ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2015 Справа № 920/1168/15
Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,
при секретарі Осокіній А.М.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1168/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "Гео - Союз", м.Конотоп Сумської області
про стягнення 24096,42 грн.,
встановив:
До господарського суду звернулось ПАТ КБ "Приватбанк" з позовом до Приватного підприємства "Гео - Союз" про стягнення 24096,42 грн. заборгованості по договірним зобов'язанням.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 27.07.2015р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 13.08.2015р. були направлені відповідачу за адресою зазначеною в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та повернулися до суду із довідками пошти про неможливість вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Тому, відповідно до вимог ч.1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвали вважаються врученими відповідачу належним чином.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами та доповненнями, судам роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням зазначених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.
29.11.2013 р. Приватне підприємство "Гео - Союз" (далі - відповідач), згідно поданої заяви приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", (надалі - Умови), ОСОБА_2, що розміщені в мережі Інтернет на сайті httр://ргіvаtbank.uа., які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 29.11.2013 р. (далі - договір) та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2. ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.
Відповідно до умов договору, 29.11.2013 р. відповідачу було відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок №26003055011654.
Розділом 3.1.1., 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".
Послугу "Гарантований платіж" ПАТ КБ "Приватбанк" надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "Приватбанк" заявок на договірне списання коштів ( далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ "Приватбанк" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надасться ПАТ КБ "Приватбанк" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).
Відповідно до п.3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди..
Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п.3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.
Після отримання ПАТ КБ "Приватбанк" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Іnternet Ваnking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п.1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ "Приватбанк" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п.3.1.1.75. Умов).
Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день -заборгованість по кредиту стає простроченого. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.
Після укладання договору відповідач активно почав користуватись послугою "Гарантований платіж", який надавався ПАТ КБ "Приватбанк" для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується, виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.
Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача.
Зі змісту виписок по рахунках та розрахунку заборгованості випливає, що відповідач користувався кредитом за послугою "Гарантований, платіж" неодноразово з наданням відповідних заявок.
Прострочена заборгованість на рахунку відповідача з'явилася 17.01.2014 року і не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто відповідач порушив умови договору,
Відповідно до п.3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.
Відповідно до п.3.2.2.7.5. Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором, станом на 25.06.2015 року заборгованість відповідача перед ПАТ КБ "Приватбанк" становить 24096,42 гри. і складається з наступного:
- 9995,56 грн. - заборгованість за кредитом;
- 8388,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 5712,37 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Вищезазначене підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відповідача.
Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов).
За приписами п.3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості заявленої позивачем до стягнення.
Відтак, враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 грн.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства "Гео - Союз" (41600, Сумська область, м.Конотоп, вул. Клубна, буд. 95-А; ід. код 36250547) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ід. код 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 29.11.2013 р. в розмірі 24096,42 грн., в тому числі: 9995,56 грн. заборгованості за кредитом, 8388,49 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5712,37 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у сумі 1827 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис) ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2015 |
Оприлюднено | 15.10.2015 |
Номер документу | 52141468 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Рунова Вікторія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні