Рішення

від 01.10.2015 по справі 915/1275/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 915/1275/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393)

до відповідача ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 22440366)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 товариство водокористувачів В«Кінбурн-АкваВ» , вул. Лиманська, с. Василівка, Очаківський район, Миколаївська область, 57555 (код ЄДРПОУ 36119437)

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2015 року № 17-ріш.

за участю представників сторін та третьої особи:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність № 01/53-342 від 17.02.2015 року;

від позивача: ОСОБА_5, довіреність № 01/53-368 від 18.02.2015 року;

від відповідача: ОСОБА_6, довіреність № 39 від 17.11.2014 року;

від третьої особи: ОСОБА_7, довіреність №34 від 16.04.2015 року.

До господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" до відповідача ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з позовними вимогами про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2015 року № 17-ріш по справі № 1-26.213/05-2015.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.07.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 29.07.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.07.2015 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 товариство водокористувачів В«Кінбурн-АкваВ» та відкладено розгляд справи на 10.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та оголошено перерву до 29.09.2015 року.

В судовому засіданні 29.09.2015 року оголошувалась перерва до 01.10.2015 року.

В судовому засіданні 01.10.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та запереченнях на відзив (арк. 105-107), та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

27.05.2015 року адміністративною колегією ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 1-26.213/05-2015 прийнято рішення № 17-ріш, яким визнано, що:

- ПАТ Миколаївобленерго» у 2010 - 2014 роках та протягом січня-березня 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії споживачам за регульованим тарифом на території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі ПАТ «Миколаївобленерго», як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента;

- дії ПАТ «Миколаївобленерго», які полягають у позбавленні з 01.01.2015 року СТВ «Кінбурн-Аква» послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом шляхом відключення електроустановок цього споживача від електропостачання в умовах, коли СТВ бажає купувати цей товар і не має альтернативи у забезпеченні даною послугою з боку інших суб'єктів господарювання, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Також вказаним рішенням на ПАТ «Миколаївобленерго» накладено штраф в розмірі 50 000,00 грн. та накладено ряд зобов'язань.

ПАТ «Миколаївобленерго» не погоджується з рішенням відповідача та просить визнати його недійсним і скасувати з підстав, визначених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме:

- порушення норм матеріального права, що виразилось у застосуванні Закону України «Про захист економічної конкуренції», який не поширюється на правовідносини ПАТ «Миколаївобленерго» та СТВ «Кінбурн-Аква», та незастосуванні норми ч. 1 ст. 598 ЦК України та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 року № 28, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що полягає у висновках, які не підтверджені відповідними доказами;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що виразилось у встановленні тих самих обставин, що були встановлені господарським судом Миколаївської області та Одеським апеляційним господарським судом у судовій справі № 915/426/14, однак висновки із цих обставин ОСОБА_8 зроблені неправильно, суперечать висновкам перелічених судів.

Позивач також повідомив суду, що між СТВ «Кінбурн-Аква» та ПАТ «Миколаївобленерго» укладено договір про постачання електричної енергії № 42/437 від 17.06.2015 року з протоколом розбіжностей від 24.06.2015 року та протоколом узгодження розбіжностей від 08.07.2015 року, яким встановлено «Група споживача» - 1 (суб'єкт господарської діяльності).

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов та письмових поясненнях (арк. 53-63, 131-133), та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.

- ПАТ «Миколаївобленерго» займає монопольне становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом у межах території Миколаївської області. Позивач не надав жодного доказу і, як наслідок, не довів, що він зазнає значної конкуренції. Таким чином, правові підстави для скасування пункту 1 резолютивної частини оскаржуваного рішення відсутні;

- вся діяльність Антимонопольного комітету України та органів, що входять в його систему, здійснюється на підставі пріоритету прав споживачів. Комплексно-правовий аналіз положень законодавства про захист економічної конкуренції, в яких сконцентровані цільові догми захисту економічної конкуренції, засвідчує подвійну спрямованість такого захисту: охорона економічної конкуренції як родового об'єкту захисту, а також прав і інтересів споживачів, відносно яких законодавчо закріплений принцип пріоритету (ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 2-4, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України");

- матеріали справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 1-26.213/05-2015 та зміст спірного рішення, містять достатньо доказів стосовно кваліфікації дій ПАТ "Миколаївобленерго" як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Тобто ОСОБА_8 встановлені всі необхідні кваліфікуючі ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку;

