Ухвала

від 23.09.2015 по справі 821/3906/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р. Справа № 821/3906/14

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будметхимопт» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22.09.2014р. ТОВ «Будметхимопт» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідній інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», здійснених на підставі акту перевірки №216/21-03-22-06/38491154 від 03.09.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будметхимопт» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за січень-липень 2014 року»;

- зобов'язати відповідача вилучити з відповідної інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію щодо коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, внесену на підставі вищевказаного акту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок про неспрямованість господарських операцій ТОВ «Будметхимопт» на реальне настання наслідків є безпідставним, оскільки у контролюючого органу були відсутні належні та допустимі докази, як і відсутні судові рішення з даного приводу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року адміністративний позов ТОВ «Будметхимопт» задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області щодо зміни в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі АІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «Будметхимопт» за період січень-липень 2014 року, на підставі акту від 03.09.14 № 216/21-03-22-06/38491154. Зобов'язано відповідача вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи АІС "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту від 03.09.14 № 216/21-03-22-06/38491154.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області 14.11.2014 р. подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «Будметхимопт» з 19.11.2010р. зареєстроване юридичною особою, розташоване за адресою: вул.Декабристів,17, м.Херсон, здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні як платник ПДВ та податку на прибуток.

03.09.2014 року ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області складено акт від №216/21-03-22-06/38491154 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будметхимопт» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за січень-липень 2014 року», на підставі висновків якого були внесені зміни в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі АІС "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «Будметхимопт» за період січень-липень 2014 року.

У вищевказаному акті зазначено, що перевірку було проведено згідно із п.73.5 ст.73 ПК України, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки, звірку не можливо провести у зв'язку із тим, що станом на 03.09.2014р. згідно інтегрованої автоматизованої інформаційної системи АІС "Податковий блок" ТОВ «Будметхимопт» має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Також, з даного акту вбачається, що остання звітність з ПДВ ТОВ «Будметхимопт» була подана за липень 2014 року (декларація від 19.08.14р. №9047919245 ). Перевіряючою особою ДПІ встановлені господарські відносини ТОВ «Будметхимопт» з січня по травень 2014 року з підприємствами-контрагентами, серед яких є такий постачальник як ТОВ "ТАЙЛ" та покупець - СП ТОВ "Світловодськпобут». За поданими деклараціями з ПДВ за червень-липень 2014 року від 21.07.2014р. №9041794057 та від 19.08.2014р. №9047919245 податковою інспекцією зроблено висновок про відсутність здійснення фінансово-господарської діяльності за вказаний період. Наявна довідка від 02.09.2014р. №1428/21-03-07-04-05 оперативного управління ДПІ у м. Херсоні щодо не встановлення місцезнаходження платника податків, відповідно до якої за податковою адресою ТОВ «Будметхимопт» по вул.Декабристів,17, в м.Херсоні знаходиться підвальне приміщення, жодних вивісок (з розкладом роботи, назвою підприємства ), інформаційних повідомлень, ознак наявності та здійснення фінансово-господарської діяльності за вказаною адресою не виявлено. В акті також зазначено, що службові особи підприємства систематично не надають документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарської діяльності за 2014 рік та уникають від надання письмових пояснень з приводу взаєморозрахунків з контрагентами у 2014 році, мотивуючи перебуванням у відрядженнях.

Крім того, в цьому акті зазначено, що з Єдиного реєстру податкових накладних було встановлено наявність за січень-липень 2014 року лише податкової накладної №219 від 26.02.14р. на суму 64,0 тис. грн., у т.ч. ПДВ 10,7 тис. грн. від ТОВ "ТАЙЛ", що має стан "0, та видана позивачем податкова накладна № 9 від 28.03.14 на суму 100,6 тис. грн., у т.ч. ПДВ 16,8 тис. грн. СП ТОВ "Світловодськпобут", що також має стан "0", по іншим покупцям та постачальникам податкові накладні не зареєстровані через недосягнення сум ПДВ 10000 грн.

В акті від 03.09.2014р. також використані відомості і з інших актів щодо неможливості проведення зустрічних звірок - ТОВ "Ерідан Сістем" від 16.05.2014р. №1411/26-55-22-02/38938854, ТОВ "Нексус-Україна" від 23.06.2014р. №165/21-03-22-06/37464659, які мають негативну податкову історію, відсутні за податковою адресою, відсутність основних фондів, складських приміщень та інших умов для здійснення господарської діяльності.

