Ухвала

від 01.10.2015 по справі 815/4340/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р. м. Одеса Справа № 815/4340/15

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

суддя-доповідач - Косцової І.П.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - не з'явився

представника відповідача - Сєбова О.І. (довіреність від 01.09.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року по справі за поданням Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

Роздільнянська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до суду першої інстанції з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34490471), яке перебуває (розміщено, зберігається) за адресою: Одеська обл., м. Роздільна, вул. Леніна, 83, що запроваджений рішенням начальника Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 28.07.2015 року.

В обґрунтування подання зазначено, що відповідач не допустив посадових осіб податкового органу до перевірки, у зв'язку з чим податковим органом 28.07.2015 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, який в силу положень п.п. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України має бути підтверджений судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року провадження у справі за поданням Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області закрито.

В апеляційній скарзі Роздільнянська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що начальником Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області відповідно до ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України видано наказ від 15.07.2015 року № 230 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» (код ЄДРПОУ 34490471) та направлення на перевірку від 16.07.2015 року № 134, № 135, № 136.

На підстави наказу та направлень фахівцями відділу податкового аудиту ОДПІ був здійснений вихід за адресою: Одеська обл., м. Роздільна, вул. Леніна, 83 з метою проведення перевірки вказаного підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, а також повноти нарахування та сплати до бюджету держави грошових коштів при фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Тягур» (код ЄДРПОУ 38167299) за період з 02.04.2012 року по 02.01.2013 року.

Однак ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» не допустило службових осіб податкового органу до проведення перевірки та не надало документів, необхідних для її проведення.

Про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки складено акт від 20.07.2015 року за № 52/15-24-22/34490471, а 28.07.2015 року податковим органом прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА».

Водночас, платник податків висловив свою незгоду з рішенням контролюючого органу, звернувшись 30.07.2015 року до суду із позовом про оскарження, зокрема, дій ОДПІ щодо видання наказу від 15.07.2015 року № 203 про проведення перевірки та щодо винесення рішення від 28.07.2015 року про застосування адміністративного арешту, дій щодо складання протоколу про застосування адміністративного арешту та ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2015 року відкрито провадження по справі № 815/4364/15 за позовом ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА».

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається спір про право, тому вимоги податкового органу не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду провадження за поданням податкового органу.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції з огляду на на наступне.

Відповідно до п. 78.5. ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно із п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абз. 5 п. 81.1. ст. 81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

В свою чергу, відповідно до ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, Роздільнянська ОДПІ, в разі її недопуску суб'єктом господарювання до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою про арешт майна платника податків лише за наявності законних підстав для проведення такої перевірки.

Водночас, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 183-3 КАС України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

Відповідно до ч.5 ст.183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Судом першої інстанції вірно визначено, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених в статті 183 -3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для винесення відповідного подання.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право. Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Наприклад, платником податків оскаржено до суду наказ на проведення перевірки, рішення про застосування адміністративного арешту тощо.

Таким чином, оскільки, як на момент складання акту про недопущення посадових осіб податкового органу до перевірки, так і в ході розгляду судом першої інстанції подання ОДПІ, Товариство заперечувало правомірність проведення перевірки та проти наявності підстав для її проведення, у зв'язку із чим звернулось до суду з відповідним позовом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між сторонами наявний спір про право, що, в силу положень ч. 4 ст. 183-3 КАС України, є підставою для закриття провадження у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права та повному з'ясуванні обставин справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року по справі за поданням Роздільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Ю.М. Градовський

К.В. Кравченко