- щодо питання наявності права у СТВ "Кінбурн-Аква" розраховуватись за спожиту електроенергію по тарифах для населення, то матеріали справи не містять даних щодо проведення такого дослідження, однак наведені позивачем обставини відомі ОСОБА_8, досліджувались ним ще до початку розгляду справи № 1-26.213/05-2015, втім у даній справі ОСОБА_8 досліджувалась не законність умов та положень укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії, а аналізувалась правомірність дій енергопостачальника щодо позбавлення СТВ "Кінбурн-Аква" послуг з постачання електричної енергії в умовах, коли СТВ "Кінбурн-Аква" бажає купувати цей товар і не має альтернативи у забезпеченні даною послугою з боку інших суб'єктів господарювання.

- ринок постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ринок постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом - це два різних товарних ринка, які мають певні відмінності та бар'єри при переході від постачальника за регульованим тарифом до постачальника за нерегульованим тарифом. Враховуючи заяви ПАТ "Миколаївобленерго" щодо необхідності детального аналізу ринку постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, створюється ситуація, при якій докази основного порушення, розглядаються в умовах іншого ринку - постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, а не ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом, який й досліджувався ОСОБА_8.

При переході від постачальників електричної енергії за регульованим тарифом і постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом у споживачів виникають цілий ряд бар'єрів, який має адміністративний та процедурний характер (тривалість процедури документального оформлення договорів, відсутність заборгованості за електричну енергію перед іншим постачальником електричної енергії, територіальні особливості постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та механізм формування тарифу на оплату електричної енергії, технічні можливості суб'єктів господарювання щодо постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом).

Відсутність у Товариства протягом 2010 - 2014 років та січня-березня 2015 року (територіальні межі ринку у даній справі) реальних конкурентів - постачальників електричної енергії за регульованим тарифом в межах належних ПАТ «Миколаївобленерго» електричних мереж, дозволяє вести мову лише про можливу наявність потенційних, а не реальних конкурентів, та наявність потенційної взаємозамінної послуги, а не реальної взаємозамінної послуги.

- щодо неможливості вчинення дій, вказаних в спірному рішенні, то відповідачем зазначено, що результати розгляду справи №1-26.213/05-2015 свідчать про те, що ПАТ "Миколаївобленерго" своїми діями, які потягли за собою припинення електропостачання СТВ "Кінбурн-Аква", допустило порушення норм законодавства, наслідком яких є ущемлення інтересів споживача, зокрема, у вигляді понесення додаткових фінансових витрат, які СТВ "Кінбурн-Аква" не понесло б, якби ПАТ «Миколаївобленерго» утрималось від порушень конкуренційного законодавства, що є однією із кваліфікуючих ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку (ст. 42 Конституції України, ст. 13 ЦК України, ст. 16, 25 Закону України "Про електроенергетику», ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Маючи прийняті на свою користь судові рішення, що набрали законної сили, Обленерго мало беззаперечну можливість привести договірні відносини із СТВ у відповідність до законодавства, однак ПАТ «Миколаївобленерго», використовуючи своє монопольне становище, припинило договірні відносини із СТВ шляхом розірвання договору в односторонньому порядку без згоди на це споживача, відключивши його мережі від електропостачання, посилаючись на підпункт 7 пункт 7.5. ПКЕЕ у зв'язку із закінченням терміну дії договору, та примушуючи СТВ "Кінбурн-Аква" підписати новий договір про постачання електричної енергії на інших умовах, з якими, до речі, не погоджується заявник.

Такі дії характеризують поведінку монополіста на ринку та свідчать про використання ним свого становища задля більш швидкого, легкого, прямого вирішення спірних питань, що виникли у договірних відносинах між Товариством та споживачем його послуг.

Обленерго, як монопольне утворення, маючи намір змінити, розірвати договір про постачання електричної енергії (навіть, якщо певні умови цього договору не відповідають чинному законодавству), втім, не маючи на це згоди іншої сторони договору, повинно було врегульовувати спірні питання у спосіб, визначений законодавством - тобто у судовому порядку, а не відмовлятись від виконання договору в односторонньому порядку, вдаючись до припинення електропостачання, з урахуванням того, що нормами чинного законодавства, заборонено надання таких послуг без наявного договору про постачання електричної енергії.