За наслідками вказаної перевірки податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення не приймалося.

Не погоджуюсь з зазначеними діями податкового органу, пов'язаних з коригуванням податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з неправомірності та передчасності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як слідує з положень п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, з 01.01.2011 р. він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім НБУ) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями ж п.75.1 ст.75 ПК України , в свою чергу, передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні ) та фактичні перевірки.

Як вбачається зі змісту вимог п.73.5 ст.73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктом 3 «Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (затв. Постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 ) передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зважаючи на те, що наказ ДПА України від 22.04.2011р. №236 не зареєстрований Міністерством юстиції України, його приписи суд застосовує, в тій частині, що не суперечать нормативним актам. Зокрема, зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Таким чином, підставами для проведення зустрічної звірки, у відповідності до вищезазначених норм, є необхідність зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання по господарських операціях, за наявності сумнівів стосовно факту здійснення таких операцій. При цьому, визначено процедуру проведення такої звірки, а саме: наявності обов'язкового письмового запиту податкового органу, яким здійснюється основна перевірка суб'єкта господарювання, щодо перевірки його контрагента, за виключенням, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби. Отже, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів унеможливлює проведення зустрічної звірки.

Згідно з п.7 Порядку №1232 та п.4 «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами ДПС зустрічних звірок (затв. наказом ДПА України №236 від 22.04.2011р .), за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником ) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою ) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

В даному ж випадку, як видно з матеріалів прави, відповідачем було складено саме акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а не довідка.

У відповідності до п.4.4 наказу ДПА України від 22.04.2011р. №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою ) складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Зі зразка акту про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, вбачається, що в даному акті, серед іншого, повинні зазначатись причини неможливості проведення зустрічної звірки, встановлені в ході організації проведення зустрічної звірки, із наведенням реквізитів документів, що підтверджують цей факт (копії яких додаються до актів ) та детально перелічуватись заходи вжиті в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин.

Виходячи з системного правового аналізу положень п.73.5 ст.73 ПК України, п.п.6,7 Порядку №1232, положень Методичних рекомендацій №236, суд приходить до висновку, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними з метою з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У спірному ж акті про неможливість проведення зустрічної звірки в якості причини такої неможливості зазначена та обставина, що у зв'язку із відсутністю платника за своїм місцезнаходженням, стан "9" - направлено повідомлення про відсутність платника за місцезнаходженням. В той же час, із змісту цього акту вбачається, що посадові особи підприємства відмовляються від надання пояснень та первинних документів на підтвердження обставин ведення господарської діяльності у 2014 році пояснюючи постійними відрядженнями, з чого вбачається, перевіряючим інспектором фактично проводились систематичні перемовини з керівництвом підприємства. Та обставина, що приміщенні за податковою адресою ТОВ «Будметхимопт» нікого не було в момент прибуття посадових осіб ДПІ, не є достатнім доказом відсутності юридичної особи. При чому, податківці взагалі не встановили, кому саме належить будівля, та чи є позивач орендарем або власником цього приміщення. У контролюючого органу відсутні докази на підтвердження зазначених в акті перевірки обставин, і до справи не надано витягу з ЄДР щодо внесених відомостей про відсутність підприємства з місцезнаходженням та не надано протоколу допиту директора ОСОБА_1, з обставин, викладених щодо досліджених взаємовідносин з іншими контрагентами за спірний період вбачається їх належне та повне дослідження, але з урахуванням вищезазначеного, дані відомості не були взяті до уваги, з чого слідує неправомірність дій перевіряючої особи під час складання спірного акту.

З наданого ж до суду 1-ї інстанції витягу вбачається, що станом на час перевірки до ЄДР ЮО та ФОП не вносилось відповідного запису про відсутність підприємства позивача за юридичною адресою, у зв'язку з чим контролюючий орган мав всі необхідні відомості для належного встановлення підприємства за податковою адресою.

