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку вказаним громадянам не розглядалося, рішення сільською радою не приймалося, видав, засвідчив своїм підписом та відтиском печатки Копилівської сільської ради, чим вчинив злочин, кваліфікований як зловживання владою, тобто умисне з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави та спричинило тяжкі неслідки.

Зазначене встановлено вироком Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2015р. у справі №370/367/15-к, який набрав законної сили.

Відповідно до частини четвертої ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи вищевикладене, державні акти на право власності на земельні ділянки громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано з грубим порушенням чинного законодавства, земельні ділянки вибули з відання територіальної громади без її волі в результаті скоєння злочину.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.10.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованим в реєстрі за №367, громадянин ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку громадянину ОСОБА_4.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованим в реєстрі за №742, громадянин ОСОБА_12 відчужив земельну ділянку громадянину ОСОБА_4.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17.10.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованим в реєстрі за №435, громадянка ОСОБА_2 відчужила земельну ділянку громадянину ОСОБА_4.

У свою чергу громадянин ОСОБА_4 за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2007р. зареєстрованими в реєстрі за №№1338, 1341, 1335 відчужив земельні ділянки кадастрові номери 3222783201:01:002:0025, 3222783201:01:002:0023, 3222783201:01:004:0039 товариству «Ніко Інвест».

ТОВ «Ніко Інвест» відчужило земельну ділянку площею 0,235 га кадастровий номер 3222783201:01:004:0039 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 18.11.2008р., зареєстрованим в реєстрі за №1048, товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», яке у свою чергу зазначену земельну ділянку передало ТОВ «Ніко Інвест» за договором міни земельних ділянок від 29.03.2011р.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 125 Земельного Кодексу України - право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На даний час, титульним володільцем спірних земельних ділянок являється ТОВ «Ніко Інвест» відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна (індексний номер 39562512 від 23.06.2015р.) на підставі державних актів на право власності на землю, серії ЯА № 510798 від 25.01.2008р. на земельну ділянку площею 0,161 га кадастровий номер 322783201:01:002:0023; серії ЯА №510797 від 25.01.2008р. на земельну ділянку площею 0,091 га кадастровий номер 322783201:01:002:0025, серії ЯБ № 934375 від 25.01.2008р. на земельну ділянку площею 0,235 га кадастровий номер 3222783201:01:004:0039, які видані ТОВ «Ніко-Інвест» на підставі вищеперелічених договорів купівлі-продажу.

Водночас, виникнення права власності на майно, яке не є новоствореним, передбачає припинення права власності попереднього власника, однією з підстав якого відповідно до ст. 346 ЦК України є відчуження власником свого майна.

В силу ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, вважається таким, що порушує публічний порядок, та є нікчемним.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Так, відповідно до частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосовувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частина 5 ст. 216 ЦК України).

Зважаючи на вищевикладене, вищезазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок та договір міни земельної ділянки є нікчемними.

Відповідно до позиції, викладеної в пункті 2.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Рішення Копилівської сільської ради, на підставі якого спірні земельні ділянки, вибули з володіння територіальної громади, відсутнє як юридичний факт, що зокрема встановлено вироком від 03.06.2015р. у кримінальній справі №370/367/15-к, і, відповідно, не може бути визнано недійсним. Договори купівлі-продажу земельних ділянок та договір міни земельної ділянки є нікчемними, тобто недійсними в силу закону, відповідно визнання цих договорів недійсними в судовому порядку не вимагається.

За таких обставин, позовну вимогу прокурора про визнання недійсними державних актів серії ЯА № 510798 від 25.01.2008р. на земельну ділянку площею 0,161 га кадастровий номер 322783201:01:002:0023; серії ЯА №510797 від 25.01.2008р. на земельну ділянку площею 0,091 га кадастровий номер 322783201:01:002:0025, серії ЯБ № 934375 від 25.01.2008р. на земельну ділянку площею 0,235 га кадастровий номер 3222783201:01:004:0039належить задовольнити.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Пунктом 3 частини 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки спірні землі вибули з власності територіальної громади с. Копилів без її волі, яка мала бути виражена шляхом прийняття Копилівською сільською радою, яка діє від імені територіальної громади, відповідного рішення, в результаті скоєного злочину, наявні підстави для їх витребування з незаконного володіння ТОВ «Ніко Інвест» на користь власника.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, законними, задовольняє позов та приймає рішення про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯА №510798 від 25.01.2008р. щодо земельної ділянки площею 0,161 га з кадастровим номером 3222783201:01:002:0023; серії ЯБ №934375 від 25.01.2008р. щодо земельної ділянки площею 0,235 з кадастровим номером 3222783201:01:004:0039; серії ЯА №510797 від 25.01.2008р. щодо земельної ділянки площею 0,091 га з кадастровим номером 3222783201:01:002:0025, та про витребування з володіння товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь територіальної громади в особі Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області земельних ділянок з кадастровими номерами 3222783201:01:002:0023, 3222783201:01:004:0039, 3222783201:01:002:0025 загальною площею 0,487 га та ринковою вартістю 278 295 грн., що знаходяться на території Копилівської сільської ради.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з урахуванням положень пункту 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача сплату судового збору до державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №510798 від 25.01.2008р. , виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» (код ЄДРПОУ 31305004) щодо земельної ділянки площею 0,161 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:002:0023, ринковою вартістю 41 699 грн., що знаходиться на території Копилівської сільської ради.

3. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №934375 від 25.01.2008р. , виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» (код ЄДРПОУ 31305004) щодо земельної ділянки площею 0,235 га для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3222783201:01:004:0039, ринковою вартістю 213 027 грн., що знаходиться на території Копилівської сільської ради.

4. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №510797 від 25.01.2008р. , виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» (код ЄДРПОУ 31305004) щодо земельної ділянки площею 0,091 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:002:0025, ринковою вартістю 23 569 грн., що знаходиться на території Копилівської сільської ради.

5. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» (01004, м. Київ, Печерський район, вул. Червоноармійська, буд. 5, код ЄДРПОУ 31305004) повернути на користь територіальної громади в особі Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області земельні ділянки площею 0,161 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:002:0023, площею 0,235 га для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 3222783201:01:004:0039 та площею 0,091 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222783201:01:002:0025 ринковою вартістю 278 295 грн., що знаходяться на території Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» (01004, м. Київ, Печерський район, вул. Червоноармійська, буд. 5, код ЄДРПОУ 31305004)

на користь на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

9 219,90 грн. (дев'ять тисяч двісті дев'ятнадцять гривень дев'яносто копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 09.10.2015р.

Головуючий суддя О.В. Конюх

Суддя В.М. Бацуца

Суддя А.Ю. Кошик