Щодо тверджень Обленерго відносно того, що воно не відмовляло у постачанні електричної енергії СТВ, а навпаки пропонувало йому її продаж та вживало усіх можливих заходів для організації відносин з купівлі - продажу товару у відповідності з діючим законодавством, то відповідач зазначив, що енергопостачальник, помилково включивши у договір від 26.04.2010 року, невигідну для Товариства умову (щодо тарифної групи споживача, яка прямо впливає на конкретний тариф (ціну) на електроенергію), бажає виправити свою помилку (передбачивши у проекті нового договору іншу тарифну групу споживача) найбільш швидким, легким та прямим шляхом, оминаючи єдиний правильний, визначений законодавством шлях (при недосягненні згоди між сторонами) - судовий захист поряд з врегулювання розбіжностей та вирішення спору.

Приймаючи рішення, ОСОБА_8 діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законодавством про захист економічної конкуренції.

Представник третьої особи проти позову заперечив в повному обсязі та зазначив, що ПАТ «Миколаївобленерго» є монополістом та здійснював тиск на СТВ "Кінбурн-Аква", примушуючи підписати договір на невигідних для останнього умовах. СТВ "Кінбурн-Аква", пробувши шість місяців без електричної енергії, вимушено було укласти з позивачем новий договір про постачання електричної енергії від 17.06.2015 року задля вирішення соціальних питань, пов'язаних із задоволенням потреб мешканців с. Василівка у питній воді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

26.04.2010 року між СТВ "Кінбурн-Аква" та ПАТ „Миколаївобленерго" було укладено ОСОБА_9 про постачання електричної енергії № 42/437, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 5,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (арк. 29-45).

Відповідно до пункту 2.1 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язані керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару.

Відповідно до пункту 9.7 Договору усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками.

Відповідно до п. 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. ОСОБА_9 вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

ОСОБА_9 може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

В судових засіданнях представники ПАТ «Миколаївобленерго» та СПТВ «Кінбурн-Аква» пояснили суду, що між сторонами виникли розбіжності відносно віднесення останнього до відповідної тарифної групи (тарифна група - для населення або тарифна група - для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб-підприємців). Так, представник ПАТ «Миколаївобленерго» усно пояснив суду, що в договорі про постачання електричної енергії № 42/437 від 23.10.2013 року СПТВ «Кінбурн-Аква» помилково віднесено до тарифної групи «для населення». У зв'язку з необхідністю приведення договору у відповідність до вимог законодавства ПАТ «Миколаївобленерго» вживались заходи щодо внесення змін до договору, в тому числі шляхом укладення нового договору.

Так, 31.03.2014 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом до СПТВ «Кінбурн-Аква» про визнання укладеним договору про постачання електричної енергії № 42/437 від 23.10.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що укладений між ним та відповідачем ОСОБА_9 № 42/437 від 26.04.2010 року розірвано шляхом направлення споживачу відповідного листа № 01/31-7373 від 15.11.2013 року, більш ніж за місяць до закінчення терміну дії договору. Одночасно, на адресу відповідача було направлено для підписання проект договору про постачання електричної енергії № 42/437 від 23.10.2013 року з додатками, який повністю відповідає умовам Типового договору, затвердженого Правилами КЕЕ, однак відповідач ухиляється від його укладання.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.06.2014 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року, по справі 915/426/14 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго» з огляду на те, що на час звернення позивача із даним позовом є чинним договір про постачання електричної енергії № 42/437 від 26.04.10 року, укладений між позивачем та відповідачем, який у встановленому законом порядку не розірвано та не визнано недійсним, а тому укладання спірного договору є неможливим. Про чинність договору № 42/437 від 26.04.10 року свідчать фактичні дії сторін про продовження строку дії договору № 42/437 від 26.04.10 року на наступний 2014 рік (відповідач споживав електричну енергію з січня по березень 2014 року та сплачував її вартість на підставі рахунків позивача із зазначенням в якості підстави оплати саме цього договору). При цьому додаткова угода, яка містить пункт про розірвання вказаного договору, сторонами належним чином не оформлена. Позивач не припинив постачання електричної енергії після 31.01.13 року (арк. 19-24).

Підставою для відмови в позові також став факт того, що у відповідності до ч. 6 ст. 179 та ч. 7 ст.181 ГК України, п.1.10 ПКЕЕ не має права відмовитися від укладання договору про постачання електричної енергії лише позивач, як постачальник електроенергії та монополіст. В той час, як для СТВ «Кінбурн-Аква» укладання даного договору не є обов'язковим, він має право відмовитися від послуг, які надає позивач.

