Рішення

від 05.10.2015 по справі 924/1358/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2015 р.Справа № 924/1358/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Транс Логістик" Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне

до приватного підприємства "Транс -Вікторія" м. Хмельницький

про стягнення 8554,43 грн., з яких: 6000,00 грн. - борг; 2442,00 грн. - інфляційні втрати; 112,43 грн. - 3% річних.

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 10481,32 грн., з яких: 6000,00 грн. - борг; 1926,89 грн. - пеня; 2442,00 грн. - інфляційні втрати; 112,43 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору-заявки надання послуг по транспортному обслуговуванню від 11.10.2013р., на підставі якого позивачем були надані відповідачу транспортні послуги на суму 6000,00 грн. Вказує, що надання зазначених послуг підтверджується актом №1542 від 31.10.2013р.

Враховуючи, що відповідач не розрахувався із позивачем за отримані послуги, ПП "Транс Логістик" зазначає, що станом на 07.08.2015р. заборгованість складає 6000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2015р. припинено провадження у справі в частині стягнення пені на підставі заяви позивача від 22.09.2015р. про відмову від стягнення пені. Таким чином, предметом розгляду спору є стягнення з відповідача 8554,43 грн., з яких: 6000,00 грн. - борг; 2442,00 грн. - інфляційні втрати; 112,43 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у заяві від 22.09.2015р. просить розглянути справу без участі представника, на підставі наявних у справі матеріалів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надав. Ухвала від 24.09.2015р., яка направлялася на юридичну відповідачу повернута до суду із відміткою відділення поштового зв'язку про причину повернення: „за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено:

Приватне підприємство "Транс Логістик" Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.10.2015р.

Приватне підприємство "Транс-Вікторія" м. Хмельницький є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2015р.

11.10.2013р. між приватним підприємством "Транс Логістик" (замовник) та приватним підприємством "Транс-Вікторія" (експедитор) укладено договір-заявку відповідно до п. 1.2. якого експедитор доручає, а перевізник приймає на себе відповідальність здійснити транспортне перевезення.

Сторонами узгоджено, що перевезення здійснюється за маршрутом: с. Васильків – м. Запоріжжя 4, дата і час подачі транспорту: 11.10.2013р., адреса подачі транспорту: м. Київ, дата і час доставки вантажу: 12.10.2013р., сума фрахту: 6000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору-заявки розрахунки здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку експедитора на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 7 банківських днів після отримання від виконавця рахунку, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу (обов'язково 2 примірники), акту виконаних робіт (надання послуг, даної заявки завіреного печаткою та підписом (виконавця), податкової накладної оформлених належним чином.

Позивачем на виконання умов договору були надані транспортні послуги за маршрутом: с. Васильків – м. Запоріжжя, вартість яких складає 6000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1542 від 31.10.2013р., товарно-транспортною накладною від 11.10.2013р., податковою накладною №214 від 31.10.2013р.

31.10.2013р. позивачем виставлено рахунок №214 про оплату наданих транспортних послуг в сумі 6000,00 грн.

Докази оплати відповідачем наданих йому транспортних послуг сумі 6000,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Позивач посилаючись на невиконання відповідачем умов договору-заявки надання послуг по транспортному обслуговуванню від 11.10.2013р. просить стягнути з приватного підприємства "Транс -Вікторія" 8554,43 грн., з яких: 6000,00 грн. - борг; 2442,00 грн. - інфляційні втрати; 112,43 грн. - 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом взято до уваги.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2013р. між приватним підприємством "Транс Логістик" (замовник) та приватним підприємством "Транс-Вікторія" (експедитор) укладено договір-заявку відповідно до п. 1.2. якого експедитор доручає, а перевізник приймає на себе відповідальність здійснити транспортне перевезення.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. (ч. 1, 2 ст. 929 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні №128/2568 від 20.02.1998 при наявності договору замовник надає перевізнику заявку відповідно до встановленої форми (додаток 4).

Судом враховується, що сторонами в п. 1.2. договору-заявки надання послуг по транспортному обслуговуванню від 11.10.2013р. узгоджено, що сума фрахту складає 6000,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору були надані транспортні послуги за маршрутом: с. Васильків – м. Запоріжжя, вартість яких складає 6000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1542 від 31.10.2013р., товарно-транспортною накладною від 11.10.2013р., податковою накладною №214 від 31.10.2013р.

31.10.2013р. позивачем виставлено відповідачу рахунок №214 про оплату наданих транспортних послуг в сумі 6000,00 грн.

Докази оплати відповідачем наданих ньому транспортних послуг сумі 6000,00 грн. в матеріалах справи відсутні, наявність заборгованості відповідачем не спростовано.

Статтею 934 ЦК України передбачено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1. ст. 612 боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих йому транспортних послуг не виконав, позовні вимоги про стягнення 6000,00 грн. боргу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 2442,00 грн. та 112,43 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається із розрахунку, наявного в матеріалах справи позивачем правомірно нараховано 3% річних за період з 22.12.2014р. по 07.08.2015р. в розмірі 112,43 грн. Тому заявлена до стягнення сума 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3.1. вказаної постанови Пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013р. інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” від 03.04.1997р. №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Як слідує із розрахунку, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати за період з січня 2015р. по червень 2015р. в розмірі 2442,00 грн, які підлягають стягенню з відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 8554,43 грн., з яких: 6000,00 грн. - борг; 2442,00 грн. - інфляційні втрати; 112,43 грн. - 3% річних є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов приватного підприємства "Транс Логістик" Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне до приватного підприємства "Транс -Вікторія" м. Хмельницький про стягнення 8554,43 грн., з яких: 6000,00 грн. - борг; 2442,00 грн. - інфляційні втрати; 112,43 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Транс -Вікторія" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 22-А/50, код ЄДРПОУ 31536811) на користь приватного підприємства "Транс Логістик" (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 27с, код ЄДРПОУ 34307753) 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.) боргу, 2442,00 грн. (дві тисячі чотириста сорок дві гривні 00 коп.) інфляційних втрат, 112,43 грн. (сто дванадцять гривень 43 коп.) 3% річних, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 06.10.2015р.

Суддя                                                                      О.Є. Танасюк

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,2 - позивачу, ПП "Транс Логістик" - 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н., смт. Ювілейне, вул. Теплична, 27 с (простим);

3 - відповідачу, ПП "Транс -Вікторія" - 29000, м. Хмельницький, вул.Свободи, 22-А/50 (простим).