Також, судами обох інстанцій встановлено, що акт про неможливість проведення звірки не міститься будь-якого документального обґрунтування стосовно нереальності фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентом, які мали місце в січні-липні 2014 року. Проте, ці висновки ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки ревізори фактично взагалі не досліджували документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, до того ж, недійсність правочинів між позивачем та його контрагентом не встановлена в судовому порядку. Крім того, необхідно зазначити, що вказані в акті ТОВ "Ерідан Сістем" та ТОВ "Нексус - Україна", ТОВ "Галеон - ЛТД" та ТОВ "Тесла Еко Енерджі" не були єдиними контрагентами позивача у перевіряємому періоді, але відповідачем, не зважаючи на вищевикладені обставини, були зменшені до "0" грн. всі показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача.

Отже, при розгляді справи, судами обох інстанцій встановлено, що відповідачем була порушена процедура проведення зустрічних звірок, до того ж, спірний акт не відповідає вимогам чинного законодавства, а викладені в ньому висновки, ґрунтуються виключно на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства. Також, цей акт не містить і жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог ПКУ або інших законодавчих норм.

Таким чином, з системного аналізу норм «Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» №1232, вбачається, що позиція податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, які спричинили таку неможливість. А відтак, відображення в актах про неможливість проведення зустрічної звірки суджень податкового органу по суті проведених платником податків господарських операцій суперечить закону, який не передбачає такого порядку дій суб'єкта владних повноважень.

Також, судова колегія зазначає й про те, що за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки взагалі не повинен містити висновки щодо реальності здійснення господарської діяльності. Таким наслідком неможливості проведення зустрічної звірки як з підстава відсутності платника за податковою адресою, у зв'язку із не підтвердженням первинними документами податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень-липень 2014 року, податкові накладні не мають юридичної сили не може бути підставою для складання спірного акту, оскільки в ході її проведення не були належним чином дослідженні первинні бухгалтерські та податкові документи позивача.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідачем не надано доказів наявності права та підстави для проведення зустрічної звірки, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій податкового органу щодо проведення цієї зустрічної звірки.

Як вбачається з п.1.3 «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» (затв. наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. №165 ), під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються програмні продукти, зокрема, як підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів".

Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, і прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

В подальшому, податкова служба здійснює зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому, враховуються результати автоматизованого зіставлення даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, єдиного реєстру податкових накладних, та інше. Якщо виявляються розбіжності між податковими зобов'язаннями та/або податковим кредитом платника та його контрагентів податкова служба повинна повідомити про це платника, а останній має право протягом 10 днів після отримання письмового повідомлення уточнити податкові зобов'язання (збільшити суму податку до сплати та/або зменшити суму бюджетного відшкодування чи від'ємного значення суми податку на додану вартість ); також податкова служба повідомляє платнику про отримання податкових накладних, виписаних особами, не зареєстрованими як платники податку в порядку, для формування та уточнення податкової звітності з податку на додану вартість, та вчиняє інші дії відповідно до наказу Міндоходів від 11.02.2011р. №85 "Про запровадження електронного сервісу для платників податків - юридичних осіб".

Слід звернути увагу ще й на те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Податковий орган зобов'язаний відобразити показники декларацій у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність (наказ ДПС України від 14.06.12р. №516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" ). Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Самостійна зміна податковою інспекцією в базі Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту АІС "Податковий блок" показників податкового кредиту та/або податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Спосіб дій контролюючого органу в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абз.1,2 п.58.1 ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян ), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи положення наведених норм закону, суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Змін у податкових зобов'язаннях позивача за результатами складення акту від 03.09.2014р. №216/21-03-22-06/38491154 фактично не відбулося, а відтак, окружний суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в автоматизованій інформаційній системі АІС "Податковий блок", є протиправними.

Також, оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань позивача в інформаційній електронній базі даних, то відповідно, на думку судової колегії, вимога про зобов'язання відповідача вилучити інформацію, яка внесена на підставі акту від 03.09.2014р. №216/21-03-22-06/38491154 до такої інформаційної бази, теж підлягає задоволенню.

Доводи ж представника відповідача про те, що вказана автоматизована система нібито створена лише для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, судовою колегією, як і судом 1-ї інстанції, до уваги не приймається, оскільки згідно зі ст.74 ПК України, ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку, не було належним чином зроблено представниками відповідача при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

ОСОБА_2