24.11.2014 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулось до СПТВ «Кінбурн-Аква» з листом № 3345, в якому попередило про припинення дії договору № 42/437 від 26.04.10 року відповідно до п. 9.4 договору та направило проект договору про постачання електроенергії № 42/437 від 14.11.14 року з додатками для підписання (арк. 25).

11.12.2014 року СПТВ «Кінбурн-Аква» звернулось до ПАТ «Миколаївобленерго» з листом № 17, в якому зазначив про відхилення пропозицій ПАТ «Миколаївобленерго» як щодо припинення дії договору № 42/437 від 26.04.10 року, так і щодо підписання направленого проекту договору (арк. 26).

15.12.2014 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулось до СПТВ «Кінбурн-Аква» з листом № 3605, в якому повідомило, що у випадку не підписання раніше поданого проекту договору в силу ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та п. 5.1 ПКЕЕ постачання електричної енергії буде припинено з 01.01.2015 року, у зв'язку із закінченням строку дії договору № 42/437 від 26.04.10 року, оскільки постачання електричної енергії здійснюється лише на підставі договору (арк. 27).

23.12.2014 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулось до СПТВ «Кінбурн-Аква» з листом № 3696, в якому рекомендувало виконати вимоги ст. 181 ГК України з метою запобігання припинення електропостачання (арк. 28).

23.12.2014 року адміністративною колегією ОСОБА_8 було надано ПАТ «Миколаївобленерго» обов'язкові для розгляду рекомендації від 23.12.2014 року № 164-рк щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, для недопущення необґрунтованого позбавлення послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом споживача СТВ "Кінбурн-Аква", забезпечення у взаємовідносинах з ним неухильного додержання вимог Цивільного та Господарського кодексів України, які регламентують порядок укладення господарських договорів та вирішення переддоговірних спорів (арк. 72-75).

Станом на 01.01.2015 року між ПАТ «Миколаївобленерго» та СПТВ «Кінбурн-Аква» нового договору на постачання електричної енергії підписано не було, що мало наслідком припинення (відключення) відповідачу СПТВ «Кінбурн-Аква» електропостачання.

Розпорядженням адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.05.2015 №5-р розпочато справу за результатами розгляду заяви СТВ "Кінбурн-Аква" щодо неправомірних дій ПАТ „Миколаївобленерго", які полягали у примушенні до здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію за умовами, які суперечать положенням укладеного між сторонами та чинного на час подання заяви договору про постачання електроенергії, що потягнуло за собою неправомірне припинення з 01.01.2015 року електропостачання на об'єкт споживача.

Рішенням адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2015 №17-ріш по справі № 1-26.213/05-2015 (арк. 10-18):

- визнано, що публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) у 2010-2014 роках та протягом січня-березня 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі ПАТ "Миколаївобленерго", як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента.

- визнано дії публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", які полягають у позбавленні з 01.01.2015 року СТВ "Кінбурн-Аква" послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом шляхом відключення електроустановок цього споживача від енергопостачання в умовах, коли СТВ бажає купувати цей товар і не має альтернативи у забезпеченні даною послугою з боку інших суб'єктів господарювання, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

- за вчинення порушення, визначеного у пункті 2 цього рішення, накладено на публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" штраф у відповідності до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

- зобов'язано публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" припинити порушення, визначене у пункті 2 цього рішення, зокрема, відновити електропостачання СТВ "Кінбурн-Аква" в порядку, передбаченому законодавством.

- зобов'язано публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго" протягом двох місяців з дня набуття цим рішенням законної сили проінформувати відповідних керівників та персонал публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго"' і всіх його філій про прийняття цього рішення шляхом ознайомлення їх із текстом рішення, про що повідомити відділення з наданням всіх підтверджуючих документів в п'ятиденний строк з дня виконання цього пункту рішення.

- зобов'язано публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" оприлюднити за власні кошти пункти 1-5 резолютивної частини цього рішення в офіційному друкованому виданні ОСОБА_2 обласної ради, а саме газеті "Рідне Прибужжя", протягом двох місяців з дня його отримання з наданням протягом 5-ти днів до територіального відділення підтверджуючих документів про оприлюднення.

Рішення мотивоване тим, що ПАТ «Миколаївобленерго», використовуючи своє монопольне становище, припинило договірні відносини із СТВ «Кінбурн-Аква» шляхом розірвання договору в односторонньому порядку без згоди на це споживача, відключивши його мережі від електропостачання, та примушуючи СТВ «Кінбурн-Аква» підписати новий договір про постачання електричної енергії на інших умовах, з якими не погоджується заявник. Такі дії характеризують поведінку монополіста на ринку та свідчать про використання ним свого становища задля більш швидкого, легкого, прямого вирішення спірних питань, що виникли у договірних відносинах між Товариством та споживачем його послуг.

Як зазначено в рішенні, СТВ «Кінбурн-Аква» не погодилось на розірвання та припинення дії договору з 01.01.2015 року, оскільки мало намір та бажання продовжувати договірні відносини з ПАТ «Миколаївобленерго» щодо подальшого отримання послуг з постачання електричної енергії та, відповідно, здійснення оплати за них.

Чинне законодавство не передбачає випадків, у яких можливе розірвання договору про постачання електричної енергії в односторонньому порядку. Крім того, договір від 26.04.2010 року не містить умови, яка надає особі право односторонньої відмови від договору.

Керуючись ст. 188, 193, 202 ГК України, ст. 651 ЦК України, ОСОБА_8 зазначено, що ПАТ «Миколаївобленерго» повинно було, не відмовляючись в односторонньому порядку від Договору від 26.04.2010 року, та не припиняючи електропостачання споживачу, використовуючи передбачені чинним законодавством та цим договором правові механізми, привести його умови у відповідність до Типового договору та інших обставин, які потребували врегулювання (зокрема, визначення тарифної групи).

ПАТ «Миколаївобленерго» є монопольним утворенням в межах власних електричних мереж, споживачі Миколаївської області не мають можливості обрати іншого контрагента. Тому ПАТ «Миколаївобленерго» має пріоритет у правовідносинах із споживачем електричної енергії та можливість «диктувати» на ринку постачання електроенергії вигідні для ПАТ «Миколаївобленерго» умови, а споживачі, задоволення потреб, пов'язаних з використанням електричної енергії яких залежить від енергопостачальника, вимушені приймати його умови.

На території села Василівка Очаківського району Миколаївської області постачання електроенергії здійснюється тільки ліцензіатом за регульованим тарифом ПАТ „Миколаївобленерго", про що вказало саме Товариство у листі від 22.12.2014 року № 01/26-7140 на вимогу ОСОБА_8. Отже, заявник не має альтернативи у забезпеченні відповідним товаром від іншого суб'єкта господарювання, крім ПАТ «Миколаївобленерго».

Рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримано ПАТ «Миколаївобленерго» 10.06.2015 року за вихідним номером № 26/4520 (арк. 9).

При цьому, судом враховано наступне.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_9 може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п. 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. ОСОБА_9 вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

ОСОБА_9 може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання п. 9.4 Договору ПАТ «Миколаївобленерго» повідомив СТВ «Кінбурн-Аква» про припинення дії договору, у зв'язку із закінченням строку його дії. Поняття «припинення договору» та «розірвання договору» мають різне правове значення. За таких обставин безпідставними є твердження відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку без згоди на це споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 з наступними змінами і доповненнями (далі - ПКЕЕ) постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом , або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом .

Відповідно до п. 1.6 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. ОСОБА_10 договір укладається відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до п.п. 7 п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний , попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі закінчення терміну дії , розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів , наявність яких передбачена цими Правилами.

Правилами користування електричною енергією (додаток 3 до Правил) затверджений Типовий договір про постачання електричної енергії. Пункт 9.4 Типового договору в редакції ПКЕЕ встановлює, що ОСОБА_9 вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Така ж сама умова була передбачена договором № 42/437 від 26.04.2010 року, укладеним між ПАТ «Миколаївобленерго» та СТВ «Кінбурн-Аква».

Як вказано вище, ПАТ «Миколаївобленерго» попередив СПТВ «Кінбурн-Аква» про припинення дії договору № 42/437 від 26.04.10 року відповідно до п. 9.4 договору та направив проект договору про постачання електроенергії № 42/437 від 14.11.14 року з додатками для підписання.

Станом на 01.01.2015 року договору між ПАТ «Миколаївобленерго» та СПТВ «Кінбурн-Аква» укладено не було, що мало наслідком припинення постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи влади, їх посадові особи мають діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

ОСОБА_10 застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Припинення дії договору від 26.04.2010 року № 42/437, укладеного між ПАТ «Миколаївобленерго» та СТВ «Кінбурн-Аква», в зв'язку із закінченням строку його дії та направлення пропозиції з боку ПАТ «Миколаївобленерго» укласти договір про постачання електричної енергії, який повністю відповідає нормативним документам, є договірними правовідносинами двох суб'єктів господарювання. Таким чином, суд погоджується з правовою позицією позивача стосовно того, що при прийнятті оскаржуваного рішення ОСОБА_8 застосовано норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" до правовідносин, що ним не регулюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку .

Доведення факту монопольного становища у справі про порушення конкуренційного законодавства - це один предмет доказування, а неможливість вчинення дій, що визнаються порушенням, - інший.

Відповідачем не доведено суду жодними доказами, що дії ПАТ «Миколаївобленерго» щодо припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку його дії, врегулюванням питання щодо укладення нового договору та припинення електропостачання у зв'язку з відсутністю договору були би неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Неможливість дій за умов існування значної конкуренції на ринку є предметом доказування у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Тобто, під поняттям "товар" в розумінні п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» мається на увазі товарна продукція (електрична енергія), а не "послуги з постачання електроенергії за регульованим тарифом" (як вказано в рішенні ОСОБА_8).

Придбання електричної енергії (товарної продукції) можливе не лише у постачальника електричної енергії за регульованим тарифом , але й у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом .

В спірному випадку, відповідачам ОСОБА_8 АМК України досліджувалось лише питання та можливість придбання електричної енергії лише у постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, а питання можливості придбання електричної енергії СТВ «Кінбурн-Аква» у ліцензіатів, що здійснюють її продаж за нерегульованим тарифом, відповідачем не досліджувалось взагалі , що свідчить про недоведеність обставин відсутності альтернативних джерел придбання товару.

Критерій «наявність бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання» застосовується при визначенні питання щодо зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), а не при вирішенні питання про встановлення факту зловживання монопольним (домінуючим) становищем у зв'язку з частковою або повною відмовою від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання (п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ). Проте, до матеріалів справи навіть і не подано доказів, на підставі яких ОСОБА_8 зроблені висновки про існування нездоланних перешкод купівлі електричної енергії у суб'єктів господарювання, що пропонують за нерегульованим тарифом, а саме: тривалість процедури оформлення договору; неможливість погашення заборгованості; територіальні особливості (які саме); технічні можливості (які саме).

Факт направлення позивачем ПАТ «Миколаївобленерго» споживачу СПТВ «Кінбурн-Аква» пропозиції про укладення договору про постачання електричної енергії шляхом направлення проекту договору для підписання та факт відмови СПТВ «Кінбурн-Аква» врегулювати розбіжності (ст. 188 ГК України) не може свідчити про повну відмову від реалізації товару в розумінні п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» .

Як вже зазначалось вище, між ПАТ «Миколаївобленерго» та СПТВ «Кінбурн-Аква» виникли розбіжності відносно віднесення останнього до відповідної тарифної групи (тарифна група - для населення або тарифна група - для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб-підприємців). При зверненні із заявою до відповідача вимоги СТВ «Кінбурн-Аква» полягали в його бажанні придбавати електричну енергію по тарифах для населення.

Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженими розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року за № 5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року (із змінами), встановлено вимоги до заяв про порушення конкуренційного законодавства. Так, у відповідності із абзацом шостим пункту 18 Правил заява повинна містити, зокрема, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідач мав перевірити, чи має право СТВ «Кінбурн-Аква» купувати електричну енергію за тарифами для населення та, як наслідок, чи вправі ПАТ "Миколаївобленерго", виходячи із розпорядчих документів НКРЕКП, продавати СТВ «Кінбурн-Аква» електроенергію за тарифами для населення. Однак, доказів дослідження відповідачем обставин щодо наявності у СТВ «Кінбурн-Аква» права розраховуватись за спожиту електроенергію по тарифах для населення суду не подано, що що свідчить про неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про неповне з'ясування відповідачем обставин справи, що є підставою для визнання цього рішення недійсним відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуючи, що ОСОБА_8 факт зайняття ПАТ «Миколаївобленерго» монопольного становища на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом та факти зловживання монопольним становищем на ринку встановлюються у кожному конкретному випадку (з урахуванням товарних, часових та територіальних меж ринку в кожному конкретному випадку), суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2015 №17-ріш по справі № 1-26.213/05-2015 в повному обсязі.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.05.2015 №17-ріш по справі № 1-26.213/05-2015.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 22440366) на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393):

- 1 218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 06.10.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш